Свій до свого сучий син

[kerbasi]

 Тарас Возняк написав статтю для «Дзеркала тижня» під назвою «Привиди галицького сепаратизму та ультранаціоналізму».
http://dt.ua/POLITICS/prividi_galitskogo_separatizmu_ta_ultranatsionalizmu-91378.html
 
Це дуже добре, що саме він порушує цю тему. Наприклад, коли я щось подібне у блогу пишу зі мною одразу починають сперечатися, що нічого такого немає і бути не може, і як вбивчий аргумент наводять, що, мовляв, живуть мої опоненти у Галичині від народження нічого не бачать, не чують, тобто я все вигадую: і галицький антилібералізм, і ксенофобію, і клерикалізм, і ізоляціонізм, що так разюче контрастують з проголошеною інтелектуалами місією Галичини як провідники України до Європи. З місцевим, та ще й з непересічною публічною особою, інтелектуалом така аргументація напевно не пройде.
 
Возняк все пояснює «рукою Москви». Я не маю сумніву, що дійсно політтехнологи і пропагандисти з Півночі, не сидять без діла. Інакше б загострення «проблеми» так званих орлят не приходилися б саме на періоди активного розвитку відносин між Україною і Польщею, наприклад. Але хочеться зауважити, що інтелектуальний осередок під керівництвом  самого Возняка, а саме часопис Ї, вже давно є осередком сепаратизму мовного, не побутового, а саме літературно-мовного. За бажання можна узяти всі числа часопису і швидко виписати норми паралельної версії літературної української мови. Часопис, якщо й має іноземні гроші, то хіба що від Фонду "відродження", тобто від Сороса, але аж ніяк не від Дугіна. Я цієї теми вже торкався, і точилися жваві дискусії, звісно, з запереченнями очевидного. 
 
Але я це пишу не для тролення галичан. Я, взагалі, хочу закінчити цей допис висновком, що стосується всієї України, а не тільки Галичини. У Галичині, Донбасі, окремому портовому місці Одесі, в Автономній республіці Крим в силу історико-культурних обставин склалася більш потужна місцева ідентичність, ніж в решті місцевостей України, тому там загальноукраїнські проблеми проявляються більш контрастно, якщо, звісно, бажати їх бачити і осмислювати. Найбільша, на мою думку, проблема полягає у тому, що інтелектуальна верства в Україні не очолює і не осмислює процесів, які мали б належати до поля цікавості саме інтелектуальної верстви. От саме через це будь-якому заїжджому або місцевому  політтехнологу посередніх здібностей, але зі щедрим фінансуванням, не складає проблеми місцеві фобії, комплекси, міфи, забобони, маскультні  уподобання нижчого класу організувати у політичний або навіть у культурний рух.
 
Ахілесова п’ята українських інтелектуалів це зведення афоризму «свій до свого по своє» до «він, звісно, сучий син, але він наш сучий син». Через це замість прямо назвати публічного, політичного, наукового  чи мистецького дурня дурнем і висунути зі своїх лав та підтримати, визнати розумних українські інтелектуали починають вдосконалювати формулювання критеріїв дурості, щоб «свій» потрапив у винятки, а краще – у генії. Через це тут у всіх сферах життя домінують карикатурні особистості, керують – абсолютні негідники, а публічний простір дедалі більше відповідає естетиці соціальних низів.  
 

Comments

[gloria-ma.livejournal.com]

Тепер я трошки підсумую те, що вивела з багаточисленних дискусій про Чорного ВОрона. Мене прикро вразило схильність частини наших інтелігентів-інтелектуалів (ну, хто там куди себе відносить) рахуватися з думкою 5 колони, ставити її думку поперед свою і знання історичного матеріалу набуті на основі того, що про історію України розказали москалі, які, хто б сумнівався, виступають безпристрастними арбітрами.
Це перше.
А друге, неусвідомлена любов до поразок більша за любов до перемог.
а третє, бажання своїх зводити під корень, тільки б отримати через деякий час похвальне плескання по плечу: "маладец, хохльонок!", при чому, враження таке, що вони щиро вважають, що проявляють толерантність і взагалі найвищі людські якості. Мабуть, так і є. Але чомусь не усвідомлюється той факт, що до них аналогічного відношення ніхто не проявляє і не проявить. А на оцю прекраснодушність вони отримають тільки нагління тої ж таки 5 колони. Я вже не кажу про братню північну країну, яка не одну сотню років доказує, що українців, як народу і на світі немає (а наші інтелігенти-інтелектуали до сих пір як глухі ходять і навіть коли хтось робить кроки в елементарному відпорі - помічає на карті нашу територію, вони, як останні дурні на такого нападають) мрія якої, щоб українці злились в "русском морє", а то їм скоро складнувато буде вважатися слов"янською державою.
---------
Окремо про Возняка. Возняк - людина, що відчуває куди дме вітер. В нього немає своїх думок, але він вміє ухоплювати чужі і артикулювати їх. Я завжди його розглядаю як вловлювача певного мейнстріму. Почав битись в істериці від Свободи? Ага, значить, Свобода стала небажана владі. Щось там погнав на галичан - це теж думка у повітрі. (і давненько, ще з ранньої весни).
При чому, імхо, у Возняка це виходить абсолютно природньо, із наілучших побуждєній, він, може і сам не здогадується, що він медіум.

[kerbasi.livejournal.com]

Шокує, що совок сидить в тих, хто його практично не пам'ятає. Така інерція суспільних процесів не додає оптимізму.

[kerbasi.livejournal.com]

У Вас Іренглорія і Гонта67 висловили фактично і моє ставлення краше за мене.

Возняк - це для мене з когорти інших імен, які якщо складають інтелектуальну верхівку нації, то націю дуже шкода, і її життєздатність залишається відкритим питанням. Але це ніяк не означає, що ця верхівка не можу казати слушних речей. Зламаний годинник також два рази на добу вірний час показує.

(frozen)

[kerbasi.livejournal.com]

По-перше, в мене були різні зацікавлення в різні періоди життя.
По-друге, я виріс на альтернативній інформації з західних "голосів".
По-третє, історія не Олімпіада, де головне - участь. Якби були перемоги, я б не народився в УРСР. А хто там скільки разів локальну вьоску вдало брав чи якийсь пагорб контролював - це ніщо порівняно з результатом всієї кампанії.

[gloria-ma.livejournal.com]

А я так і зрозуміла.

Бачте, який парадокс, за великим рахунком і Ви з Іренглорією і Возняк разом.

(frozen)

[gloria-ma.livejournal.com]

А я чим більше цікавлюсь тим періодом - тим більше приходжу до висновку, що Україна і Українська революція скрита під товстелезним шаром брехні, складеного за допомогою тих таки борців з радянською владою, які за сумісництвом заодно і прихильники єдінойнєдєлімой.

А як на мене - інтелектуал - це той, що спочатку вивчає матеріал, а потім синтезує з нього висновки, враховуючи всі граблі, на які наступали попередники, щоб не нейтралізувати ці граблі у майбутньому. А інакше, ні про який інтелектуалізм і мови бути не може.

Re: Вибачаюсь за багатословність, нема коли скорочувати

[gloria-ma.livejournal.com]

Тобто, пост-колоніалізм розвив на сході та заході "покірний прагматизм"
------------------
Малоросійство він розвив.

"У нас малоросійство було завжди хворобою не лише півінтелігентською, але — й передовсім — інтелігентською, отже поражало верству, що мала виконувати роль мозкового центру нації.

проблема українського малоросійства є однією з найважніших, якщо не центральних проблем, безпосередньо зв’язаних з нашою основною проблемою — проблемою державности.

Але малоросійство — це не політика і навіть не тактика, лише завжди апріорна і тотальна капітуляція.
Капітуляція ще перед боєм.

Це також затьмарення, ослаблення і — з часом — заник історичної пам’яти" (с).

(frozen)

[kerbasi.livejournal.com]

Інтелектуалізм, тобто спосіб життя інтелектуала, реалізується індивідуально відповідно до суспільних умов та персональних рис. Не обов*язково інтелектуалу реалізуватися у національній площині. Я колись захопився ідеями національної боротьби через художню творчість і навіть почав дещо писати, але написавши двадцять сторінок зупинив себе, бо виходив ідеологічний пасквіль. А ідеологічний пасквіль це не той жанр літератури, в якому я хотів би працювати. Краще ніде, ніж у тому жанрі.

Для того, шоб не наступати на граблі, не обов*язково порпатися в історії. Саме українці й наступають на граблі, тому що погано розбираються у сучасності. Мені вже настільки набридло читати "відкриття" сучасних розумників, які для мене були очевидними років 10, а то й 20 тому, що я вже ледве стримуюся, щоб на вислів "а ти тоді мав рацію" не затулити у пику.

Для того, щоб не бути малоросом, також не потрібно занурюватися в історію. Достатньо мати власну гідність. Я не дозволяв себе називати хохлом ніколи. Через це маю добряче підрихтовані зуби. Тоді про Холодний Яр знали одиниці, я до них не належав. Я нічого не знав про Крути, і майже нічого про УПА, фрагментарно про Голодомор. У той самий час у в*язниці помирав Стус, про якого я чув тільки з західних голосів, а абсолютна більшість співвітчизників ніколи не чула, або вважала, що він шпигун і зрадник. Щоразу коли якийсь інтелектуал мене починає повчати на сторінках художнього твору, як мені слід не бути малоросом, чи як любити Україну, мені хочеться запитати, а чи він хоча б одного синця чи просто стусана за своє українство отримав до 1988 року, тобто до формування "народних фронтів" та "народних рухів" по всіх совітських республіках. Як вихована людина, я звісно не питаю, я, взагалі, не ходжу по публічних заходах.
До речі, Ви тут не заперечували:
http://kerbasi.livejournal.com/75852.html

І справа, взагалі, не у художньому тексті, який мав би жити окремим від автора життям після виходу у світ. І про смаки не сперечаються. Я Вам у Вен-де-ля-мер писав, що Шкляр у творі на історичну тематику він насправді виклав свої власні теперішні погляди на українську сучасність і цього не приховує, ба разповсюджує і підкреслює. От звідси й суперечливе ставлення до цього твору в багатьох людей, яких ніяк не зарахуєш до "русошовенів", "імперастів" або навіть бодай до русофілів.
Це Шкляр не дав твору жити окремим життям, а зробив його маніфестом проти мене та мого роду. А за такі маніфести слід бути готовим і відповідь тримати і рахуватися з наслідками аж до можливого розділу країни.

(frozen)

[gloria-ma.livejournal.com]

Ще раз - якщо ви історію оцінює за правилом "переможець отримує все" - то нам взагалі немає про що говорити.
Це та платформа, що не дозволяє знаходити спільні точки.

Для того, щоб оцінювати для порівняння, чи зашифрував Шкляр в творі на історичну тематику теперішні погляди, треба спочатку взнати, а які були погляди тодішні.

У українського інтелектуала, імхо, завдання трохи інше, ніж у інтелектуала англійського або там американського.
І розказувати, що порпатись в історії не треба, а достатньо тільки розбиратись в сучасності - це нерозумно, якби то вам не сподобалась така оцінка. Бо сучасність - то продовження минулого і з минулим треба розбиратися, особливо для недоробленої нації, яка хворіє на історичну амнезію, якій розказують хто вона така доброжєлатєлі, що мріють, щоб тих українців взагалі на світі не було.
А для підтримання власної гідності - менше треба прислухатися до доброжєлатєлєй.
Я вчуся. Тому, чим більше шукаю інформації, тим більше приходжу до думки, що коріння наших проблем - якраз таки в 20-х через Голодомор.
Це, якщо звісно, не торкатись питання, що і до 20-х 20-го весь період неперервний, і це: 60-ті, 20-ті і т.п. - просто механічний поділ, ділянка, яку розробляєш для себе.
Мені начхати, що Шкляр каже, з ким спить і які вуса носить. Мені навіть його книжка непотрібна. Вона потрібна оцим самим -єнкам, щоб себе перестали соромитися. -Єнкам потрібні десятки таких книжок, щоб виховали повагу у -єнків до себе, свого народу і своєї країни. Буде повага - будуть рівні спини і країна не буде стояти в розкорячку між Заходом і Сходом.
А вам чомусь більше важить, що там подумає княгіня Марья Алєксєвна (с). І тому галай бити своїх, щоб чужим сподобатись.
Нехай та княгиня спочатку докаже, що вона прихильник України незалежної разом з українцями (бувають і такі мар"ї алєксєвни, що Україну незалежну люблять, а українців на дух не переносять), а тоді вже поговоримо.

Може ви і слухання "голосів" за подвиг вважаєте? Що робив той письменник або хтось другий ви зможете мати право питати, як розкажите, що ви робили для незалежності, крім як голоси слухали. І який має до вас відношення Стус теж. Може ви йому передачі носили, може листи хоча б на знак протесту підписували?

А щодо вашого роду. Є речі, які чути неприємно. Наведіть мені хоча б зо дві раціональні причини, умовно кажучи, чому я маю рахуватися з тим, що вам неприємно слухати, а ви маєте право ігнорувати мій біль і правду?
Я, чесно кажучи, не зустрічала ні одного етнічного росіянина, патріота України, який би бився в істериці від Чорного Ворона. Все чомусь або малороси, які більше самих росіян росіян охороняють або відверті імперці.
І коли в країні твориться чорт знає що, коли все українське виводиться за скобки (та і не вводилось толком), сварити галичан, Свободу, Шкляра і т.д. і т.п. не варто. Не варто робити за ворогів їхню роботу, залиште це табачникам, дугіним і путіним. Або вже стати чесними - і просто перейти на інший бік. Може вони вас і хохлом називати не будуть з знак особливих заслуг.
Можете розфрендити.

(frozen)

[gloria-ma.livejournal.com]

І ще. Щоб уже поставити всі точки над і.
Україномовність - то тільки одна з ознак українця. Можна бути неукраїномовним, але українцем і патріотом. Можна не мати ні краплі української крові і бути українцем і патріотом.
А можна мати генеалогію, як у герцога, ні словечка не казати російською і бути малоросом, бо дивиться такий на світ російськими очима.
Так от, не люблю останніх.

Re: Вибачаюсь за багатословність, нема коли скорочувати

[chita-i.livejournal.com]

Згодна, одним з проявів покірного прагматизму є малоросійство.

(frozen)

[kerbasi.livejournal.com]

Добре, я розумію. Повідомлення прийнято :))

Re: Вибачаюсь за багатословність, нема коли скорочувати

[chita-i.livejournal.com]

Одна справа є єднатися з чужими чи шкідливими політичними напрямками та угрупуваннями які їх представляють (я теж такого не можу), а інша почуватися дуже елітистом відірваним від "простих", які, хоч і дратують, бо дурні, не такі вже і погані, як перестати бути чистоплюєм. Які є тим грунтом, з якого виростає нове.

Re: Я ще не злізла з трибуни )))

[chita-i.livejournal.com]

Про те що ліві і праві помінялися полюсами, я вже давно подумала та зрозуміла. Тому і тебе питаю, що ти маєш на увазі.

Але ти дещо заплутано мені відповів. Я ще перечитаю разик, щоб второпати про мої можливі шляхи. )

Про публіку з другого абзацу, так мені здається, то більше русскіє в Україні, або малороси ті антиглобалісти. У них "космополітизм" дуже вдало переплітається з "антиглобалізмом", а "дружба народів" з лютим расизмом. Ти мене вибачай, але, НМД, "справжні" українці не виховані щоб виказувати чи навіть формулювати, свою образу на будь-кого. Окрім західної України. Але їх розбещили колоніалізмом, і "гамерики" вони не лають, вони ж заробітчани, так що, ти, мабуть, про братів своїх денаціоналізованих, по духу російських, згадав.

Тобто ти вважаєш, що тому що ти платиш податки (білі) з своєї великої зарплати, пільговики живуть за твій рахунок? І ти думаєш що то не справедливо? Хоча, у цій патерналістській країні (Україну я маю на увазі), пільговики то шаровики, більшість з них не має ніякого права мати пільги. Нас зохавала аморальність.

Ліві за обмеження приватної власності та ініціативи

[chita-i.livejournal.com]

І чого тоді, цікаво, ти мене лівою вже декілька разів обізвав? Га?!

Re: Я ще не злізла з трибуни )))

[kerbasi.livejournal.com]

На заході також чимало ізоляціоністів. Це кумедно, бо живуть за рахунок заробітчан на Заході, але Захід ненавидять, бо там ліберасти, педерасти, толерасти, бога забули, чорні квартали. Коли їи тицьнеш, за чий рахунок живуть, то відповідають, що саме тому й знають, як жахливо занепав захід, і що не треба йому слідувати.
----
Так, дуже багато кого живе за мій рахунок. І з зарплати, і з податків. Якщо їх стане більше, або вони захочуть більше, я тінізуюся або емігрую. Я вже півтора десятиліття лох, але ж всьому є межа.

Re: Ліві за обмеження приватної власності та ініціативи

[kerbasi.livejournal.com]

Тому що дуже багато з того, що ти пишеш, якщо перевести у практично площину, одразу ж призведе до реалізації лівої програми.

Re: Вибачаюсь за багатословність, нема коли скорочувати

[kerbasi.livejournal.com]

Я занадто довго був егалітаристом. Час побути елітистом. Та й чистоплюйство після всього мого життєвого досвіду не завадить.

[chita-i.livejournal.com]

Возняк - це для мене з когорти інших імен, які якщо складають інтелектуальну верхівку нації, то націю дуже шкода

Тільки тому що gloria_ma дуже вдало помітила, що Возняк навчився дуже професійно бути провідником чужих ідей та, поміть, пишу великими буквами формулювальником НАСТРОЇВ У СУСПІЛЬСТВІ (забуть національне, є така спеціалізація малоросів вивчених на них українців прислужуватись уряду), то ти вже готовий об'явити подумки вмирущою всю українську націю? Вибач, але в тебе досі сидять якісь не українські погляди!

Ми вже вкотре ніяк не можемо пояснити один одному. Я тобі говорю про те відчуття, як релігійне, якого сама не розумію, яке є з народження. А ти розповідаєш що ти "українізований". То не достатньо ти проникся, раз тебе так легко збити з шляху!

Якщо хтось виступає (знов таки, дякую за формулювання у другому дописі gloria-ma (http://gloria-ma.livejournal.com/154265.html?thread=1349529#t1349529)) як "самий український українець", не треба зразу об'являти його "ведучим інтелектуалом нації". Можливо, нема такої посади взагалі. Забудь російську ієрархічність. Будуть декілька думок, не построєних, відмінних, здорових, тільки тоді можна жити та дихати. Не буде "самих вивірених".

[kerbasi.livejournal.com]

Я не є автором ієрархій. Ці ієрархії існують тут реально. Я власне проти них і виступаю.

Мене не просто збити зі шляху. Мені вже стільки років, що якась суперечка не можу вплинути на мої погляди. До того ж я відстоював свої погляди у таких середовищах, які дуже міцно гартують.

Re: Ліві за обмеження приватної власності та ініціативи

[chita-i.livejournal.com]

Це слушне зауваження. Можна короткий приклад? Тобто, я кажу таке, тому, якщо реалізувати, треба зробити щоб у кінці вийшло так то і так то, що приведе до. Будь ласка, не згадуй совкових методів через жопу.

Re: Вибачаюсь за багатословність, нема коли скорочувати

[chita-i.livejournal.com]

Я не поважаю самолюбування. Людина стає на своє місце природньо. Решта комплекси та деспотизм.

[chita-i.livejournal.com]

То що за твоя маніпуляція з прирахуванням Возняка до, як ти там сказав, "інтелектуальної верхівки нації" (нехай навіть з "якби"? ніхто ж першим не починав!) щоб зразу ж її (ту націю) "пожаліти"? Ти не знаєш, що цю націю не треба як мінімум обсирати, бо вже так набридло що вимовити неможливо?

Re: Вибачаюсь за багатословність, нема коли скорочувати

[kerbasi.livejournal.com]

Так я й стаю природньо.

[kerbasi.livejournal.com]

Такі вже є. Інших нема. Філософи (за освітою і дисерами): Забужко, Возняк, Попович... бу-га-га - Толстоухов. Всі, крім останнього - локальні конформісти з понтами з комсовим минулим общєствєєнікофф. Останній не такий. Він, взагалі, нижче будь-якого рівня критики. Він - демонструє нам близьке майбутнє нашої філософії, що аж Возняк здаватиметься не менше, як Кантом.

"Ти не знаєш, що цю націю не треба як мінімум обсирати, бо вже так набридло що вимовити неможливо"?

...да єсть у нас єщьо нєдастаткі, но нікто нє давал вам права апльовивать прастих людєй, каториє не пакладая рук гарбатяться в полє і на шахтє, штоб такіє как ви, бєлоручкі, каториє нічєво самі нє проізводят...ті-ті-ті та-та-та тра-ля-ля тра-ля-ля...