«Раджу почати з книги "Квітослава" Отара Довженка і "Післявчора" Ірини цілик. Продовжити можна фантастичними (жанрово) творами Юрка Винничука, всією бібліографією Дзвінки Матіяш, "Історією" Ксені Харченко, "Славкою" Галі Ткачук, "Львівською сагою" Петра Яценка.»
Ви знаєте, продивилася дещо з того, що пропонуєте і скажу, зовсім не маючи наміру таки сперечатися з людьми, які, безумовно, читали більше нових авторів, що для мене особисто, переважна більшість всього того не цікава. Скажу, чому. У деяких з цих творів нема сюжету, як такого, а потік свідомості та афоризми мене набагато більш приваблюють у жж, ніж у друкованих (зараз вже і не дешевих) виданнях. Ну ще що? Магічний реалізм, юність авторів (та вони ще фактично діти, що вони можуть мені нового сказати з їхнім таким обмеженим життєвим досвідом, бо генія справжнього в них нема, там вік не діє? Підлітки чомусь впевнені, що це вони винайшли кохання вперше в світі, що їхні почуття геніальні, і що сорокарічні люди то вже глибокі старці. Не цікавлять мене (навіть якісні) наслідування іноземних авторів, бо це ще період навчання. Ні страждання віртуальних піст-совкових покидьків, навіть столичних. Ви мене розумієте? Я дуже вибачаюсь, якщо ображаю щось дороге вам та любиме. То не від нестачі патріотизму. До речі, kerbasi запропонував більш цікавих мені авторів. Цих я подивлюся уважніше.
Скажу вам що. Якщо потрапить до моїх рук, скажімо, "Львівська сага" обов'язково спробую "в'їхати в тему", але навмисно купляти не буду. Такі справи.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
branchandroot
no subject
Date: Tuesday, 15 February 2011 02:06 pm (UTC)Ви знаєте, продивилася дещо з того, що пропонуєте і скажу, зовсім не маючи наміру таки сперечатися з людьми, які, безумовно, читали більше нових авторів, що для мене особисто, переважна більшість всього того не цікава. Скажу, чому. У деяких з цих творів нема сюжету, як такого, а потік свідомості та афоризми мене набагато більш приваблюють у жж, ніж у друкованих (зараз вже і не дешевих) виданнях. Ну ще що? Магічний реалізм, юність авторів (та вони ще фактично діти, що вони можуть мені нового сказати з їхнім таким обмеженим життєвим досвідом, бо генія справжнього в них нема, там вік не діє? Підлітки чомусь впевнені, що це вони винайшли кохання вперше в світі, що їхні почуття геніальні, і що сорокарічні люди то вже глибокі старці. Не цікавлять мене (навіть якісні) наслідування іноземних авторів, бо це ще період навчання. Ні страждання віртуальних піст-совкових покидьків, навіть столичних. Ви мене розумієте?
Я дуже вибачаюсь, якщо ображаю щось дороге вам та любиме. То не від нестачі патріотизму. До речі, kerbasi запропонував більш цікавих мені авторів. Цих я подивлюся уважніше.
Скажу вам що. Якщо потрапить до моїх рук, скажімо, "Львівська сага" обов'язково спробую "в'їхати в тему", але навмисно купляти не буду. Такі справи.