Андрухович - класик націонал-потєрпєвших

[kerbasi]

Забувся вже майже один Совість Нації з його відчайдушним перевойовуванням давньої  війни з кривоногими кацапидлами та закликами позбавити виборчого права тьотю Мотю з Крима, але от вже й другий підтягнувся.

На цей раз винні в усьому жінки:

"Безкінечні фото красунь з України, які рвуться "выйти замуж за иностранца", перетворюють користування Інтернетом у такий же безкінечний і мимовільний перегляд жіночої білизни – ніби "иностранцам" і справді найголовніше зацінити її, білизни, якість".

Але це вам не якась там тернопільська газета з "за наших курвів пролилася чорна кров". Це ж Метр сучукрліту! Тут ретельно досліджується походження курвів та робляться висновки стосовно впливу мови на зовнішні дані:

"І головне, що в реальному житті всі обов'язково гірші, ніж на фото – якісь повніші і російськомовні", -

на секс-апіл:

"Покійний Сашко К. одного разу видав: "У мене на російськомовну не встав би". Мабуть, він мав при цьому на увазі таки російськомовних українок. Росіянкам же такої вади не припишеш – вона у них вроджена", -

та на здібності "до всього іншого":

"Хоч деяким з них лінгвістичний дар дається справді рідше, ніж нашим. Ба більше – я навіть на суді можу свідчити про те, що україномовні жінки і дівчата здібніші до мов. Та й до всього іншого, мабуть, теж".

А запропонований вихід просто феєричний, в тому числі і в лексикологічному плані:

"Хлопці, давайте і справді ніколи не будемо їм давати"?

В мене тепер кошмарний сон буде, що я схуднув, і моя українська мова набуває все більшої і більшої натуральності, і одного разу стане такою натуральною, що живий класик подумає, що я справжній стрункий україномовний українець, і вирішить мені дати.

В мене є давній мем - націонал-бовдур - яким я називаю різних прихильників теорій 140-тисячолітньої історії українців, а також різних "героїв" з вилами. Мабуть, слід тепер додати ще один - націонал-потєрпєвший - для всіх ображених історичною долею взагалі та російськомовними дівчатами зокрема.

Я розумію, що після поразки дуже хочеться висловитися радикально, перемогти у маханні кулаками після бійки, переконати себе у тому, що противник нижчий аж до приналежності до іншого біологічного виду, але ж слід якось долати в собі ці інфантильні прояви. На жаль, ознаки подібної хвороби спостерігаю в декого з моєї френд-стрічки. Ви ж не хочете створювати образ українців як нації комплексантів, ні? Ну, тоді висморкайтеся вже в уявний чи реальний материнський поділ та йдіть займатися дорослими речами!

Цей опус націонал-потєрпєвшого тут:
http://tsn.ua/analitika/eliminaciya.html

PS: ще один приклад мізогінії, до речі, в колекцію феміністкам. Сподіваюсь, maryxmas побачить. 
UPD: http://kerbasi.livejournal.com/147343.html

Comments

[kerbasi.livejournal.com]

Якщо у тому сенсі, в якому Ви розумієте, то нічого особливого. Хоча я й ніколи не чув і зі свого власного досвіду не знаю, щоб мова мала аж таке значення, але ж кожний має свої цікавинки.

Є й інший аспект, але поясню окремим дописом.

[deaf-horse.livejournal.com]

та я власне про саму цю цитату, яка багатьох зачепила за живе і змусила огризатися в дусі "нє-очєнь-то-і-хотєлось да-ти-на-сєбя-пасматрі-імпотент".
а Андруховича я прочитала двічі і не змогля зрозуміти, про що взагалі він написав. що прагнення українок вийти заміж за кордон жалюгідне й відразливе? що за чоловіками-іноземцями полюють дури й жлобихи? і що це властиве виключно російськомовним жінкам, а українськомовні українки не такі? чи шо? і до чого тут елімінація? хто(що) звідки елімінує(ться) чи як це правильно сказати?

[kerbasi.livejournal.com]

Слово йому сподобалося як назва, а текст вже вигадував похапцем, напевно.

Про жінок у цьому ракурсі слід було писати у 90-ті, коли крім всіх інших чинників додавалася також і неймовірна наївність представниць суспільства, яке щойно відкрилося світові і самому собі. Останньою написала Євгенія Кононенко 2004-го у "Повії теж виходять заміж", і сама визнавала, що книга запізнилася на кілька років.

[deaf-horse.livejournal.com]

а почав здалеку – з фотографування. до дня фотографа, може, писав?

[kerbasi.livejournal.com]

От власне якби він поставив крапку після пасажів про фотографа, то вийшло б непогано. Тут потужний месідж:

"Вони соромляться своєї вагітності?". "Та ні, але ж хочеться, щоб людина згадувала лише приємне".