Я у Тбілісі
Monday, 2 July 2012 09:31 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
kerbasiОсь я і прибув до Сакартвело! Перші враження отримав вже під час підготовки поїздки, але про них іншим разом, бо цікаво, що буде на практиці. У пілготовчий період почувався так, нібито беру участь у милій грузинській комедії. Але зараз все ж таки про перші враження.
Аеропорт. Нормальний сучасний аеропорт. Нічого особливого. Просто нормальний. І сервіси просто нормальні. Часто пишуть, як швидко триває процедура паспортного контролю. Знов-таки, нормально триває. Як і у Борисполі, коли прикордонники вийдуть всі, а не два на десяток рейсів, щоб утворити чергу у пару тисяч осіб. Можливо, в нас і після Євро-2012 добрі практики продовжуться, вже невдовзі матиму можливость дізнатися.
Взагалі, аеропорти та міста/країни для мене діляится на дві категорії. Одна - де одразу ж в аеропорту або в отелі можеш взяти карту місту. Друга - де її слід десь шукати. Тбілісі одразу ж потрапляє до другої категорії.
Трансфер. Водій попросив пристібнути ремінь безпеки. Добрий знак. Власне цікавий не трансфер, а розмова з водієм. Я натрапив на справжнього грузинського націоналіста, дуже антиросійськи налаштованого. Каже, що Саакашвілі його вже втомив. Підозрюю, що не тільки його. Каже, що можливо в нього не все гаразд з головою, бо приймає якісь дивні рішення. Наприклад, зненацька призначив нового премьєра. Ну, я не знаюся на тонкощах їхньої політики, тому нічого тут не можу прокоментувати. Ще одне з дивних рішень, яке й для мене, стороннього, видається дивним це перенесення парламенту до Кутаїсі. У нас також є гарячі голови серед національно свідомої частини суспільства, які, взагалі, хочуть перенести столицю з Києва гудись у глибинку. Але головне, що дратує водія, це те, що Саакашвілі, на його думку, став дуже проросійським після війни 08.08.08. Не знаю, що власне це означає, при нагоді розпитаю інших. У підсумку ідея така: Саакашвілі слід міняти, він вже засидівся і починає робити дурниці.
Готель. Готель! Готель - це просто чьудо! Мабуть, я йому присвячу окремий допис. Ні, нічого жахливого, насправді. Я доволі часто подорожую, мене важко чимось здивувати та налякати у готелях. До того ж, я маю можливість (дяка акціонерам-власникам та менеджменту!) обирати номери від 1000 грн за добу. Верхнього ліміту не встановлено, все залежить від обгрунтування. Втім, я не зловживаю, і стараюся заощадити. Проблема у тому, що в Україні, у мільйонниках та у Львові важко знайти за менші гроші готель, що задовольняє всім вимогам бізнес-подорожуючого без "чорної готівки" та з прозорою бухгалтерією. Перша бумка була в незнайомій мені країні поселитися в Редісоні, щоб без несподіванок. Але вирішив все ж таки пірнути у справжнє життя, щоб скоротити період адаптації. Тут я поселився до готелю за ціною крутого на рівні Суми - Краматорськ. І сервіси десь такого ж порядку, але... Ось немає пафосу-понтів Краматорську, де номери заставлені зайвими, зовсім не практичними і зрештою не потрібними меблями, і значно краще, ніж трохи припудрений совдеп Сум. Але тут є дуже колоритні речі, можливо, місцеві особливості - про це я дізнаюся, коли матиму значно більший досвід у цій країні. Наприклад, шафа для речей глибиною сантиметрів 30. Тобто всі свої сорочки, стрій вішаєш туди, розвертаєш, наскільки дозволяють вішаки-"плечики" і зачиняєш двері. А який замок на тумбочці, яка в свою чергу зроблена моноблоком з ліжком! Мабуть, це слід буде зафоткати на пам'ять.
Наразі все. Вже мушу поспішати, бо невдовзі вже перша зустріч. Цікаво, як все пройде, бо призначити цю зустріч (при тому, що обидві сторони хочуть аж пищать) виявилося дуже не просто через споглядально-філософське ставлення до часу, до календаря в грузинської сторони. Можна обмінятися двома десятками імейлів, але так і не отримати конкретної відповіді: так власне в який день, де в котру годину? Треба кілька разів телефонувати і витягувати рішення, як слідчий зізнання в невинного. "Восток дєло тонкоє" (с). Невже Сакартвело це такий вже Схід? Маю скоро дізнатися...
Аеропорт. Нормальний сучасний аеропорт. Нічого особливого. Просто нормальний. І сервіси просто нормальні. Часто пишуть, як швидко триває процедура паспортного контролю. Знов-таки, нормально триває. Як і у Борисполі, коли прикордонники вийдуть всі, а не два на десяток рейсів, щоб утворити чергу у пару тисяч осіб. Можливо, в нас і після Євро-2012 добрі практики продовжуться, вже невдовзі матиму можливость дізнатися.
Взагалі, аеропорти та міста/країни для мене діляится на дві категорії. Одна - де одразу ж в аеропорту або в отелі можеш взяти карту місту. Друга - де її слід десь шукати. Тбілісі одразу ж потрапляє до другої категорії.
Трансфер. Водій попросив пристібнути ремінь безпеки. Добрий знак. Власне цікавий не трансфер, а розмова з водієм. Я натрапив на справжнього грузинського націоналіста, дуже антиросійськи налаштованого. Каже, що Саакашвілі його вже втомив. Підозрюю, що не тільки його. Каже, що можливо в нього не все гаразд з головою, бо приймає якісь дивні рішення. Наприклад, зненацька призначив нового премьєра. Ну, я не знаюся на тонкощах їхньої політики, тому нічого тут не можу прокоментувати. Ще одне з дивних рішень, яке й для мене, стороннього, видається дивним це перенесення парламенту до Кутаїсі. У нас також є гарячі голови серед національно свідомої частини суспільства, які, взагалі, хочуть перенести столицю з Києва гудись у глибинку. Але головне, що дратує водія, це те, що Саакашвілі, на його думку, став дуже проросійським після війни 08.08.08. Не знаю, що власне це означає, при нагоді розпитаю інших. У підсумку ідея така: Саакашвілі слід міняти, він вже засидівся і починає робити дурниці.
Готель. Готель! Готель - це просто чьудо! Мабуть, я йому присвячу окремий допис. Ні, нічого жахливого, насправді. Я доволі часто подорожую, мене важко чимось здивувати та налякати у готелях. До того ж, я маю можливість (дяка акціонерам-власникам та менеджменту!) обирати номери від 1000 грн за добу. Верхнього ліміту не встановлено, все залежить від обгрунтування. Втім, я не зловживаю, і стараюся заощадити. Проблема у тому, що в Україні, у мільйонниках та у Львові важко знайти за менші гроші готель, що задовольняє всім вимогам бізнес-подорожуючого без "чорної готівки" та з прозорою бухгалтерією. Перша бумка була в незнайомій мені країні поселитися в Редісоні, щоб без несподіванок. Але вирішив все ж таки пірнути у справжнє життя, щоб скоротити період адаптації. Тут я поселився до готелю за ціною крутого на рівні Суми - Краматорськ. І сервіси десь такого ж порядку, але... Ось немає пафосу-понтів Краматорську, де номери заставлені зайвими, зовсім не практичними і зрештою не потрібними меблями, і значно краще, ніж трохи припудрений совдеп Сум. Але тут є дуже колоритні речі, можливо, місцеві особливості - про це я дізнаюся, коли матиму значно більший досвід у цій країні. Наприклад, шафа для речей глибиною сантиметрів 30. Тобто всі свої сорочки, стрій вішаєш туди, розвертаєш, наскільки дозволяють вішаки-"плечики" і зачиняєш двері. А який замок на тумбочці, яка в свою чергу зроблена моноблоком з ліжком! Мабуть, це слід буде зафоткати на пам'ять.
Наразі все. Вже мушу поспішати, бо невдовзі вже перша зустріч. Цікаво, як все пройде, бо призначити цю зустріч (при тому, що обидві сторони хочуть аж пищать) виявилося дуже не просто через споглядально-філософське ставлення до часу, до календаря в грузинської сторони. Можна обмінятися двома десятками імейлів, але так і не отримати конкретної відповіді: так власне в який день, де в котру годину? Треба кілька разів телефонувати і витягувати рішення, як слідчий зізнання в невинного. "Восток дєло тонкоє" (с). Невже Сакартвело це такий вже Схід? Маю скоро дізнатися...
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: Monday, 2 July 2012 02:15 pm (UTC)