kerbasi | Про початок року

Вчора, коли я вже прокинувся і сів за комп подивитися, що там діється у цих наших інтернетах - а це було не дуже пізно, бо я новий рік святкую помірковано - перше, що я побачив у вікні - була повітряна куля. Не кулька, а куля. Вони часто літають з західного напрямку. Або туди повертаються ."Чайка" їх база чи що?. Інколи цілими зграйками. Але ця летіла одна і дуже високо, виглядала маленькою. В когось був такий свіжий, вітряний початок року.

А ввечері, вже з балкону я побачив, як впала зірка. Метеорний дощ обіцяли, але, здається, на завтра чи на післязавтра, але перший "впав" вже вчора. Звісно, я одразу ж загадав бажання. Але не зізнаюся, яке. Тільки якщо втілиться, тоді, може, тут напишу. Але це нескоро буде. Мені щоправда потім кортіло бажання відредагувати заднім числом, так завжди буває, коли мене хтось ловить зненацька своїм: "Загадай бажання"! - я щось виплюну, а потім думаю, мовляв, ні, треба ж було не так егоїстично, відповідальніше, а ще того додати і того, і, взагалі, є нагальніші потреби. У дитинстві слід було в таких випадках (якщо дорослі були присутні) загадувати щось таке соціально-відповідальне, щоб не помирали діти в Африці, щоб не було війни, щоб мама завжди була молодою, вродливою, а я був гарним хлопчиком, її не замучував, а як виріс, я став одразу ж крайнім егоїстом та егоцентристом, і став бажати тільки собі, собі, собі, а потім одразу ж кидаюся "редагувати", бо дитяче виховання з себе так просто не викинеш.

Отже, в мене початок року ознаменувався знаменнями з неба. А все тому що високо мешкаю. Вище - тільки небо.