Писаньій неписаньій воровской закон...
Saturday, 17 December 2011 04:10 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
kerbasiПисаный неписаный
Воровской закон!
Голова - головушка
Ставится на кон!
Как вода глубокая -
Не достать до дна!
А голова - головушка,
Она всего одна!
Щоб підсумувати і закрити тему етики службових подарунків. Прошу пробачення в МШФ atanoisappa за ще одну згадку цієї теми. Це вже в останнє.
Запеклі дискусії, розмаїття оцінок привели до того, що окремі тези розтягнуті по багатьох гілках. До того ж, допис виявився не надто чітким. Отже, тут я підсумую свою позицію.
У нас надто багато моралізаторствування там, де мусять бути чіткі писані норми та правила.
Ситуація має розвиватися за такими сценаріями:
Позитивний
Організатори проводять подію, серед матеріалу до роздачі - дрібні копійчані подарунки, додані виключно для зручності (нотатник, ручка), промоції події (кепка з гаслом чи логотипом), елементи ділової ввічливості (з нагоди новорічних свят - свічка чи ялинкова прикраса - дешеві).
Негативний
Організатори у матеріал до роздачі додають неприйнятний за ціною подарунок, який може трактуватися як засіб вплинути на отримувача, або це є прихованою промоційною акцією фірми, що виробляє або продає дарований товар, або це персональний пі-ар вісокопосадовця за державний кошт, або за незаконно отриманий спонсорський внесок.
Отримувач не здіймає зайвого галасу, телефонує працедавцю. В працедавця є посадова інструкція, що робити у такій ситуації: адвокат телефонує організаторам, попереджає, що запропонований подарунок неприйнятний, мусить бути повернений, і, звісно, як відповідальне ЗМІ, ми змушені повідомити про випадок у нашому репортажі, сподіваємося, ви, організатори, також дасте належну оцінку не дуже слушній ідеї з таким подарунком, і більше не будете ставити наших працівників у дискомфортне ставище... Крапка.
Незалежний журналіст робить те ж саме, тільки самостійно. Крапка.
За наших умов, коли правил не існує, цінностей не існує, а будь-яка ініціатива, що не сподобається владі чи керівництву підприємства може бути цілком реально покарана непадєццкі, пересічній людині, якщо вона не має належної підготовки Бетмена та не збирається заробляти політичний капітал для переходу у контр-системну опозицію, краще промовчати і дочекатися свого часу, коли очолить певну структуру, і там займеться покращенням світу. Те, що журналістка, оприлюднила цю ситуацію у своєму блозі у відкритому дописі і взяла участь у дискусіях, коли вони набрали жорсткості - це вже вчинок, і за нього слід похвалити, а не карати. Те, що перша реакція була трохи незрілоюю (Ура! Айпад подарували!) - так їй всього 24 роки, і хто її вчив, хто задавав стандарти? От вона заматеріє - і задаватиме стандарти. Якщо моралізатори до тої пори не зацькують.
Знов-таки, в нас надто багато «по совісті» та по неписаних правилах там, де мусить бути все за законом і за писаними правилами. Правлячий клас і дрібні демагоги з колег та сусідів вміло підміняють «по совісті» на «по понятіям» і зрештою мають собі зиск. Галас про те, що кожний повинен починати з себе, бути непримиримим призводить до того, що кожного такого одного легко зламати, виставити примурком або порушником порядку, щоб продемонструвати загали, що собі дорожче, і боротьба безрезультатна.
Рядова людина, яка працює у цілком ординарних обставинах, не повинна бути героєм. Герої повинні досягти посад, впливу і створити таке середовище для рядових людей, щоб вони заробляли собі на життя і розкривали свої таланти, а не боролися з вітряками, не рятували світ і не тримали кругову оборону цінностей і т.д. Прийде час і частина рядових людей розкриє свої таланти настільки, що самі перейдуть до класу лідерів, і писатимуть та вдосконалюватимуть правила для інших. От тільки так можна побудувати цивілізоване суспільство, цивілізований бізнес, цивілізовані ЗМІ. З неписаними законами совісті – з цим можна побудувати тільки тюрягу совітського штибу з її неписаним «справедливим» воровським законом.
От такий саммарі моєї позиції з усіх цих розмов.
Воровской закон!
Голова - головушка
Ставится на кон!
Как вода глубокая -
Не достать до дна!
А голова - головушка,
Она всего одна!
Щоб підсумувати і закрити тему етики службових подарунків. Прошу пробачення в МШФ atanoisappa за ще одну згадку цієї теми. Це вже в останнє.
Запеклі дискусії, розмаїття оцінок привели до того, що окремі тези розтягнуті по багатьох гілках. До того ж, допис виявився не надто чітким. Отже, тут я підсумую свою позицію.
У нас надто багато моралізаторствування там, де мусять бути чіткі писані норми та правила.
Ситуація має розвиватися за такими сценаріями:
Позитивний
Організатори проводять подію, серед матеріалу до роздачі - дрібні копійчані подарунки, додані виключно для зручності (нотатник, ручка), промоції події (кепка з гаслом чи логотипом), елементи ділової ввічливості (з нагоди новорічних свят - свічка чи ялинкова прикраса - дешеві).
Негативний
Організатори у матеріал до роздачі додають неприйнятний за ціною подарунок, який може трактуватися як засіб вплинути на отримувача, або це є прихованою промоційною акцією фірми, що виробляє або продає дарований товар, або це персональний пі-ар вісокопосадовця за державний кошт, або за незаконно отриманий спонсорський внесок.
Отримувач не здіймає зайвого галасу, телефонує працедавцю. В працедавця є посадова інструкція, що робити у такій ситуації: адвокат телефонує організаторам, попереджає, що запропонований подарунок неприйнятний, мусить бути повернений, і, звісно, як відповідальне ЗМІ, ми змушені повідомити про випадок у нашому репортажі, сподіваємося, ви, організатори, також дасте належну оцінку не дуже слушній ідеї з таким подарунком, і більше не будете ставити наших працівників у дискомфортне ставище... Крапка.
Незалежний журналіст робить те ж саме, тільки самостійно. Крапка.
За наших умов, коли правил не існує, цінностей не існує, а будь-яка ініціатива, що не сподобається владі чи керівництву підприємства може бути цілком реально покарана непадєццкі, пересічній людині, якщо вона не має належної підготовки Бетмена та не збирається заробляти політичний капітал для переходу у контр-системну опозицію, краще промовчати і дочекатися свого часу, коли очолить певну структуру, і там займеться покращенням світу. Те, що журналістка, оприлюднила цю ситуацію у своєму блозі у відкритому дописі і взяла участь у дискусіях, коли вони набрали жорсткості - це вже вчинок, і за нього слід похвалити, а не карати. Те, що перша реакція була трохи незрілоюю (Ура! Айпад подарували!) - так їй всього 24 роки, і хто її вчив, хто задавав стандарти? От вона заматеріє - і задаватиме стандарти. Якщо моралізатори до тої пори не зацькують.
Знов-таки, в нас надто багато «по совісті» та по неписаних правилах там, де мусить бути все за законом і за писаними правилами. Правлячий клас і дрібні демагоги з колег та сусідів вміло підміняють «по совісті» на «по понятіям» і зрештою мають собі зиск. Галас про те, що кожний повинен починати з себе, бути непримиримим призводить до того, що кожного такого одного легко зламати, виставити примурком або порушником порядку, щоб продемонструвати загали, що собі дорожче, і боротьба безрезультатна.
Рядова людина, яка працює у цілком ординарних обставинах, не повинна бути героєм. Герої повинні досягти посад, впливу і створити таке середовище для рядових людей, щоб вони заробляли собі на життя і розкривали свої таланти, а не боролися з вітряками, не рятували світ і не тримали кругову оборону цінностей і т.д. Прийде час і частина рядових людей розкриє свої таланти настільки, що самі перейдуть до класу лідерів, і писатимуть та вдосконалюватимуть правила для інших. От тільки так можна побудувати цивілізоване суспільство, цивілізований бізнес, цивілізовані ЗМІ. З неписаними законами совісті – з цим можна побудувати тільки тюрягу совітського штибу з її неписаним «справедливим» воровським законом.
От такий саммарі моєї позиції з усіх цих розмов.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: Saturday, 17 December 2011 08:35 pm (UTC)no subject
Date: Saturday, 17 December 2011 08:41 pm (UTC)З іншого боку, як споживач продуктів західної журналістики, чимало читаю матеріалів журналістів, які не старші за героїню цих дописів, і підозрюю, що вони зовсім не непрості, а просто мають усталену систему координат зі вказаним алгоритмом, а зовсім не відрізняються неабиякою мудрістю у ніжному віці.
no subject
Date: Saturday, 17 December 2011 10:21 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 20 December 2011 04:27 pm (UTC)Коли я про цю історію почув, я загадав свої курси підвищення кваліфікації в IBM, у 2000-му.
Видали блокноти формату А4 для записів на лекціях та ручки. А! Ще три томи підручників за темою прочитаних лекцій, роздрукованих на ксероксах і зшитих у пластикові палітурки.
Круто. Я користувався ще років 5 ними, потім подарував юним комп'ютерникам.