kerbasi | Йога: якщо ви не дятел...

Кажуть не болить голова у дятлів… Хто ж не народився дятлом, мабуть, на головний біль страждає нерідко. Якщо серйозно, то лікарі кажуть, що часто причина головного болю не в голові, а нижче: десь у шиї, шийно-грудному переході або навіть ще нижче – у грудному відділі хребта. Це саме мій випадок. В холодну пору року бувало кожного тижня по кілька разів знеболювальні пігулки приймав. Тепер до пігулок звертаюся дуже рідко, може раз на місяць та й не кожного місяця. Головне – не зловживати алкоголем, бо власне після доброго застілля рецидиви і трапляються. Отже, в мене тепер є залізна відмазка, якщо що... :-)

Я повязую прорив у боротьбі з болем власне з однією асаною, котра в книжці Андре ван Лізбета (André Van Lisbeth) «Вивчаємо йогу» називається «королівською коброю». Асана не дуже відома серед популярних ресурсів, згадувань про неї небагато, шукати можна під назвами «бхуджагендрасана» (bhujagendrasana) і «маха бхуджангасана» (maha bhujangasana). Картинки під катом (десь 6 Мб, якщо це ще когось хвилює).

Книга в мене у чеському перекладі ще з єдиної соціалістичної Чехословаччини 1988 року. Я встиг її купити 89-го року у магазині міжнародної книги у Миколаєві, поки СРСР не припинив закупати іноземні книжки. До чеській мови в мене якийсь дивний кретинізм. Здавалося б, з моїм лінгвістичним виднокраєм, знанням польської і ерудицією в інших слов’янських мовах подолати якусь чеську мову не складніше, ніж таблицю множення вивчити, але щось не пішло. За життя мав двічі нагоду до чеської звернутися, і обидва рази відкладав, поки життя не підкидало якийсь чеськомовний матеріал. Якась вона не моя, ця мова. Втім, книжку подолав. Правда, лише одно слово пам’ятаю – зацпа (запертя), і тепер в назві київського передмістя нуворишів Конча Заспа мене смішить не тільки перший компонент, а й другий також. :-)

Втім, повернемось до «королівської кобри». Для мене основною фазою цієї асани є не остання, а друга, тобто там, де з позицію лежачи долілиць починається рух стегнами і тазом догори. При цьому важливо, щоб підборіддя не «втикалося» у «йога-мат», а «повзло» за хребтом, формуючи вигин між шийними і грудними хребцями. В ідеалі, взагалі, щоб нижня щелепа, горло і груди лежали в одній площині вздовж однієї лінії. Решта фаз – зрозумілі з малюнків. Мені ця фаза більше нагадує равлика, ніж якусь позицію кобри, тому моя робоча назва саме «поза равлика».

Лівий нижній малюнок демонструє власне "равлика".

Фінальна позиція. Інші виконавці можуть навіть дістати стопами голови.