Σώμα του καλοκαιριού

[kerbasi]

Почалося літо. Це вже абсолютно беззаперечний факт. І час цій рубриці зробити перерву на канікули. Це буде не просто відпочинок, а скоріше освітня відпустка, оскільки за літо я планую відредагувати вже зроблені переклади та зробити нові. Ще до кінця року пісень в моєму грецькому плейлисті вистачить.

Завершую сезон піснею на вірш великого грецького поета Одиссеаса Елітіса “Тіло літа”.

Переклад на російську мову Юнни Моріц. Публікується за виданням: «Позія Європи» том ІІ-1, «Художествєнная література», Москва 1979.

Ще пісня на вірш Елітіса тут:
http://kerbasi.livejournal.com/57928.html
Там також і про Елітіса, Юнну Моріц і видання.

Тело лета

Слова: Одиссеас Элітіс
Музика: Янніс Маркопулос (нар. 18.03.1939)
Виконання: Ставрос Паспаракіс і хор (1969)
Переклад: Юнна Моріц

Очень давно были пролиты последние капли дождя.
Над муравьем и рептилией небо сгорает.
Фрукты красят свой рот, сочные губы свои.
Поры земли отворяются медленно,
И рядом с водою, медленно каплющей по слогам,
Огромное смотрит растение прямо солнцу в глаза.

Кто это навзничь лежит на раскаленном песке,
Листья олив серебристых мглою окуривая?
Это в ушах у него кузнечики греются,
И на груди у него муравьи надрываются,
И рептилии пресмыкаются в растительности подмышек,
И над водорослями ног так легко вздыхает волна,
Посланная сиреной, которая спела вселенной:

-О, голое тело лета, голое, загорелое,
Промасленное, просоленное,
Голое тело скалы и дрожание сердца,
Колыхание ивовых свежих волос,
Базилика дыхание над кудрявым лобком,
Где ракушек полно и сосновых иголок, -
Голое тело, глубокий корабль искрометного дня!

Тихие ливни журчат, сильные грады стучат,
Мчатся над сушей чеканной в когтях урагана,
Который чернеет в бездонной дикости океана.
В белизну облаков тугогрудых ныряют холмы.
Но над зверством стихий ты всегда улыбаешься так беззаботно,
Находя невредимым бессмертье свое,
Ровно так же, как солнце находит тебя на песке,
Ровно так же, как небо находит здоровое голое тело твое.

Повністю виконуються перша (без другого рядка) і третя строфи. Після першої строфи йде лише перший рядок від другої строфи, а закінчуєтьсяпісня повторенням першого рядка першої строфи.

Пісня, як кажуть, на любителя. Янніс Маркопулос у дитинстві жив у домі, напроти якого знаходилася церква візантіського обряду. З цієї пісні видно, що вплинуло. А вірш – чудовий, як і вся поезія Одиссеаса Елітіса.

 

 



 

Comments

[ivan-tea.livejournal.com]

Спасибо. А я вот подумала...

[kerbasi.livejournal.com]

У мене багато різних "маніфестацій" у житті.))) Колись навіть в одній одеській діловій газеті мене друкували. Отже, біля журналістики десь близько проходив)))

[ivan-tea.livejournal.com]

Ну вот! С праздником))

[kerbasi.livejournal.com]

Дякую! ))