Тато! Хто будував цей завод?

[kerbasi]

За останній час я багато написав про те, що мені не подобається в українській блогосфері. Час додати позитиву.

Я часто дорікаю українській освіченій верстві, зокрема журналістам та діячам культури, брак цікавості до виробничих сфер. Не обов'язково писати виробничі романи або заводські пісні. Достатньо інколи згадувати. Згадувати те, що є. Можна й у блогах або статтях у ЗМІ. Я впевнений, що культура, в якій відсутня рефлексія на свою економіку, годуватиметься з чужих рук.

У нас зазвичай про промисловість пишуть, якщо все ж таки пишуть, то у стилі епіграфу до некрасівської "Залізної дороги":

Ваня (в кучерском армячке).                         Папаша! кто строил эту дорогу?
Папаша (в пальто на красной подкладке). Граф Петр Андреевич Клейнмихель, душенька!

Знайшовся у ЖЖ дуже рідкісний виняток -  morreth

http://morreth.livejournal.com/1713483.html

Написано реально, як є. Про людей. Як читатимете подумайте про наступне. Спеціалісти, які налагоджують "хідравліку", скоріш за все, з італійської фірми Даніелі. Показово, що один з фахівців з Хорватії. Пишалися за совка, що все в нас запускається за допомогою "зубила та матері",тепер виходить, що лаятися матом іноземець швидше вчиться, ніж українець налагодженню "хідравліки".

На посаді того хорвата міг бути українець, якби поступав до технічного вишу, вивчав мови, працював би за фахом та опікувався своїм професійним розвитком та кар’єрою. Занадто багато «би» виходить, на жаль. А причини цього стану речей у тотальній непоінформованості, і як наслідок у невір’ї у власні можливості і здібності. Знов я про «брак цікавості та природної допитливості»?

Мені дорікають, що я «наїжджаю» за брак цікавості та допитливості на українців, бо прагну від них уваги та популярності. Насправді, і так, і ні. Так, я хочу, щоб мене більше читали. Щоб прочитав юнак з перших курсів металургійного інституту цей допис, і почав вивчати англійську мову, бо зрозумів би, що для нього є місця роботу. Якщо не у Даніелі, то у Сіменс ФАІ. Якщо не в цих двох – знайдуться інші. А з їхнім досвідом можна і на вітчизняних підприємствах кар’єру робити. Щоб прочитали батьки абітурієнта і ще раз подумали, чи так вже потрібен йому той маркетинг , фінанси чи правнича сфера. Ось таких читачів я хотів би зібрати у цьому блозі, якщо це вдасться почуватимуся щасливим.

І, звісно, українських журналістів та приватних блогерів слід заохочувати висвітлювати індустріальну сферу. Не з точки хору Клейнміхелів, а з точки зору тих, хто там працює у цехах. Тому з задоволенням піарю.

За наводку дякую МШФ groben 

Серед френдів знайшов індустріальні дописи українською в МШФ
atanoissapa

http://atanoissapa.livejournal.com/650108.html
http://atanoissapa.livejournal.com/612449.html

Comments

[atanoissapa.livejournal.com]

це у мене не зовсім дописи, це так, фотозвіти чайника ))))

[kerbasi.livejournal.com]

Нічого, всі починають з чайників)))

[groben.livejournal.com]

Щоб прочитали батьки абітурієнта і ще раз подумали, чи так вже потрібен йому той маркетинг , фінанси чи правнича сфера.

Підтримую. Дефіцит нормальних кадрів у промисловості наявний навіть зараз. Просто не всі "українські роботодавці" здатні зрозуміти це своїми півтора звивинами. Але тендеція - в бік прозріння. :)

[kerbasi.livejournal.com]

Дефіцит на межі повної відсутності, на жаль. "українські роботодавці" мусять платити більше. У цьому поки що невеликі зсуви. Доля ЗП у валових витратах лишається смішною.

[morreth.livejournal.com]

До речі, так. Італійці, ба навіть хорвати, роблять круглі очі, коли дізнаються, яка зарплатня в українців.

Круглі очі не роблять тільки в"єтнамці, бо одержують ще менше.

[kerbasi.livejournal.com]

Помре. Обов'язково.
Я б користувався мобілкою 10 років, якби її виробляли з якістю 60-х - 70-х (не совітською якістю, звісно). Як раніше японці давали гарантію на електроніку в 30 років. А тепер така якість не потрібна, бо продукт "морально застаріває". Споживач хоче нову модель вже сьогодні. Я б користувався своїм компом ще 2000-го року, якби Майкрософт не припинив підтримку Віндоус-98, а нові не жерли забагато пам'яті. В результаті, я змушений купувати техніку, яка вища за мої потреби. Це мусить якось зупинитися. Маятник мусить піти у протилежному напрямку, до якості та довготривалості і геть від гонитви за іміджем. Понтам та моді місце в одязі та прикрасах, немає їм чого робити у техніці. Десь так.

[zhouck.livejournal.com]

Прогрес в техніці - це не понти. На компі 10 літньої давності крмпіляція деяких бібліотек тривала би днями.

[kerbasi.livejournal.com]

Це як з авто, якби мене замість міського седану штовхали купити полярний всюдихід.

[groben.livejournal.com]

економіст-міжнародник? :)

[crema-catalana.livejournal.com]

Не дивлячись на те, що я знаю, що таке FAI, мене зовсім не тішить індустріальна (виробнича, промислова etc) тема, як і рілля залишає байдужим. Мені здається, що не в тім щастя. [Решту видалено, як непотріб :)]

[kerbasi.livejournal.com]

Щастя в гармонії. НМД.

[crema-catalana.livejournal.com]

Власне, це я й видалив :)

[odyn-owl.livejournal.com]

почуваюсь пропащим

[kerbasi.livejournal.com]

Чому?

[odyn-owl.livejournal.com]

кінець важкого рутинного дня коли борешся весь день з всякими бюрократичним перепонами і людським фактором, коли переважно працюють ноги і язик, а колись навіть вважав себе розумним. відчуття втраченого часу

[selfhiker.livejournal.com]

підписував папірчик про "нерозголошення інформації", то своє заводське не відфоткаю.

[kerbasi.livejournal.com]

У мене десь подібне. Доводиться наступати на горло власній пісні.

[ollko.livejournal.com]

ніфіга! я піарю)) правда через ненадто симпатичну проблему - рейдерство. три роки тому допомагали київському "сатурну" захищатися, тепер - одеському "стальканату". я гуманітарій, але щоб показати унікальність виробництва - треба "в'їхати" в тему, зрозуміти процеси, зробити так, аби глядачу оті всі пробірки-верстати-стани стали цікавими. весь прикол в тому, що це дійсно цікаво!!! коли почав знімати про "стальканат" - ну, шо тут такого, ну роблять собі хлопці канати. але потім дізнався, що троси на московському мості, останкінській телевежі, волгоградській родінє-мать - їхні. познайомився з роботягами, які вже мають династії - по 200-300 років на сім'ю. заліз в родини і цехи. прикро інше - це робиться, коли проблеми у власників. держава, крім дебільних роликів - ти слюсар, у тебе золоті руки - нічого не робить.

[kerbasi.livejournal.com]

Добре!
Головне, щоб не з позицій клейнміхелів писати.

[morreth.livejournal.com]

Красно дякую.

У мене є ще записів про завод, та й у майбутньому писатиму. Там цікаво.

http://morreth.livejournal.com/1723137.html

[kerbasi.livejournal.com]

Почитав. Живо собі все уявив і посміявся з влучного анекдоту! Добре, що будете продовжувати.

[some1-inside.livejournal.com]

Натрапив на американську статтю - і про завод, і про верстати, і про синіх комірців, і про автоматизацію - цікаво читати, жаль у нас рідко подібне пишуть. http://www.theatlantic.com/magazine/archive/2012/01/making-it-in-america/8844/?single_page=true