Між прибуттям і відправленням

[kerbasi]

Я тепер майже як човник курсую між Дніпропетровськом, Харковом, Львовом. Ще б до Одеси потрапити... Треба користуватись моментом, поки в Україні бодай якась активність почалася в індустріальному секторі.

До речі, ці осінні спалахи ділової активності свідчать, наскільки міцно вся українська економіка зав"язана на державу. Державні закупівлі сільгосппродукції, виділення притриманих грошей наприкінці бюджетного року - і колеса величезного механізму починають прискорювати оберти. Цю сезонність відмовляються розуміти мої іноземні колеги. Нормальній людині таке не можна вбити у мозок.

На тлі цих щорічних сезонних циклів відсталості всі резонансні ініціативи влади (теперішньої і всіх попередніх)  виглядають як забіги тарганів. В країні не робиться важливе, наболіле, критичне. І не робиться з самого початку її незалежності. Не робиться ніким: ні владою, ні "елітою", ні опозицією, ні "нейтралами". Цивілізаційний вибір не у тому полягає, хто перший впаде, якщо один битиме противника томіком Пушкіна, а другий відповідатиме томіком Шевченка.  Бути сучасним або відтворювати минуле - ось такий вибір. На жаль, Україна наразі здатна тільки на битву між прихильниками минулого совєцького і минулого гетьманського. Нові бійці ще не вийшли на поле...

Comments

[stekunova-sem.livejournal.com]

ім нас нє понять, нормальним-то людям.
а все одно є якась спільність пережитого, яка мене особито не пускає звідси за кордон.
дуже хочеться додивитись, чим воно все тут закінчиться )))

[kerbasi.livejournal.com]

Я вже давно зрозумів, що якщо я поїду надовго за кордон, то тільки як інвестор або мандрівник. Я не пристосований до міграції з анкетами, довідками та допитливими чиновниками.

[stekunova-sem.livejournal.com]

а я поїхати не можу, як собака не може відірватись від помийки, на якій народився, виріс та ночами скавучить на місяць.

[kerbasi.livejournal.com]

У мене питання, кудись їхати чи ні, не лежить в одній площині з політичними або естетичними уподобаннями. Я тут живу не через те, що мені подобається тутейший народ та порядки, а якщо поїду - то не через те, що на щось тут образився. Тут моя країна, і для мене природно тут жити. Якщо десь з"являться можливості, що можуть вивести на якийсь вищий рівень мого особистого розвитку, я ними скористаюся. Але без спалювання мостів, грюкання дверима, показування фіґ і т.д.

[stekunova-sem.livejournal.com]

і без показового спалювання пачпорта )))