Головне за тиждень: про образи противсіхів

[kerbasi]

Співчуття "противсіхам", що потерпають в інтернетних чубленнях від "меншезлючих" та "юльків", домінували у френдстрічці. Я "противсіхів" не ображаю, висловився  був різко в дискусії у Негребецького, але потім заспокоївся та прийняв виважене рішення їх не засуджувати. Втім, варто звернути увагу як "противсіхів", так і їхніх захисників, що сама по собі улюблена їхня фраза "у сортах лайна не розбираюся" читається, як те, що решта - дегустатори лайна. Коректність тут і не ночувала.  А ще варто зазирнути у дискусії у блозі "Українського тижня", котрий підтримав Тимошенко. Там також достатньо зразків "толерантності" тих, хто зараз так потерпає від "нетолерантних". Як на мене, то опинитися у меншості не означає обов'язкової моральної правоти чи страждань коректних від некоректних. Інколи, щоб вгамувати п'яного бешкетника доводиться кільком чолов'ягам йому руки крутити. І тут він раптом про права людини згадує, а перехожі починають цокати: "Ах, нєльзя же так грубо с маладим чєлавєкам! Он адін і такой худєнькій".

Comments

[crema-catalana.livejournal.com]

сама по собі улюблена їхня фраза мусила би бути більш позитивною. Щось на кшталт вибору між чорним та білим хлібом.