Індастріал

[kerbasi]

Ще декілька індустріалістських дописів Ольги Чигиринської (morreth)
Є відео і фотки.

http://morreth.livejournal.com/1735079.html

http://morreth.livejournal.com/1729155.html

http://morreth.livejournal.com/1729534.html

http://morreth.livejournal.com/1723137.html

http://morreth.livejournal.com/1717044.html

http://morreth.livejournal.com/1716640.html

Особливо корисно читати тим, хто умліває від українського ідилічного села на моніторах свого комп*ютера, і іншої України не бачив ніколи.

Comments

[kerbasi.livejournal.com]

У бригадах були заробітчани (тоді казали шабашники) здебільшого з Молдавії, але й з заходу України також траплялися.

Для корейців рай не скінчився з СРСР. Навпаки, зненацька виявилося, що вони зовсім навіть не бідні задрипанці, коли вони почали собі будувати хатиночки. А дехто навіть казково богатий. Один навіть в самому центрі Миколаєва побудував.

Кавуни виявилися валютним бізнесом. Фура кавунів до Латвії у 90-ті була буквально курчам, що несе золоті яйця. На цей бізнес міцно сів кримінал. Як тепер - гадки не маю. Мабуть, і за совка на кавунах заробляли. 1991-го в останнє літо СРСР кавуни у Сибіру на плавмагах коштували 25 рублів за кг. У нас, мабуть, вже не 5 коп., але навряд чи більше рубля. Це може бути поясненням дивного на перший погляд національного складу бахчевих сторожів.

Був пікантиний епізод року 1995-го, коли один місцевий авторитет спробував наїхати на корейців. Зрештою його заарештували. Постраждалий кумедно був названий в ментовському прес-релізі - "ліцо, виращівающєє лук". Це, мабуть, евфемізм для корейця по типу "ліцо кавказской національності".

[o-teren.livejournal.com]

> Це може бути поясненням дивного на перший погляд національного складу бахчевих сторожів.
Та я дивуюсь так, "лукаво". :) Там з першого погляду очевидно було, що гроші крутяться немаленьки, тож і зрозуміло, що "слівкі общєства" мали б туди підтягтися. Та й з цибулею тою було геть не просто: ніби-то вирощували корейці, однак поля обробляти голова направляв то місцевих, то студентів (певно, що не задарма). Боюсь збрехати, але розцінки за ці "цибульні" роботи були якісь геть смішні: у нас, хто туди потрапив - через місяць роботи виявився винним колгоспу. Корейці ж були такими собі "білими комірцями": походжали й наглядали. Ну й потім продавали.

[kerbasi.livejournal.com]

У 1985му я був на винограді.А у 1988-му цибуля вже розділилася на корейську і колгоспну: "тут поле наш, тут не бери. Там - колгосп. Там скіки хоч бери".