Про переможні життєві стратегії (закінчення)

[kerbasi]

Отже, типовий український багатій використовує не ним побудований виробничий потенціал, не вкладає грошей в його відновлення та розвиток, він також не платить гідну зарплату своїм робітникам. Він отримує надприбутки за рахунок названих трьох чинників, а ще лобіюючи через політиків пільговий режим оподаткування, мінімальні тарифи за використання комунальних послуг та природних ресурсів.  Отримані прибутки він витрачає здебільшого за кордоном, де придбає нерухомість, коштовності, проводить дозвілля, вкладає гроші в різні активи. В Україні він зазвичай витрачає тільки на те, що задовольняє його амбіції бути визнаним, або на те, на що його переконують витрачати політики взамін за лобістські зусилля, щоб бодай щось перепадало рядовому електорату для імітації «покращення вже сьогодні».

Тепер подивимося на пересічну людину. Що вона робить за умов праці на скупого багатія? Люди здебільшого компенсують нестачу грошей за рахунок активів своєї розширеної родини. В крайніх паразитичних випадках – просто живуть за рахунок родичів, наприклад, за рахунок пенсії батьків, бо вони старі їм багато не треба. У пом’якшених випадках – використовують натуральне господарство, побудоване на основі садиб/ділянок сільських родичів. Також логіка проста – сільським багато не потрібно. Як варіант для міщан: «ущільнити» старших родичів та здавати вивільнену житлову площу.

Існують і не настільки прямолінійно паразитичні варіанти. Наприклад, влаштуватися (або проштовхнути когось з родичів) кудись до челяді депутата, від місцевого аж до національного рівня у сподіваннях, що щось колись перепаде. Зазвичай, за спиною таких людей також стоїть клан, готовий ділитися останніми крихтами, сподіваючись, що прийде час  їхній висуванець працюватиме і на клан.

Взагалі, таких стратегій можна вивести чимало. Головне спільне у них – вони не генерують нового. Вони використовують те, що було напрацьоване старшими поколіннями (ділянка, квартира, пенсія старших членів роду), або привласнюють напрацьоване іншими (матеріальна підтримка працюючої частини розширеної родини, «бонуси» від прислуговування політику або від посади на державній службі). Гроші ж витрачаються на власне споживання, часто зовсім не мінімалістичне: одяг ( треба ж мати належний вид!), харчування (не з ніг же валитися з голодухи), відпочинок (а світ подивитися?!). У тих випадках, коли все ж таки «нові» гроші заробляються, то робиться це здебільшого у тіньових сферах без оподаткування.  Отже, маємо практично те ж саме, що й поведінка багатіїв. Чому так?

Не буду заглиблюватися у причини та першопричини, бо рано чи пізно логіка приведе до дилеми «курча – яйце». Олігархи розікрали надбання світських поколінь та створили державу та економічну модель, де в людей немає інших варіантів, як адаптивне або паразитичне існування? А може це народ своєю пасивністю, небажанням відважитися на радикальні реформи, нездатністю сумлінно працювати не залишив кільком відсоткам амбітних людей інших варіантів, ніж побудувати таку систему? Обидва питання цілком правомірні. Але залишимо їх для інших дописів. Нам важливо те, що як багатії, так і бідні обирають стратегії, які працюють. Ці стратегії є переможними. Вони дозволяють забезпечити собі існування у певній зоні комфорту. Тільки для багатія зона комфорту – це нерухомість у Швейцарії, ексклюзивні речі та авто, гедоністичний спосіб життя, а у пересічної людини – непомітне для влади та криміналу існування, картопля на зиму у льосі, діти на роботі у комфортному офісі з відпусткою у Єгипті або бодай у Криму.
Не всім ці стратегії вдаються, але й невдахи не занадто ризикують. Отже, обирати такі стратегії не небезпечніше, ніж грати в офіційну лотерею, якщо без фанатизму. Може, це твердження не так очевидне для багатіїв, але насправді, чи так багато їх садять чи відстрілюють, щоб до великого бізнесу прагнули потрапити тільки відчайдушні герої? Не схожі вони на таких у переважній своїй більшості.

Якщо ж брати людей пересічних, то з мій власний досвід підтверджує все сказане вище. Я починав з дуже низького рівня доходів. Подібна ситуація була в кількох моїх приятелів. Моя стратегія – перекваліфікація, пошук адекватної роботи, постійне самовдосконалення – дала свої результати.  Якщо порівнювати мене з моїм колишнім оточенням, то я заробляю в рази більше їх, але… В них безтурботне, комфортне життя з гарантованою підтримкою їхніх кланів. Заробляють вони небагато, але завдяки ефекту синергії (див. Вікі) зводять кінці з кінцями, при чому достатньо ефективно. Закордонною відпусткою їх не здивуєш. Їхній стиль життя ніяк не порівняти з моїми роками навчання у вільний від роботи час, і витрат на це навчання, життям роками у невизначеності, з ризиками, що наступного дня після втрати роботи доведеться в буквальному сенсі йти на вулицю, з роботою по два робочих дня в одну добу, постійними відрядженнями та складними перемовинами у стилі боротьби характерів і нервів та багатьма іншими подібними чинниками.  Майже всі, хто хотів слідувати за мною, швидко повернулися до рідного середовища, і тепер роками розповідають байки про жахи київського життя, високі столичні ціни, скупчення людей  та «на шо воно таке надо». Їхня стратегія пристосування є переможною, а не моя. Саме їхня стратегія є привабливою для пересічної людини.

І насправді це все добре. Для тих людей. Добре, що вони знайшли переможну стратегію. Добре, що так влаштувалися, бо могло бути й значно гірше.  Чи було б краще для долі окремих людей, якби число стратегічних невдах було б настільки великим, що соціальне напруження привело б до того, щоб люди взялися за вили? З іншого боку, якщо сума всіх життєвих стратегій всіх людей не веде до генерації нової вартості, а спрямована тільки на використання напрацьованого попередніми поколіннями та заробітки у тіньовому секторі, тоді  у нації – великі проблеми аж до загрози її існуванню. Що ми й зараз можемо спостерігати.

Як ситуацію змінити? А ніяк. Не можна змусити людей відмовитися від переможних стратегій. Звісно, моя стратегія також переможна, але вона занадто витратна, з точки зору більшості, тому ніколи не опанує масами. Зсуви в особистому стратегічному плануванні мас відбуваються, коли для цього є зовнішні поштовхи. Таким поштовхом був розпад СРСР та спроби впровадити ринкові відносини. Тоді чимало людей кинулися  у ділову активність. Згадую навіть своє інтелігентське  коло колег по першій роботі у КБ, де всі майже без винятків кудись телефонували, щось пропонували, пробували заробляти на якихось комісіях. Я вже не кажу про «човників» та винахідників-мрійників. Втім, люди дуже швидко переконалися, що система змінилася не глибоко: реальні гроші заробляються, як і раніше, не тими, хто знає як, а тими, хто знає, з ким потрібно встановити зв’язки, та як їх використовувати. І люди повернулися до простіших, адаптивних стратегій. Згідно з моїми спостереженнями помаранчева революція на життєві стратегії людей мас ніяк не вплинула, бо насправді нічого в соціо-економічній моделі не змінила. Отже, Україна буде прозябати до наступного поштовху. Коли він буде і який – з цим питанням хіба що до астрологів йти…

Наостанку знов згадаємо Хосе Ортега-і-Гассета. Він описав людину маси та масу людей. Він пояснив причини їхнього колективного браку будівничої сили. Він, хоча й залишався переконаним лібералом,  сам вважав, що суспільству потрібна верства своєрідної аристократії, тобто людей, які здатні діяти не відповідно адаптивним стратегіям, спрямованим на здобуття і підтримання зони комфорту у короткотерміновій перспективі, а здатні діяти відповідно до свого креативного поштовху, будівничої сили, які він називав терміном «життєва причина». Втім, Ортега-і-Гассет так і не вказав, як і хто цих людей мусить обирати, як вони відтворюватимуться у наступних генераціях, щоб не вироджуватися, як колишня аристократія. І нікому ніколи не вдавалося знайти такий спосіб. Отже, доведеться чекати синхронності зовнішніх поштовхів і кипіння мас.



Про переможні життєві стратегії (відступ на крок у бік)

Про переможні життєві стратегії (початок)

Comments

[lembitkoroedov.livejournal.com]

хороший текст

[barcaroly.livejournal.com]

Дякую, вмієш формулювати :)

[petro-o.livejournal.com]

прочитав всю "анатомію" переможної стратегії людей, все правильно і чудово, дякую,
свого часу мені дуже важко було вирватися зі звичного кубла совкового заробляння грошей (держЗМІ), всяко було... тепер у наймах, хазяїн, на якого працюю - супер скупий,
коротше, не хотілося б йти звідси, бо найперше - тут нема ніякої політ-закваски, ніякі партії/олігахи грошима не башляють, - йти здаватися в якусь партію, де багато платять... ганебно (не в політичному, а у фаховому ракурсі, я знаю як і вмію довести задумане, втілити, і мені це подобається)... я вже не раз думав про це і єдиний висновок - емігрувати, а там мити, у кращому випадку, посуд у якійсь забігайлівці чи мести вулиці, або мити туалети - головне, що за той труд належно платять...
у 2005 я доклав чимало зусиль щоб створити унікальне для України - так зване соціальне ЗМІ (хто знає закони про податки/рекламу, зрозуміє про що мова, бо перша перепона була в статуті), перелапатив закони, консультувався, оббивав пороги, зібрав довкола людей і т.д. ЗМІ відкрилось, а ті, хто стояв за цим всім - мене використали, а тих, кого всадили на це ЗМІ, не можуть йому дати ладу - гадали, що все так просто, наївні...
що далі? ось почитав, ще раз дякую, подумаю, і якщо Бог дасть сил, щось ще звершу :-)

[viewpoint.livejournal.com]

ніколи не дививився на співвітчизників з такого боку. повчально.

[groben.livejournal.com]

обыватель - он всегда обыватель.

откровенно говоря, иных путей реформирования кроме аналога высадки на пустынный берег пассажиров известной яхты одной безлунной ночью, я уже не вижу. это - сработает. вместе с педалированием левых идей.

все остальное - утопия.

вопрос "где взять пассажиров?" не задавай. я пока не знаю на него ответа.

[kerbasi.livejournal.com]

Стосовно лівих - дуже сумніваюся. Лівиця в Україні це синонім соціального паразитизму. І навряд якийсь новонароджений Маркс це зможе змінити.

[groben.livejournal.com]

"лівиця" - це єдиний інструмент який зараз може спрацювати.

[kerbasi.livejournal.com]

Хіба що для повалення влади.

[groben.livejournal.com]

так. саме для цього.

[kerbasi.livejournal.com]

А далі знов якась шелупонь до вдади та до статків?

[groben.livejournal.com]

це вже як поставити справу.

[bogoeb.livejournal.com]

Все вірно.

[nboyko.livejournal.com]

Все ж таки, щоб ви порадили для "юноши, обдумывающему бытие, не знающему сделать жизнь с кого"? Заводити зв'язки в межах своєї касти як і всі, чи дерзнути та спробувати все ж робити щось корисне. І яким шляхом можно йти в останньому випадку.

[larry-bc.livejournal.com]

Дякую.
Все так.
Потягнув.

Про переможні життєві стратегії (закінчення)

[pingback-bot.livejournal.com]

User larry_bc referenced to your post from Про переможні життєві стратегії (закінчення) (http://larry-bc.livejournal.com/120162.html) saying: [...] Originally posted by at Про переможні життєві стратегії (закінчення) [...]

[dmytro.livejournal.com]

Якщо перенести ці стратегії на глобальний рівень, то так само чітко побачимо, що в українському стилі живе практично вся периферія "світ-системи". Реальну переможну стратегію реалізовує "ядро" ("золотий мільярд") та частина "напівпериферії" (emerging markets).

[eve_link_a]

все вірно. Ви описали зникнення "натовпо-елітарної моделі суспільства"
"як і хто цих людей мусить обирати, як вони відтворюватимуться у наступних генераціях" -- ось тут ми і відрізняємось від всіх решта. Практично у всіх країнах ( а особливо у наших улюблених США) оця купка "верховних жерців" нікуди не зникала, а плавно трансформувалась з часом. В нас, після радянських експериментів, стало "кто был ничем - тот станет всем", що і призвело до порушення вивіреної тисячеліттями системи. По великому рахунку, нам тепер треба здіснити українську "реставрацію". Ну але для того ніяке "кипіння мас" не допоможе. Мені здається, що "тиха вода камінь точить" значно краще. Ну і час, як завжди, багато часу...

[chita-i.livejournal.com]

Добре та ясно написано. Дуже вдячна, бо сама до такого б не додумалася ні в жисть. ) Бо не шукаю легких шляхів. бггг. Корисно.

Не коментую, бо зайнята читанням Ортеги-і-Гассета про бунт мас. Дуже-дуже дякую за пораду! Я тепер починаю розуміти багато чого. Якщо він на початку 20 ст. таке придумав, то він просто геній! Потім поділюся враженнями. Укр.переклад, який знайшла, не сприймається, тому в оригіналі набагато краще! Точно він сам каже у вступі до видання 1937 р. про те, що мова починає погано служити коли спромагаєшся описати складні соціальні явища та бреше. А тут ще переклад!

[kerbasi.livejournal.com]

На жаль, для активних і порядних людей в Україні занадто вузьке поле самореалізації. Якщо, звісно, слово "реалізація" вживати не у значенні "збут".
Успіху Вам і наснаги у Ваших проектах!

[petro-o.livejournal.com]

дякую!

[kerbasi.livejournal.com]

Так, тільки про це неполіткоректно говорити в голос :-)))

[kerbasi.livejournal.com]

Я читав українською у перекладі Вольфрама Бурггардта. Дійсно, важкуватий. Чого ще чекати від перекладача з таким ім'ям?! :-))))

[chita-i.livejournal.com]

"Втім, Ортега-і-Гассет так і не вказав, як і хто цих людей мусить обирати, як вони відтворюватимуться у наступних генераціях, щоб не вироджуватися, як колишня аристократія. І нікому ніколи не вдавалося знайти такий спосіб."

Наскільки я встигла зрозуміти не дочитавши, він стверджує, що людське суспільство по природі є аристократичним, бо мимовільно відроджує тип людей, які стають аристократами. Тільки що культивація такого рідкого дива приносить багато користі, і що "модерні" часи, які почалися з розквітом добробуту індустріалізованого людства, виховали людей, які витіснили цю аристократичну верству та її спосіб життя з керування та привату, та систематично винищують різними засобами. Який там квіт та культивація! Ось у чому проблема.

Тобто, ріст добробуту зовсім не достатній, потрібне ще й правільне виховання. Ліберальні ідеї своїм проникненням у свідомість мас виховали цю барбаріє, і тепер важко позбутися вульгарних "ідей" у вихованні наступних поколінь, що теж не допомагає аристократичним паросткам.

Я б не жалкувала про твоє життя. Бути "hombre de esfuerzo" наближує нас до аристократії. )

[chita-i.livejournal.com]

Та він взагалі жахливий, між нами, дівчатками, кажучи. )))) Схоже на мої переклади, коли я втомилася від роботи, схопила те чим хотіла поділитися та обговорити, та почала перекладати. А потім вже півноч, в очі як хтось піску насипав, голова вже не думає, спати пора бо завтра рано не прокинусь, а треба, і, майже не перечитавши, публікується в моєму жж! Я того ж самого Бурггардта і його і мала на увазі.

[kerbasi.livejournal.com]

З іншого боку, якби не його переклад, я б і не знав, що "філософською" українською "елемент" - первень.

[kerbasi.livejournal.com]

На "Бунті мас" його розвиток не закінчується. Він далі відточував свою філософію все життя. Він розглядах суспільство, як маса + меншини. Маси складаються з середніх людей, меншини - зі "спеціальних". Взагалі, напрошується назвати його філософію ліберальною версією ніцшеанства. Мабуть, саме тому він мені близький аж до ППКС. Я у юності по совітських філософських та антифашистських статтях та книгах вишукував цитати з Ніцше, і просто був в захваті від них. Подяка совітським авторам, що за браком власної думки вони розлого цитували заборонені джерела :-))

Так, "hombre de esfuerzo"! Моє кредо. ))

[kerbasi.livejournal.com]

Я коли питав френдів, що змінити у моєму ЖЖ, мені декотрі побажали більше позитивного. А от Ви своїм "ну і час, як завжди, багато часу" просто штовхаєте мене погодитися, і тоді мій весь текст стане одразу песимістичним! :-))))

[kerbasi.livejournal.com]

Логічне питання. Відповім окремим дописом. Спробую вже завтра.

[kerbasi.livejournal.com]

Дякую!

[kerbasi.livejournal.com]

Метро та київські корки сприяють роздумам над формулюваннями :-)))

[kerbasi.livejournal.com]

Дякую!

[kerbasi.livejournal.com]

Дякую!

[kerbasi.livejournal.com]

І Вам спасибі!

[sparrow-hawk.livejournal.com]

гарно сформульовано


якби на це питання, у кінці, була б відповідь чітка і зрорзуміла - людство вже давно б жило по-іншому

[chita-i.livejournal.com]

А я взагалі так нічого не читала. Тому мене звати Чита! :-Р

[chita-i.livejournal.com]

То я теж буду знати. )

[sleepy16.livejournal.com]

чудове закінчення, дякую за формулювання!

> Не можна змусити людей відмовитися від переможних стратегій.
так, це дуже важливо для психічного здоров’я! :)

якщо переформулювати, я у 90і вивчила одну гарантовано виграшну стратегію із малим виграшем (гарантоване виживання завдяки натуральному господарству), після того вирішила пробувати інші стратегії із усе більшими ризиками.

[sleepy16.livejournal.com]

людство і живе по-іншому, усе швидко змінюється.

[sleepy16.livejournal.com]

щодо тих пересічних людей, хто зараз лишається на стратегіях із малим виграшем, у мене таке враження:

- дехто просто не бачить прикладів успішніших стратегій для собі подібних, і зупиняється на досягнутому
- дехто бачить "успішніші" стратегії, але вони не підходять за моральними якостями (кидати інших, тощо)
- дехто бачить успішніші стратегії, але не вірить у свої сили і не знає механізмів зростання ("було б чудово, але я не така талановита як X"), і не пробує нічого змінити

[seems-to-be.livejournal.com]

інщі ж адаптуються до будь-якої влади. Ба навіть не вони самі а їхні спонсори.
А хто спонсорує лівих?

[eve_link_a]

))))
багато часу все ж краще, ніж ніколи ;)

[viewpo1nt.livejournal.com]

гортав шкільний підручник з економічної географії України. Унила річ! Навіть радянський підручник економічної географії СРСР був цікавіше і повчальніше.

Чому б не створювати підручники на тому, що Ви описуєте у своєму лікнепі? З використанням інформації, якою володіє dmytro ?

[kerbasi.livejournal.com]

Отож воно! Ви у 90-ті вивчили стратегію натурального господарства! А сперечаєтеся з моїм досвідом на 10-20 років ранішим. А тоді мета цих стратегій була зовсім інша. І люди, що до них вдавалися, були іншими, на кожному етапі свій психотип домінує.

Успішно Вам впоратися з Вашими ризиками!

[kerbasi.livejournal.com]

Я вже давно збираюся додати у профіль, для кого я пишу. Тобто я пишу для всіх, хто має цікавість завітати до мого щоденника, але все ж таки когось я уявляю своїм співрозмовником, коли обмірковую новий допис десь у автомобільних корках Києва. Так от Ви мені допомоголи дещопрояснити. Фактично я пишу для першої категорії.

[kerbasi.livejournal.com]

У тих підручниках згадуються підприємства, яких вже давно немає. Мабуть, місцеві діти потішаються з адекватності таких підручників.

А чому саме такі підручники? Так державні дегенерати дають замовлення собі подібним.

[skapirus.livejournal.com]

Дякую за розлогу трилогію, дуже цікаво і повчально.

> З іншого боку, якщо сума всіх життєвих стратегій всіх людей не веде до генерації нової вартості, а спрямована тільки на використання напрацьованого попередніми поколіннями та заробітки у тіньовому секторі, тоді у нації – великі проблеми аж до загрози її існуванню. Що ми й зараз можемо спостерігати.
Так може, це буде справедливо, як би непатріотично з мого боку це не звучало? Якщо в країні нема власного виробництва, базованого на знаннях (яких теж нема, бо якісної освіти практично не існує), то ми можемо бути лише задвірками світу. В кращому випадку могли б стати туристичною провінцією, але і це нам не світить через небажання напружуватися, вчити мови та створювати щось унікальне та привабливе. Було б цікаво зрозуміти переможні життеві стратегію та головне мотивацію для їх реалізації в жителів країн, які нині наближаються до лідерів. Китай наприклад. Підозрюю, що умови життя раніше там були значно нестерпніші, ніж у нас нині. Коли основна маса нашого населення проїсть те, що напрацьоване минулими поколіннями, то тоді схоже буде шанс на оновлення, не раніше.

[kerbasi.livejournal.com]

Мені також здається, що спочатку буде повне падіння, тільки потім, можливо, щось почнеться позитивне.
А проїдання вже дісталося тої точки, коли ложка вже скребе по донишку. Машинобудівні підприємства ліквідуються одно за одним, без зайвого галасу: вчора було підприємство, а сьогодні - бізнес-центр. "Помаранчеві" були "добренькими" - ще якісь грошеняти за-для гальванізації трупу підкидали. А ці, теперішні, вони без сентиментів. Але це також на краще.

[sleepy16.livejournal.com]

>Успішно Вам впоратися з Вашими ризиками!

дякую! черговий етап пройдено успішно :)

[sleepy16.livejournal.com]

почитала (мабуть оновлений) профіль, стало зрозуміліше про аудиторію і цілі щоденника.