Pro nihilo

Не посміхалася совєцька сфера послуг та затрахані безгрошів'ям совєцькі інтелігенти (і то не завжди), ну, ще слобідська жлоба. Якщо пам'ятаєш, на початку перебудови у газетах власне писали про те, що треба бути привітними до клієнтів і незнайомих людей, і власне наводили Захід за приклад, і всі з цим погоджувалися. Це вже проімперська задорновщина 2000-х тепер поперла з цими "нещирими" та "фальшивими" посмішками. Твій батько був нормальною людиною, і ти також нормальна людина. А задорновці хай краще запитають свого Путіна, чого це він постійно начебто посміхається, навіть коли його питають про такі речі, як що сталося з їхнім підводним човном. (Якщо пам'ятаєш, він відповів з миною, що можна трактувати, як посмішку: "Она утонула").

Не знаю, стосовно образ. В нашому колі всі більш-менш міжкультурно підковані, тому жартуємо обережно, про всяк випадок вибачаємося, тому проблем не має. Як воно "на землі", не знаю. Взагалі, чим мені подобаються західні люди, так це тим, що вони не схильні до занурень у філософську та історичну глибину через побутові чвари. Якщо він мав поганий досвід у Росії, то це просто поганий досвід у Росії, а не став він безневинною жертвою підступної вендетти православного світу за тевтонську агресію. Наші ж завжди схильні в усьому бачити якісь онтологічні протиріччя. А у житті, зазвичай, люди просто не зрозуміли один одного, чи не сподобадися один одному. І все. Без ідеологічного підгрунтя.