Я у Тбілісі

[kerbasi]

Ось я і прибув до Сакартвело! Перші враження отримав вже під час підготовки поїздки, але про них іншим разом, бо цікаво, що буде на практиці. У пілготовчий період почувався так, нібито беру участь у милій грузинській комедії. Але зараз все ж таки про перші враження.

Аеропорт. Нормальний сучасний аеропорт. Нічого особливого. Просто нормальний. І сервіси просто нормальні. Часто пишуть, як швидко триває процедура паспортного контролю. Знов-таки, нормально триває. Як і у Борисполі, коли прикордонники вийдуть всі, а не два на десяток рейсів, щоб утворити чергу у пару тисяч осіб. Можливо, в нас і після Євро-2012 добрі практики продовжуться, вже невдовзі матиму можливость дізнатися.

Взагалі, аеропорти та міста/країни для мене діляится на дві категорії. Одна - де одразу ж в аеропорту або в отелі можеш взяти карту місту. Друга - де її слід десь шукати. Тбілісі одразу ж потрапляє до другої категорії.

Трансфер. Водій попросив пристібнути ремінь безпеки. Добрий знак. Власне цікавий не трансфер, а розмова з водієм. Я натрапив на справжнього грузинського націоналіста, дуже антиросійськи налаштованого. Каже, що Саакашвілі його вже втомив. Підозрюю, що не тільки його. Каже, що можливо в нього не все гаразд з головою, бо приймає якісь дивні рішення. Наприклад, зненацька призначив нового премьєра. Ну, я не знаюся на тонкощах їхньої політики, тому нічого тут не можу прокоментувати. Ще одне з дивних рішень, яке й для мене, стороннього, видається дивним це перенесення парламенту до Кутаїсі. У нас також є гарячі голови серед національно свідомої частини суспільства, які, взагалі, хочуть перенести столицю з Києва гудись у глибинку. Але головне, що дратує водія, це те, що Саакашвілі, на його думку, став дуже проросійським після війни 08.08.08. Не знаю, що власне це означає, при нагоді розпитаю інших. У підсумку ідея така: Саакашвілі слід міняти, він вже засидівся і починає робити дурниці.

Готель. Готель! Готель - це просто чьудо! Мабуть, я йому присвячу окремий допис. Ні, нічого жахливого, насправді. Я доволі часто подорожую, мене важко чимось здивувати та налякати у готелях. До того ж, я маю можливість (дяка акціонерам-власникам та менеджменту!) обирати номери від 1000 грн за добу. Верхнього ліміту не встановлено, все залежить від обгрунтування. Втім, я не зловживаю, і стараюся заощадити. Проблема у тому, що в Україні, у мільйонниках та у Львові важко знайти за менші гроші готель, що задовольняє всім вимогам бізнес-подорожуючого без "чорної готівки" та з прозорою бухгалтерією. Перша бумка була в незнайомій мені країні поселитися в Редісоні, щоб без несподіванок. Але вирішив все ж таки пірнути у справжнє життя, щоб скоротити період адаптації. Тут я поселився до готелю за ціною крутого на рівні Суми - Краматорськ. І сервіси десь такого ж порядку, але... Ось немає пафосу-понтів Краматорську, де номери заставлені зайвими, зовсім не практичними і зрештою не потрібними меблями, і значно краще, ніж трохи припудрений совдеп Сум. Але тут є дуже колоритні речі, можливо, місцеві особливості - про це я дізнаюся, коли матиму значно більший досвід у цій країні. Наприклад, шафа для речей глибиною сантиметрів 30. Тобто всі свої сорочки, стрій вішаєш туди, розвертаєш, наскільки дозволяють вішаки-"плечики" і зачиняєш двері.  А який замок на тумбочці, яка в свою чергу зроблена моноблоком з ліжком! Мабуть, це слід буде зафоткати на пам'ять.

Наразі все. Вже мушу поспішати, бо невдовзі вже перша зустріч. Цікаво, як все пройде, бо призначити цю зустріч (при тому, що обидві сторони хочуть аж пищать) виявилося дуже не просто через споглядально-філософське ставлення до часу, до календаря в грузинської сторони. Можна обмінятися двома десятками імейлів, але так і не отримати конкретної відповіді: так власне в який день, де в котру годину? Треба кілька разів телефонувати і витягувати рішення, як слідчий зізнання в невинного. "Восток дєло тонкоє" (с). Невже Сакартвело це такий вже Схід? Маю скоро дізнатися...

Comments

[crema-catalana.livejournal.com]

Чекаю на реєстрацію знаного гузинського гумору ))

[kerbasi.livejournal.com]

Поки що все дуже серйозно.)

[crema-catalana.livejournal.com]

о як

[groben.livejournal.com]

Маленьке споглядання збоку.

Керівник представництва одного з постійних наших вендорів минулого тижня теж був у Тбілісі (Грузія входить до зони відповідальності київського представництва - принаймні доки що).

На біду це співпало з завершальним етапом одного великого тендеру, в якому бере участь компанія під чиїм "дахом" зараз працюємо я та моя "банда вольтер'янців". Зазвичай я не влізаю до дрібних організаційних нюансів тендерної кухні, але цього разу тендеристи прибігли до мене в паниці бо не змогли своєчасно отримати авторизаційного листа від цього вендора. Не тому, що не дає (ми в нього один з улюблених давнішніх партнерів-інтеграторів та й тендер був закріплений за нами), а тупо тому, що керівника представництва з "правом підпису" зараз нема в Україні.

Я набрав знайомого мобільного. Лише довгі гудки були мені відповіддю. Але незабаром прийшов SMS з текстом на кшалт: "я зараз у Тбілісі на переговорах. якщо щось срочне - напиши". Мене не ламає писати довгі SMS-ки - тим більше, що роблю я це зазвичай з ноутбука. :) Я описав проблему та попрохав вирішити її в той самий день.

Вчора, повернувшись зі сплаву (на довгих вихідних в якості тім-білдинга був організований не дуже напряжний, але для переважної більшості неофітів захоплюючий сплав на катамаранах по річці Збруч - до впадіння останньої в Дністер) я перевірив корпоративну почту і потім гидко хихотів над листом від керівника представництва вендора, в якому він посипав голову попелом та страшно вибачався за те, що "з об'єктивних обставин, знаходячись вдалині від улюбленої Батьківщини, загубив текста з описом проблеми і тому не зміг дистанційно нам допомогти, але у порядку виправлення ситуації він надає улюбленому клієнтові таки ось та таки ось додаткові преференції на цей тендер".

Ремарка вбік. Я - старий боєць і чогось подібного й очикував. Тому підстрахувався і ще до виїзду на сплав вирішив питання з листом авторизації через знайомих менеджерів вищесередньої ланки з європейського офісу. вендора. :)

Це я, власне, до чого. Ти там... того... обережніше з гостинністю сторони, що приймає. Бо вона там часто меж майже не знає.:)

[kerbasi.livejournal.com]

Я використовую давній (хоча й заборонений процедурами та інструкціями спосіб), як залишити асистентці кілька аркушів з моїм підписом. В нашій країні "живий" підпис потрібний настільки часто, при чому при безглуздих, але дуже небезпечних обставинах, що інакше не можна.

Стосовно гостинності грузинів. В мене ось таке виховання:
http://kerbasi.livejournal.com/137471.html
У випадку традиційної національної гостинності воно тансформується в певну стратегію поведінки, за якої гостинні особи задовольняють своє бажання мною опікуватися, але я влаштовую все так, щоб їхні витрати були мінімальними, і не порушували баланс того, що я роблю для них. Це можливо, якщо мати налаштований на це розум. Якщо ж прагнути розкрутити індіанців за брязкальця на Манхеттен, чи на що там, то наслідки можуть бути дуже прикрими. З усіх боків.

[larry-bc.livejournal.com]

То дкую.

[none_smilodon (from livejournal.com)]

з приводу парламенту це не бзік, а політика саакашвілі. він намагається розподілити функції столиці по всій грузії. просто там половина держави в тбілісі, а сама держава невелика. це якби у нас податкову перенесли в васильків, а верховну раду в вишневе.

[kerbasi.livejournal.com]

Так, політика. Але, здається, вона багатьом не до вподоби. Тут, взагалі, все розкручується, здається, за сценарієм "гречка для пенсіонерів". А вибори у жовтні. Ще писатиму на цю тему.

[o-teren.livejournal.com]

"можливо в нього не все гаразд з головою"
Схоже, що для радикальних змін тільки такі й годяться. Правда, довго їх терпіти теж важко.

[kerbasi.livejournal.com]

Головне, щоб такі хворі на голову встигали зробити зміни настільки глибокими, щоб їх, зміни, не можна було малими зусиллями згорнути.