Чому?

[kerbasi]

Чому з кожною смертю публічної особи у соцмережах здіймається хвиля постів з засудженням тих, хто пише у соцмережах про свою скорботу за померлим?

Comments

[vmylenko.livejournal.com]

Ви правильно зауважили - "на мою думку". А от у них вона така.

Я от не підтримую все це всесвітнє скорбєніє (особливо по Джексону, в якого половина точно за життя плювала за педофілію). Але і йти хрестовим походом проти "скорбящіх" не йду. Бо це все одно, як на тому відомому малюнку - "В Интернете кто-то неправ". А є люди, які вважають більш доцільним не ігнор цієї шизи, а протистояння.

[kerbasi.livejournal.com]

Судження "мені дуже шкода, що помер/ла Н" не містить ніякого узагальнення. А судження "не люблю тих, в кого скорбота за Н" є узагальненням і охоплює як щирих, так нещирих.

Є не просто постаті, а маркери епох. Не обов*язково творці шедеврів. І у кожного свої. Для мене Джексон нічого не значить, бо його появу на музринку СРСР я пропустив у війську, а хтось під нього вперше кохався. Ненавмисно, випадково, сусід через стінку крутив, але асоціація.

[shepita.livejournal.com]

переінакшу: обурення щодо висловлення жалю - це заперечення думки, що будь-яка точка зору має право на існування. хай собі існує, така моя логіка.
я сама публічно не висловлюю жалю, але людям, які це роблять, навіть вдячна. бо от про Вітні Г'юстон не знала, тепер знатиму.

[vmylenko.livejournal.com]

Ну, це у Вас такий випадок, що дізнались із "скроблєнія" про подію, напевно.

А взагалі-то це скорше не проти самого демонстративного трауру протест, а проти показушності і до певної міри лицемірства процесу. І тут вже не скажеш, що кожна точка зору має право на існування. Ну, мені так здається...

[shepita.livejournal.com]

щодо щирості, не візьмуся судити, як написав вище Кербасі - краще промовчати, ніж своєю критикою зрівняти щирих і нещирих, по дорозі ще когось образивши.
нещодавно, до речі, померла Віслава Шимборська, і я про це дізналася з фб від моїх польських знайомих. і їм я також вдячна, вони просто викладали її вірші, які самі найбільше люблять. як людина без телевізора так я дізнаюся новини, хай і сумні. мені за Шимборською також сумно, так що закиди в лицемірстві мені не дуже зрозумілі. ну але це так, не маю на меті Вас переконувати.

[kerbasi.livejournal.com]

Я власне з самого початку хотів написати, що якби я написав про смерть Віслави Шимборської, чи це не було б "синдромом скорботи".

[shepita.livejournal.com]

я про цей синдром щойно від Тебе дізналася. але зараз згадала ситуацію із смоленською катастрофою, і яка тоді була в Польщі істерія. я все бачила на власні очі, була саме в той час у Варшаві. часом я просто відмовлялася вірити. думаю, якби ті, хто обурюються на пости в соцмережах, бачили кілометрові черги до Бельведеру, де люди прощалися з Качоровським, і кількатижневий натовп під президентським палацом, де стояла труна Качинського, дали би собі спокій.

[kerbasi.livejournal.com]

То жартівливий синдром, "луркморівський", Див. вище коментар МШФ iosaaris

[shepita.livejournal.com]

так, дякую, що розширюєш мої горизонти.

[viewpoint.livejournal.com]

> не проти самого демонстративного трауру протест, а проти показушності і до певної міри лицемірства процесу.

траур це з самого початку ЗАВЖДИ демонстративна("показушна") дія.

виступ проти "лицемірства процесу" може бути виступом проти давно існуючої традиції взагалі, а не просто роздратуванням від великої кількості скорбящих у френд-стрічці.