Колір має значення

[kerbasi]

На відміну від минулих років в інтернеті напрочуд тихо стосовно Євробачення. Та й програш учасниці від України з таким неймовірно низьким місцем також явище неординарне. У минулі роки вихідці з Східної Європи та Балкан, які заполонили ринки дешевої робочої сили старої Європи, своїм одностайним голосуванням за своїх  доводили до істерик старий склад Євробачення. Монако навіть відмовилося від участі. На цей раз тренд не спрацював.

Здається, що колір шкіри таки має значення.

Comments

[tin-tina.livejournal.com]

щось не вірно трактую.)
Дуже навіть можливо. Я, натомість, згадую Ваші припущення з приводу повісті Хоткевича на основі анонсу до однойменного фільму.

[kerbasi.livejournal.com]

То були дискусії навколо мого допису "Українські рукописи горять". Головною тезою було, шо українська література не відкликається на актуальні для сучасних поколінь теми. Моя помилка стосовно ідеї повісті Хоткевича ніяк не робить його повість більш актуальною. Звісно, література опрацьовує вічні теми, але чим далі ви від сучасності, тим більше ви створюєте навколо себе закритий клуб з обмеженим членством. Ви самі там же казали, що українська література страждає на непрочитаність. Так от щоб вона стала прочитаною, її слід подавати як цілісну тканину, докласику, класику, модерн, постмодерн, діаспорні відгалуження і т.д., а не тільки як папірус під склом з контрольованою атмосферою, не-торкатися-фотографувати-заборонено. Історія через призму літератури для Вас є хобі та культурним наповненням Вашої особистості, але всі члени суспільства не можуть бути такими, як Ви.

[і хто тут сноб :-)]

[tin-tina.livejournal.com]

Моя помилка стосовно ідеї повісті Хоткевича ніяк не робить його повість більш актуальною.
Та ну! А Ви вже її прочитали? Як бачите, для певних читачів вона виявилася вповні-таки актуальною. І, додам, зовсім модерною і навіть постмодерною.
чим далі ви від сучасності, тим більше ви створюєте навколо себе закритий клуб з обмеженим членством.
Доволі нова і свіжа думка. Я чомусь вважаю навпаки: безлічі людей цікаве те, що безпосередньо до сучасності не належить (і звідси популярність історичної белетристики та різного роду "створених світів"), але що дає змогу оглянути ту ж сучасність у дзеркалі.
не тільки як папірус під склом з контрольованою атмосферою, не-торкатися-фотографувати-заборонено
І де ж це я вдавалася до таких драконівських заходів? Невже вимога познайомитися з певним явищем (книжкою чи ще чимось) безпосередньо, а тоді вже про нього відгукуватися, прирівнюється до заборони дихати?
всі члени суспільства не можуть бути такими, як Ви.
Безперечно. Я й більше скажу: ніхто не може бути таким, як хтось інший, "неповторна кожна людина". І що з того?

[kerbasi.livejournal.com]

Я не відгукувався про книжку. Я заперечував її актуальність для певного кола. Доволі великого кола. Боюся, що більшого, ніж коло тих, кому вона потрібна. Мені не потрібно читати всю книгу, щоб знати, що вона мені не актуальна. Я змушений розставляти приорітети у читанні, тому що я вже очі слід берегти та й мозок не бездонний, а навантажень читацького порядку більш, ніж моя пропускна здатність, і я їх собі розставив. Гуцули мені не цікаві. Тільки урбаністичний сеттінг і відповідно публіка. Мені не цікава література, яка стосується подій, старіших за першу світову війну. Через допитливість я можу зазирати інколи до інших сфер, але для цього цілком достатньо матеріалів, як ті, що у Вашому блозі. Як вийду на пенсію або приорітети зміняться, тоді плоди Вашої діяльності стануть добрим путівником. До речі, буду вдячний, якщо колись ви "Камінну душу" проаннотуєте.)

[tin-tina.livejournal.com]

Суто американський погляд на речі. Точнісінько так сказали Омеляну Пріцаку, коли він робив для американського уряду огляд іранської історії в часи якоїсь чергової ірано-американської кризи. "Тільки, будь ласка, коротше, нам не цікаво все, давніше за першу світову". Самі бачите, як Америці з Іраном пішло. Читати ж про події до першої світової я ні Вас, ні взагалі нікого не змушую.
Офф - давайте вже це пікірування закінчимо. Жаль на нього і часу і атласу.

[kerbasi.livejournal.com]

Чотирнадцять років в американській компанії даються взнаки)

Про Іран, Китай, Ст. Єгипет та ще низку цивілізацій я сам можу лекції читати. Мене Україна не цікавить до першої світової. Так вже склалося, вибачте.
Пікірування закінчив.