Шпигуноманії пост

[kerbasi]

Уявіть собі глупу ніч на початку 80-х років 20-го століття. Кімната зі звичайними совітськими меблямі. У кутку – стіл з радіоприймачем, поруч крісло. Темно. Кімната освітлюється тільки підсвіткою від шкал приймача. У кріслі сидить юнак з олівцем і зошитом. З динаміку радіоприймача линуть звуки радіо-завад, а крізь них доволі чітко чутно жіночій голос, який читає дивні слова англійською з невідомим акцентом: Юніформ, Ліма, Екс-рей… Юніформ, Ліма, Екс-рей… Юніформ, Ліма, Екс-рей… І так далі і далі протягом кількох хвилин. Раптом жінка робить велику паузу і промовляє: «Месідж, месідж, груп севен фор, груп севен фор, текст, текст»… І продовжує читати міжнародним фонетичним алфавітом для радіотелефонії (телефонія - передачі не морзянкою, а голосом) групи з п’яти літер кожна, наприклад:

Юніформ, Браво, Оскар, Джулієтт, Зулу
Екс-рей, Чарлі, Майк, Ліма, Янкі
Алфа, Джулієтт, Квебек, Браво, Делта
...
Юнак занотовує у зошит:
74 групи:
UBOJZ
XCMLY
AJQBD
...
Нарешті жінка закінчує диктування обіцяних 74 груп, і продовжує: «Репіт, репіт». Далі начитує групи повторно для того, щоб отримувач міг перевірити правильність прийому.
Ось вже і повтор закінчено, і жінка завершує передачу словами: «Енд ов месідж. Енд ов трансмішн». І далі динаміки радіоприймача відтворюють тільки шуми радіоефіру.

Це не уривок зі шпигунського роману. Це мій спогад про деякі конкретні вечори, а той юнак – це я. На звичайний побутовий приймач я часто ловив різні таємничі радіостанції з невідомими позивними, які не можливо було ідентифікувати. Міжнародними угодами встановлені певні правила надання позивних радіостанціям, але згадана «юніформ, ліма, екс-рей», тобто ULX, не відповідала цим правилам. У наявності в ефірі службових радіостанцій і у тому, що вони шифрують свої повідомлення, немає нічого дивного. Але офіційні службові станції зазвичай передають на спеціально відведених для службових станцій діапазонах, до того ж здебільшого вузькосмужним сигналом, тобто на побутовий приймач їх не спіймаєш. А ULX передавала на периферії широкомовного діапазону широкосмужним сигналом, нібито навмисно, щоб її передачі міг приймати не тільки спеціаліст на вахті зі спеціальним приймачем, а навіть проста людина у домашній обстановці з транзистором, купленим у совітському магазині «Радіотовари». Звісно, отримувач мусить знати, як собі дати ради з тим беззмістовним для невтаємничених набором літер.

Про випадковий прийом службових радіостанцій я багато разів зустрічав спогади блогерів та форумних дописувачів. Примітно, що більшість згадують, що подібні передачі викликали почуття тривоги, навіть жаху. Зізнаюся, що і мені ставало моторошно і холоділи пальці, коли я занотовував послання з невідомого Центру. Слід нагадати, що атмосфера тоді була параноїдальна: пропагандисти лякали совітських людей агресивними намірами НАТО серйозно почати повномасштабну війну з СРСР будь-якої миті. Обкомівський пропагандист Шевельов якось сказав, що за даними різних джерел (він робив паузу і значуще посміхався при слові «джерел») на Миколаїв націлені щонайменш чотири ракети з ядерними зарядами. Люди потім мали про що посперечатися: три – це напевно на три суднобудівні заводи, а куди четверта? Отже, холодок у серці мав підстави: а що, якщо ця радистка надиктовує наказ розпочати ракетну атаку?

Виключно для прискіпливого читача і повноти тексту зауважу, що в переданих таємничою радіостанцією групах літер ніяких закономірностей не простежувалося, ніяких повторів певних груп – ніякої зачіпки хоча б для спекулятивних гіпотез стосовно бодай мови повідомлення, не кажу вже про зміст. Ясно, що професійно захищена інформація – це не завдання олімпіади для шкільних розумників.

Минули роки, і таємниця цієї радіостанції розкрилася. У світі є чимало любителів шпигунських пристрастей, які відстежують різну таємну активність, навіть складають шпигунські енциклопедії. Насправді, нічого суперменського для цього не потрібно, бо у мирний час спецслужби хоча й використовують нестандартні позивні, але здебільшого в ефірі не смітять, щоб не створювати собі проблем з міжнародним співтовариством, а використовують офіційно зареєстровані радіочастоти. А якщо є офіційні радіочастоти, то є й офіційні довідники. Отже, любителі виявили, що радіостанція ULX належить Ізраїлю. Якій організації – можна тільки гадати.

Цікаво, що виходить, що в ізраїльських шпигунів радіотелефоніст це жіноча професія, як радистка Кет у Штірліца.

Примітки:
Джерело про ULX:

http://www.cvni.net/radio/nsnl/nsnl006/nsnl6israel.html

Про пропагандиста Шевєльова:
http://kerbasi.livejournal.com/76702.html

Глосарій:
Месідж англ.message - повідомлення
Текст англ. text -текст
Груп англ. group –група: груп севен фор (group 7, 4) – груп сім чотири, це означало 74 групи, двозначне число диктувалося по цифрах для надійності прийому. Кількість груп мінялася від повідомлення до повідомлення.
Енд ов месідж англ. end of message кінець повідомлення
Енд ов трансмішн англ. end of transmission кінець передачі
Міжнародний фонетичний алфавіт для радіообміну: Альфа, Браво, Чарлі, Дельта – A, B, C, D і так далі.

Додаток:

Тут можна знайти навіть аудіо-файли з передачами ізраїльських спецрадіостанцій:
http://www.simonmason.karoo.net/page69.html

Аудіо-файл з моєю улюбленою ULX тут:

http://www.swldxer.co.uk/e10ulx.wma

Запис зроблений канадським радіо-аматором Джейсоном Сі у 2004-му році.Месідж починається аж з 2 хв. 10 с. До цього - позивний.
Взагалі, все сімейство шпигунських станцій Е10 більше не віщає Остання передача - 1 березня 2011 року. Мабуть, перейшли на супутник.

Comments

[larry-bc.livejournal.com]

Отакої!

[kerbasi.livejournal.com]

То ж вони напевно протоколи засідань Світового Уряду передавали. А я, каюся, ні асіліл їхніх шифрів. Ганьба і сором мені! Не врятував світ!))))

[larry-bc.livejournal.com]

Дійсно, ганьба!
Покайтєсь!
)

[kerbasi.livejournal.com]

вік вишиванки не носити!))

[chrystallpower.livejournal.com]

цікаво. З іншої сторони, дивно, шо така спецслужба як Моссад, використовує відкритий канал.

[kerbasi.livejournal.com]

І крім Моссаду набереться з десяток інших організацій, які можуть передавати таємну інформацію. А відкритий канал, скоріш за все, тому, що отримувач не має спеціальних приймачів. Відкриту передачу все одне ніхто не розшифрує, до того ж не відомо кому вона власне призначена, в якій країн, її на всій земній кулі можна чути, а вузькосмужний приймач вдома - за певних обставин може бути серйозним компроментуючим матеріалом.

[spitfire38.livejournal.com]

я в ті самі часи слухав - десь об 11 вечора, здається, починалося - програму VOA Jazz Hour, with Willis Conover =
шо цікаво - не глушилося, і звук був прегарний, і жодних шпигунів в ефірі не чув ))
а голос Вілліса - і досі згадую, неповторний тембр голосу

[nehrebeckyj.livejournal.com]

А! Ви теж! Слухали! Jazz Hour!

[spitfire38.livejournal.com]

yeppers ))
улюблена була радіопередача
мабуть хтось з глушильників теж любив джаз і сам слухав, спасибі йому

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Я тоді Jazz іще не хавав, але голос! Голос! Який голос! Тільки заради нього й слухав.

[spitfire38.livejournal.com]

голос неповторний, аж до кісток пробирав
а джаз я завжди любив, а у Вілліси всі добірки у програмі - просто атас які класні були

[nehrebeckyj.livejournal.com]

[kerbasi.livejournal.com]

Я був прихильником Сєви Новгородцева з Бі-Бі-Сі. "Голос Америки" слухав здебільшого іншими мовами, бо російською та українською глушили його у нашій місцевості надто ретельно, а Бі-Бі-Сі давали послаблення.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Так, Сєву слухав і я. Хоч і глушили. Ще Китай любив зрідкв: Вічєра ві Кітаїсікой Народиної Ресіпубілікі праізівідійон возрив устіройства, содіріжащева ядірєний матіріал.

[kerbasi.livejournal.com]

Я за роки пасивного радіоаматорства всіх переловив, хоча б епізодично, хто на СРСР віщав. Отже, я тепер є сідком історії радіомовлення.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

І Албанію? І Румунію українською? І Радіо Індія російською?

[kerbasi.livejournal.com]

Радіо Румунія українською це, здається, вже у 90-ті з*явилося, а російською - було й раніше.
І Грецію, Італію, В*єтнам, Півд. і Півн. Кореї, Туреччину, Голос Ісламської Республіки Іран, Голос Анд з Еквадору (релігійні передачі), Голос Друга з Монте-Карло (релігійні передачі), радіо Ватікана...

[kerbasi.livejournal.com]

QSL. Я цього, на жаль, собі не міг дозволити: закрите місто і батьки на 2-й формі допуску з виїздами на "закази" з 1-ю. Були епізоди з моїми однолітками, коли кудись пробували писати,типу "дружба народів, пошук взаімопанімая", а потім батьків викликали до 1-го відділу і "не радили".

[spitfire38.livejournal.com]

jazz hour коновера на VOA англійською транслювавася
а Сєва з Лондону на руськом язике шпарив

[kerbasi.livejournal.com]

Щось не відбилося, хоча Ві-Оу-Ей у мене по вечорах замість радіо-точки часто лунав. О 22.30 за тодішньою Москвою був спешіал інгліш, потім звичайна новинна передача, потім бувало щось музичне, поп/рок я слухав. Втім, джаз мене тоді не цікавив, я міг на іншу станцію переходити, коли джаз починався. Йдеться про проміжок часу 1982-1986 (мої 14-18 років).

[spitfire38.livejournal.com]

якщо правильно пригадую, вілліс з jazz hour виходив якраз в музичний час на VoA, але далеко не щодня

[strumok.livejournal.com]

Я й до цього часу його слухаю. У нього на сайті викладені записи його Рок-посєвів, є студійні, але більшість програм були записані аматорами прямо з ефіру на магнітофон, а потім оцифровані.

[kerbasi.livejournal.com]

Так. Сева.ру.
Колись його передачі були серйозним культурним явищем.

[bbv-if.livejournal.com]

Читав колись про іншу подібну радіостанцію — UVB-76 з Росії.
http://www.wired.com/magazine/2011/09/ff_uvb76/all/1

[kerbasi.livejournal.com]

Дякую за посилання! Я якісь совітські подібні сервіси також натрапляв, але вони мене чомусь так не інтригували, як E10ULX.
Виходить, що кожна з таких станцій має/мала свою власну вірну аудиторію.))

[bbv-if.livejournal.com]

Люди люблять таємниці :)