Фемінізму пост

[kerbasi]

Відвідав семінар з різних фіскальних та працезахисних питань в представництвах іноземних фірм і почув про новацію наших захисників трудового народу. Тобто це не зовсім новація, але тепер влада збирається порушників порвати. Йдеться про те, кого не можна ні в якому разі посилати у відрядження. Так от не можна посилати вагітних жінок і жінок з дітьми до трьох років.

Отже, якщо жінки в нашому представництві народжуватимуть дітей, тоді мені доведеться частину їхньої роботи, пов’язаної з відрядженнями доручити іншим особам. Відрядження у нас це не на багажній полці у загальному вагоні їхати. Якщо є резон, то можна і літаком , машиною, потягом у вагоні СВ. Якщо не їздити за кордон на навчання та не презентувати там свої досягнення, то фактично цим перекреслюються кар’єрні перспективи. Треба було бачити вирази обличчя деяких жінок у залі! Тих, що розуміють…

Спочатку я подумав, що йдеться про спроби захистити від свавілля працівниць підприємств якщо не Ахмєтова з Коломойським, то, принаймні, дрібніших бізнесменів, серед яких більшість – просто казкові неуки та рідкісні покидьки. Вони запросто можуть змусити жінку їздити у відрядження, і їм буде до лампочки її стан здоров’я, здоров’я малих дітей, чи є можливість на когось дітей залишити то що. Вони легко облаштують «добровільну» згоду. Але другою думкою дійшло, що скоріш за все законодавцям на ці проблеми глибоко начхати. Тут інше.

От моя мама любила їздити у відрядження, коли я та сестра були малими. Вона їздила до Ленінграду, Горького, Севастополя, Москви і навіть до Фрунзе (Бішкек). Останнє – це було з розряду курйозу, поїхати, бо інакше ніколи й не побуваєш. А решта – так це незвичні цукерки нам, дітлахам,  якісь речі, яких в нашому вбогому місті ніколи не було у продажу. Якщо не поїдеш, то й не буде нічого, якщо не маєш корисних зв’язків серед торгівлі. Але чимало було людей, як чоловіків, так і жінок, які просто патологічно боялися відряджень. Мене й дотепер часом питають, скільки я їжджу, і коли я відповідаю, що за нормами корпорації я можу знаходитися поза офісом 50% часу без додаткового узгодження з шефом (якщо більше – то слід переглядати бюджет), а це означає 26-27 тижнів року, але, на жаль, українські адміністративні справи в мене забирають стільки часу, що я подорожую десь лише якихось 15-20 тижнів, то  мене просто з жахом сахаються, а потім до мене доходять відлуння розмов «та на шо воно таке нада». От той, хто вигадав цей «захист» жінок з малими дітьми, і є жлобіною або жлобіхою з цієї категорії. Такі «законодавці» в принципі не здатні мислити системно та створювати щось позитивне.

Звісно, жінок від менеджерського свавілля слід захистити. Я ніяк цього не заперечую. Але законодавство не повинно це робити так, щоб вигравали працівниці масових фахів і невисокої кваліфікації, а водночас втрачали шанси на кар’єру жінки з авангарду трудових ресурсів.

Я нещодавно прочитав статтю на одному неймовірно авторитетному консалтинговому ресурсі США власне про права і можливості жінок, і про те, що слід робити менеджменту, щоб ці права та можливості реалізувалися  у корпоративному середовищі. Більшість розуміє жіночі проблеми у термінах рівних прав. Але цього замало! Якщо не брати зовсім вже консервативні правові системи, то, в принципі, рівність прав здебільшого прописана. У цивілізованих суспільствах з мінімальною корупцією у судовій та наглядовій системах також досить на високому рівні ці права забезпечено. Проблема у можливостях. І не у теоретичних можливостях, а в умовах, за яких їх можна реалізувати.
Простий приклад: жінка у правлінні корпорації. Добре! Обирають голову. Проходить чоловік. Ні, ніякої упередженості. Тільки жінки почали потрапляти до правлінь відносно недавно, у цієї корпорації, лише 10 років тому, а Боб чекав на цю посаду цілих 18 років! Ну як же ж не дати йому покерувати 2-3 роки до пенсії. А потім буде Джек, що вже 22 роки штани протирає,  і т.д. Чи дійде до неї черга раніше, ніж за правилами корпорації її виштовхають на пенсію у 65 років? Хоча рівні права забезпечені, і проти її статі ніхто нічого не має.

Але це американські проблеми. А в нас все драматичніше. В нас весь бізнес, навіть найдрібніший складається з можливостей, які випадають лише один раз. От не продаси верстат цьому підприємству зараз, а воно збанкрутує за рік, і не матимеш з ним другого шансу. Кожний клієнт  - новий, нібито старих хтось відстрілює. Ніяких референцій не збереш, ніяких сталих відносин. Жінка і так втрачає час для кар'єри через народження дітей. А з цим часом і низки таких одних-на-все-життя-шансів. Забороніть їй ще додаткові кілька років працювати на свій успіх! При всьому моєму розумінні і симпатії існує практично нульова ймовірність того, що мені вдасться скомпенсувати  втрачене такій жінці, пропонуючи їй інші можливості. Бо таких можливостей в умовах убогої української економіки просто не існує у достатній кількості та регулярності. Отже, псевдо захист прав жінки праці обертається для неї закриттям можливостей. І це в Україні називається соціальним захистом!

PS:  бухгалтерія, кадри – це в нас практично повністю жіночі фахи. Невже серед представниць цих фахів немає жодної феміністки? Чому тиша? Чому не розшматували цих законодавців, га?

Comments

[kerbasi.livejournal.com]

Гаразд, врахую зауваження. Хоча виглядає як зайва перестраховка. Контекст - жіноча кар"єра. Вище призначення жінки не обговорюється. Взагалі, в нашому суспільстві, як тільки кажуть щось пафосне про жінку, то далі слідує висновок, що їй нема чого робити на роботі, за кермом авто то що, а тільки три німецьких К.

Так, у гробальні зміни в системі соціального захисту я також не вірю. Це станеться не раніше, ніж контрольні органи починатимуть свої перевірки саме з підприємств Ахмєтова та Коломойського, а також там, де жінкам платять копійки, а не з іноземних представництв.

[kerbasi.livejournal.com]

колись таке називалося азаровщиною ))))

[eve_link_a]

ну це все "фількіна грамота".... ці всі обмеження... як і "біла зарплата".
На кожному приватному підприємстві пошлють і вагітну, і з дітьми, якщо треба. І штраф - це таке, як дуже треба, то шо там ці 510 грн. Цікаво мені, а якщо працівниця написала заяву, що згоджується їхати, то тоді як, однаково штраф?
Особисто я за те, щоб були якісь послаблення для жінок. Але це має бути саме послаблення, а не обмеження. Якщо жінка не проти, якщо в неї є можливість, то чому б не поїхати у відрядження. Але й не примусівка типу "аврал, на маєш білет, поїзд через три години". Ну і кожні робочі відносини теж ще залежать від особистих відносин з керівництвом. Хорошому працівникові йдуть на поступки, а коли доходить до махання законами перед носом, то треба прощатись один з одним.

[kerbasi.livejournal.com]

Власне й питали з зали, а що якщо добровільно із заявою. Але відповідь: не гребе, штраф!

Якби вони дійсно перевіряли підприємства великого бізнесу та різних креутеликів, де зарплата в конверті і т.д., а вони навпаки - зосереджуються на вузькому "білому" сегменті. Логіка, в принципі, цілком сучасна: якщо в тебе все прозоро, то ти - лох. А лоха треба доїти.

[chita-i.livejournal.com]

Повністю підтримую. І про жінок, які можуть дати собі раду, і про черезмірне втручання держави в те, що її не обходить, під зачіпкою "захисту".

[chita-i.livejournal.com]

Тому, дуже смішно, коли держава каже, що треба боротися з корупцією.

[chita-i.livejournal.com]

І знаєш що саме сумне? Що в нас в жінках сидить цей глибинний інстинкт, який нам каже, що нам життєво необхідно, щоб нас "захищали", тому під цю закуску можна витворити будь-яку дискримінацію (що і робить "чоловіче" суспільство сторіччями), і більшість з жінок НІКОЛИ не включить голову, тому що так виховано і тому що слухають інстинктів. Вони собі скажуть не довго думаючи: "і нехай, не завадить". Як ти кажеш, через більшість постраждає відмінна меншість. Може вона і не найкраща, як матері, але також має право на існування. Крім того, можновладцями дискримінуються всі без виключення, і це факт.

[viewpoint.livejournal.com]

питання ще в тому що "ми" можемо робити. всі ці клерки та законодавці це наша плоть і кров, переважна більшість з них виросли на тутешньому культурному грунті.

[kerbasi.livejournal.com]

Не тільки в жінках. тут в усьому суспільстві сидить звичка шукати захисту і підкорятися, не питаючи: "А чому? А хто ти такий, щоб тобі підкорятися? Хто тобі дав повноваження? Які в тебе такі беззаперечні якості, що тобі слід підкорятися? Куди ти ведеш тих, хто тобі підкоряється? Які переваги для мене у підкоренні тобі"? Жінки просто мають на одного претендента у володарі більше.

[viewpoint.livejournal.com]

> Може вона і не найкраща, як матері, але також має право на існування.

цей "авангард трудових ресурсів" має _виключне_ право на існування.

[kerbasi.livejournal.com]

Досвід! :)

[kerbasi.livejournal.com]

З моїх спостережень з них матері не гірші, ніж з патріархальних жінок. Ти не забувай, що побут у сучасному світі, до того ж на пристойному рівні доходу, не такий обтяжливий, як це було за сов. поколінь. А ще доход відкриває чимало можливостей, чим заняти дітей.

[kerbasi.livejournal.com]

Чому Ви так вважаєте?

[100eva.livejournal.com]

Шкода. Шкода, що для тебе нема і не буде території. Тільки віртуальна. І такі, як ти, розселені, як гуцули в горах: сусіди, але на відстані кілометрів...
Після "реконструкції" в тобі проявилось те, що було сховано. Твій розум збуджує, а не лякає. Мені приємно це відчувати:)

[chita-i.livejournal.com]

Це правда.

[chita-i.livejournal.com]

Це теж правда. Але час матір-дитина не замінить ніхто і ніщо. Це так, "замітки на полях". Я зовсім не до повернення до патріархальних ідей. Я просто про те, що графік жінки мусить бути набагато менш "прив'язливий" до трудо-місця ніж у чоловіка. Тому що повинні бути часові компенсації у родині у жінки за командировки та тривкі відлучення. Те, що повинно вимірятися - це ефективність. Жінки є більш multitaking (я маю на увазі, найкращі з них) ніж чоловіки. Тому вони програють, коли їх занадто "захищають", чи ставлять у ті ж самі рамки, як чоловіків.

[chita-i.livejournal.com]

Multitasking I meant

[kerbasi.livejournal.com]

Зовсім не факт, що матір, яка не робить кар'єру, приділяє вивільнений час дитині. І не факт, що більше спілкування якоїсь, пардон, ТП з дитиною, дитині йде на користь. Я часом на вулицях таке спостерігаю! І всі мамочки та діточки добре вдягнені та на декласованих не схожі.

[chita-i.livejournal.com]

До речі, модель людина-натовп по Ортезі-і-Гассету квітне та рулить! Це пояснює відсутність цих питань, про які ти пишеш. Я про це збираюсь написати також.

Ти уявляєш, зникло посилання на оригінал твору на якомусь аргентинському сайті, які зробили електронне видання з видання письмового, франзузського (нєісповєдіми путі твои, гасподь) 1937 року! Каже у вступі сам Ортега-і-Гассет, що всі його замітки, які складають твір, були написані у мадридських виданнях 1926го року, але тому що "занадто людські" не втратили актуальність, тому видаються. Добре, що я собі копію зафугачила, а то що б робила. Що за ворог не спить, цікаво? бггг До речі, весь сайт у мене не відкривається за цим посиланням: http://www.laeditorialvirtual.com.ar/pages/Ortega_y_Gasset/Ortega_LaRebelionDeLasMasas01.htm

Я ще навіть другу частину не дочитала, у мене перевтома очей! Потім, як зможу.

[chita-i.livejournal.com]

Це теж правда. У декого з жінок не включається той жертовний материнський інстинкт ніколи, або відрегульований на мінімумі. Бо, НМД можна жінку зовсім не обізнану, щоб добре виховувати дитину, навіть розуму багато не треба, аби не відморожена, але інстинкту треба багато! Тому, розумне суспільство мусило б допомагати активніше виховувати дітей, які тяготять матерів! Тоді б тих глухонімих дурнів які тільки дають свою безголову думку та вважають що є "я і хтось сильніший за мене" буде набагато менше.

Крім того, не можна дати того, що в тебе у самого нема. Тому, якість українських людей погіршується ще більше навіть у порівнянні з совком. Медицина, освіта, екологія, доходи, власний час, ідеологія, вісутність чи неприступність книжок, тощо. Капєц.

"всі мамочки та діточки добре вдягнені та на декласованих не схожі" вдягнутися то не порозумнішати. Достатку не досить щоб стати людиною.

[chita-i.livejournal.com]

то, мабуть, був бедспідставний комплімент. ) Хоча, може я і помиляюсь, хто зрозуміє цей віртуал?

[kerbasi.livejournal.com]

Звідси (http://literatura.itematika.com/descargar/libro/190/la-rebelion-de-las-masas.html) вдалося пдф закачати. Тільки до читання іспанською мені ще як до Манагуа рачки...))

[chita-i.livejournal.com]

Так, і я скачала, дякую.

[chita-i.livejournal.com]

І що саме цікаве, що, подумавши, я, мабуть, була зовсім не права, коли казала, що переклад поганий на українську. Він добрий. Але тут складнощі сприйнять виступають. Мабуть, гарним перекладачем бути, то не тільки знати всі слова та якнайточніше до тексту їх перекладати. Мене у цьому сенсі вразила rozmaita, коли перекладала Борхеса. Ми колись говорили з нею на цю тему.

От, наприклад, слово "бунт" у самій назві, то зовсім не те, що "rebelión". "Бунт" - то "motín". "rebelión" це коли скидаєш з себе вплив та розправляєш плечі. То теж не "повстання", бо менш пафосне, масове, а більш особисте, інтимне, якщо хочеш. І так всюди. Перекладається "середня людина" як "рядова", і це не погано, але не одне і те ж. Є вдалі дуже моменти, хоча я дуже поверхово дивилась. Але все рівно не те.

[kerbasi.livejournal.com]

Багато чого залежить від того, як трактувати текст та автора. Український перекладач явно трактував його як академічного філософа, тому додав важкості академічного стилю. У цьому сенсі російський переклад інший, у ньому автор звучить, як творча особа, яскравий публіцист, що ближче до істини, враховуючи те, що написано в біографіях Ортеги-і-Гассета.

А бунт чи повстання - це складні питання, у слів різних мов семантичні поля ніколи не ідентичні, лише перетинаються, тому однозначно і точно слово перекласти неможливо, якщо це не штучно сконтсруйована термінологія. Отже, про переклади можна сперечатися роками та терабайтами, і все одно не досягнути досконалості.