Знімати стікерси з чола

[kerbasi]

Західний діловий, зокрема корпоративний світ використовує чимало різних ярликів, котрі важливо знати, якщо ви є частиною цього світу або постійно співробітничаєте з його представниками. Розглянемо сьогодні кілька кліше, наліплювання котрих може мати фатальні наслідки щодо подальшої кар’єри. Якщо їх хтось намагається на вас наліпити, навіть непрямим способом, треба швидко і рішуче, якщо потрібно, то й брутально дати відсіч. Навіть якщо противник – ваш шеф. З шефом просто треба трохи поввічливіше.

Отже, ярлик номер один: a negative thinker – той/та, що мислить негативно.

Взагалі, цей ярлик означає, що його носій вже потрапив у чергу на звільнення. Може, навіть у пільгову, прискорену чергу. В цілому, з самих слів ясно, що мається на увазі ситуація, коли працівник не ставить собі амбітних цілей, не вірить в успіх, взагалі, більше шукає пояснень, чому чогось не можна досягти, а не засобів досягти. Втім, як часто буває у житті, цим ярликом часто маніпулюють. Типова ситуація, коли вас питають про ситуацію в Україні у розпал кризи, про податкові новації, а коли ви починаєте розповідати, зненацька реагують приблизно так: «Ой, у тебе все якось так негативно, нібито взагалі нічого не можна робити». Ось таким ремаркам треба миттєво давати відсіч. Бо співбесідник це ще потім неодноразово повторить перед вашим керівництвом, колегами, і далеко не тільки тоді, коли ви будете присутніми. Отже, його треба швиденько розмазати по стінці, змусити виправдовуватися самому. Найкращий спосіб це тиснути на відмінність культур. Будь-який самий посередній європеєць чи американець бодай дотично чув про когось, кого розкотали у керівництва або у суді за ігнорування міжкультурних відмінностей, тому будь-яка фраза про те, що ви не мислите негативно, а долаєте міжкультурні бар’єри, працюєте містком між культурами і щиро радите не ігнорувати здобуті вами знання, миттєво змусить гарячу голову корпоративного демагога охолонути.

Ярлик номер два: too many words, забагато слів.

Трапляються й інші варіанти з тим самим змістом: він/вона багато розмовляє, пише довгі листи то що. Це не такий серйозний ярлик, як попередній, але у деяких контекстах може зіпсувати вашу репутацію. Також страшне не використання його за призначенням, а маніпулювання ним. Мого працівника якось клерк з гарантійних претензій витяг на детальні пояснення митної процедури, а потім розіслав все листування в купу адресів різних високо посадовців з ремаркою «забагато слів, це не може бути так складно». Протидіяти такому можна кількома способами. Найкращий спосіб це не вдаватися до теоретизування, якщо воно безпосередньо не стосується вашого завдання. У даному випадку треба було спрямувати того клерка до клієнта або до перевізника. Якщо вже зовсім не вдається уникнути багатослівного обговорення, тоді краще розбити весь текст на блок-схему алгоритму і викласти у форматі презентації. У супровідному листі додати, що якщо потрібна більш ґрунтовна інформація, то можете допомогти організувати зустріч з міжнародним юристом або консультантом, і додати прохання вирішити питання з керівництвом, хто платитиме. Після цього 99% найтупіших німців та інших одразу починають втикатися в реалії міжнародних перевезень.

Ярлик номер три: procrastination, he/she procrastinates - уповільнення, тягнути гуму.

Це вже не просто ярлик. Це практично наказ йти шукати собі нову роботу. Принаймні, у сфері продажу та управління проектами тавро procractination це вирок. У прямому сенсі це кліше використовується проти працівників, котрі ухиляються від контактів з клієнтами, відкладають виконання завдань то що. Колеги-демагоги або навіть ваш шеф, що не розуміється на місцевій культурі можуть розцінити як ухиляння від роботи, якщо отримавши від них якийсь контакт з виставки чи інформаційної служби, ви з вигуками ентузіазму не кинулися телефонувати «клієнтові», а вирішили підготуватися чи пошукати, кращих підходів до клієнта. В принципі, всі на тренінгах з продажу вчаться розумно і цілеспрямовано розробляти потенційного клієнта, а не бігти в усі боки одразу з пикою вуличного МЛМ-ника, але все ще живий стереотип продавця-мачо зразку 50-х років, в котрого щодня розпадалося взуття від біганини. З тим стереотипом так виходить, що хто перший почав, той і виграв. Отже, краще, взагалі, не вдаватися в деталі тактики роботи з клієнтом або над проектом, якщо про це вас не питає людина, котрій ви забов’язані звітувати. У крайньому випадку, коли вас тестує ваш шеф, зімітуйте телефонний дзвінок або дійсно зателефонуйте на підприємство до секретарки та запитайте в неї будь-що: телефон служби відвантажень, адресу сайту, П.І.Б. заступника генерального з перспективного розвитку, будь-що, і занотуйте собі у календар величезними літерами і окличними знаками «найважливішу» справу на завтра. Взагалі, якщо вас так тестує керівництво, то це зазвичай означає, що його вже хтось підготував, отже, не теоретизуйте занадто про особливості українського бізнесу з тими, кому це насправді не потрібно. Кому Україна та ваші проблеми дійсно цікаві, той вже давно все, що потрібно нагуглив або замовив консультацію чи звіт в спеціалізованій фірмі.

Взагалі, всі ці три ярлики взаємопов’язані. Якщо працівник занадто багато теоретизує над проблемою, можливо він просто боїться за неї взятися. А якщо так, то він мислить негативно, до того ж в його теоретизуваннях він багато розповідає про проблеми та бар’єри, а не про амбітні цілі та виклики. Отже, вчиться будувати спілкування в діловому світі, як на фуршеті: дві-три репліки і перейшов до іншої групки, коротесенький діалог – і змінив тему.  Все, що складніше за дві-три репліки, переносіть у формат презентації.

Якщо ця тема цікава. продовжуватиму далі.

Comments

[lena-ua-mk.livejournal.com]

Я не в цій сфері,але мені цікаво:)

[kerbasi.livejournal.com]

Добре! Дякую!

[kerbasi.livejournal.com]

Вітаю! Так що, незабаром знов п"ємо каву-чай? :-))

[bad-joker.livejournal.com]

Ярлик номер 1 не такий вже і ярлик. Скоріше це стадія еволюції працівника, на яку він приходить після того, як всі його "позитивні" ідеї і пропозиції були відкинуті або неоплачені.
Я б сказав, що до такого негативу скочується будь-який працівник, якщо грамотно придушити йому ініціативу на початкових стадіях.

[kerbasi.livejournal.com]

Так, згодний з причиною. Тільки часто трапляється, коли працівник вже до нової роботи приходить з такою ж установкою.

[chita-i.livejournal.com]

Тоді такий працівник просто невдало найнятий! Не треба було наймати, якщо зразу починає так реагувати. Або зразу "построїти" (і тут західні колеги та начальники мають рацію), або чао, дарагой.

[kerbasi.livejournal.com]

Так, коли дійсно випадок патологічного негативного мислення, то вони мають рацію. Біда в тому, що з одного боку в Україні більшість працівників є негативно мислячими (це наслідки комплексів та вад виховання ставлення до діла), з іншого - в західних структурах "негативне мислення" дійсно таки часто використовується як ярлик до тих, хто насправді є активним реалістом, що не хоче займатися окозамулюванням та совєцького штибу приписками.

[chita-i.livejournal.com]

Повністю згодна з тобою.

[ot-taka-ja.livejournal.com]

цікава!

[larry-bc.livejournal.com]

Интересно-интересно, пишите-пишите, мы конспектируем!
:-)

[kerbasi.livejournal.com]

ну тоді "концерт по заявкам продолжаєтся")))

[crema-catalana.livejournal.com]

Ярлик "Три зірочки"! :)
Дякую, корисно, супер-корисно.

[kerbasi.livejournal.com]

Дякую! Тоді писатиму ще. ))

[chita-i.livejournal.com]

Дуже цікаво! Продовжуй, будь ласка.

Мушу погодитись з bad_joker 2011-04-19 05:01 (local), але це спостереження не має великого відношення до ярликів, але пояснює поведінку. ЧОМУ, то вже інше питання.

Я просто думаю, що у всіх тих західних дядечок з їхньою прихованою, або не дуже, манією могутності більш багатих націй, є свої таргани в голові, та, навчитися запобігати їхнім бзікам, то величезна справа. Добре, якщо вони вчать нас ефективності та атнибюрократизму, гірше, коли шпиняють тому що в них нестача розуму та стереотипи в їхніх уїдених сідницях першого світу.

[kerbasi.livejournal.com]

та вони й один на одного ці ярлики наліплюють. У великих структурах завжди йде якась підкилимна штовханина. А лексикон визначається нанівною доктриною. У СРСР це були уривки партійних гасел, а в корпораціях - уривки фраз з біхевіористських тренингів. ))Ну і ще є різниця. СРСР не мав механізмів зворотнього зв"язку, тому накопичував негатив доки не розвалився. Західні структури ринок швидко на місце ставить, тому хто не може балансувати бюрократизм та здоровий глузд, йдуть з ринку.

[chita-i.livejournal.com]

За те саме, про що ти говориш, я їх так сильно і ненавиджу. Оцей підсрачник бадьоренько бігати у біленькій сорочечці та впарювати всім що кому не треба та натовпами. Кінушку не додивилася (комедію типу на цю тему на днях, ледве не вивернуло). Їхні поведінкові семінари - то розважально, але тривілізація "на місцях", то дещо. Вважаю, що нехай ми і негативніші, але вони тупіші у середньості своїй.

[kerbasi.livejournal.com]

Хто тупіший, залежить від того, з ким порівнювати. І я, й ти займаємося тим, чим займаємося, тому що для нас не знайшлося пристойної ніші у нашій батьківщині та й сама макроструктура, що претендувала на статус нашої батьківщини, виявилася гнилою та померла. Якби багато різних "якби", то ми б займали зовсім інший соціальний рівень, аж ніяк не стирчали б в корпорації чи міжнародному НГО, а якщо б і там, то десь дуже-дуже високо. Якщо ж порівнювати тих, хто є насправді еквівалентами, тобто наприклад корпоративних чиновничків з цього допису з українськими підприємцями від технічного бізнесу, про котрих я писав у двох попередніх дописах (моя робота мєсний хмирь, ціна ввічливості) та по посиланнях з тих дописів, тоді західні тупаки все ж таки є тупаками меншого ступеню тупості, ніж наші. До того ж від західних не смердить та вони більш-менш володіють манерами, тобто не пресують тебе просто своїм виглядом або смородом, ще не розтуливши рота.

[chita-i.livejournal.com]

Окрім того, що ти занадто добре про мене думаєш, таки, можливо, маєш рацію. Але я вже не працюю там де була, я безпритульна поки, та не жалкую, що не працюю, переросла. ) Дуже сподіваюсь знайти свій шлях. Але то вже офтоп. Sorry.

[kerbasi.livejournal.com]

Я ще працюю. Також переріс. Дуже сподіваюся знайти свій шлях. І дійсно, це офтоп :-)

[anzey.livejournal.com]

Дуже цікаво, дякую

[kerbasi.livejournal.com]

продовжуватиму :-)

[out-u.livejournal.com]

Ваші спогади юності теж цікаві

[kerbasi.livejournal.com]

це також продовжуватиму, треба тільки трохи "наповнитися" та розкидати робочі справи.

[div4ysko.livejournal.com]

дуже цікава тема!
працюю в товаристві, яке належить до міжнародного холдингу. спостерігаю це все з середини, тож із задоволенням читатиму Ваші висновки.

[kerbasi.livejournal.com]

Дякую! Продовжуватиму!
На разі, можете почитати інші записи під тегом "цьому не вчать у бізнес-школі". Там практично все про корпоративні будні.

[div4ysko.livejournal.com]

ех...не можна мені таку цікаву тему показувати. я ж спати не піду, доки не прочитаю. а завтра на роботу!

[kerbasi.livejournal.com]

Ох вже ця робота!
Вдалого Вам тижня!

[seems-to-be.livejournal.com]

мені оце все зараз дуже потрібно

[kerbasi.livejournal.com]

ще писатиму