На закриття теми про соціально стурбованих мистців слова

[kerbasi]

Ну що, підсумуємо?
Юрко Вінничук написав вірш «Убий під+раса». Втім, як вибігає з тексту, зробити цей героїчний вчинок мусить шахтар Донбасу. А народовольці колись після своїх власноруч виконаних терактів йшли на шибеницю. Самі. А якщо й закликали пафосно, то з в’язниці. А Юрко Вінничук - з трибуни перед збіговиськом інтелектуалів:
http://www.youtube.com/watch?v=_XH44zViZp4

Гаразд, хай шклярівські кацапидла будуть просто художнім слівцем, але його «тьотя Мотя з Криму» це вже дурня ще одного націонал-потєрпєвшего:
http://life.pravda.com.ua/interview/2010/09/21/60674/
Тьотя Мотя винна в негараздах України?! Ну, що ж… скажи мені, хто ворог України, і я скажу тобі, якої України ти вартий… Твій голос має бути «козирним» проти голосу тьоті Моті, щоб запанувати українцю в Україні ? Психологія пільговика во всій красі! Скажи мені, яких ти хочеш засобів, а я скажу, чи переможеш ти…

Як вже обговорювалося у цьому блозі на минулому тижні, Андруховичу винні російськомовні товстухи, які хочуть вийти заміж за іноземців:
http://kerbasi.livejournal.com/146975.html
http://kerbasi.livejournal.com/147343.html

Нагадаю ще про сучасну жінку-філософа, письменницю, пропагандиста таких прогресивних і сучасних поглядів, як фемінізм. Забужко – хто ж ще? Вона красномовно колись висловилася, що між Україною Януковича і Україною Тимошенко різниця, як між чоловічою та жіночою зонами. При тому, ані першої, ані другої вона зі свого досвіду не знає, і якщо й десь відсиджувалася, то за кордоном у творчих відрядженнях, і далеко не заробітчанкою. Але це б все можна було списати на недоречні фігури мовлення екзальтованої творчої особи, якби одного разу вона не прохопилася, і з неї не злетів весь її політкоректний, толерантний, імідж, і вона не почала, як типовий військовий радник совітських часів, порівнювати свою батьківщину з африканським «братнім чувирлом». Тільки вона ж не військовий радник, виховання не казарменне, тому в неї все по-літературному:
http://kerbasi.livejournal.com/67516.html

Ось вони які – українські інтелектуали!

Звісно, самі інтелектуали навряд можуть змінити хід історії. Втім марку тримати мусять.
Порівняйте з російськими творчими інтелектуалами. Ліва група, яка обрала собі як назву ім’я перекладача «Інтернаціоналу», переклала російською пісню каталонського антифранкіста. І може заспівати її навіть в автозаку:
http://www.youtube.com/watch?v=I3X36Xqd9cw

коли їх затримали в ході протесаної акції. Так, так – самі протестували, самі потрапили до автозаку, і самі там співали з закликом повалити тюремні стіни, а не закликали з інтелігентської тусовки робити це нафтовиків Нефтьюганську.

Почитайте або послухайте їх та про них:
http://www.svobodanews.ru/audio/broadcastprogram/596983.html
http://www.svobodanews.ru/archive/ru_bz_ogi/latest/896/107.html (передача від 22 липня 2012)

Вони не такі матьорі, як Вінничук, Шкляр, Андрухович та Забужко. Їм явно бракує таланту та лоску. Але в них є прямота прямої дії, коротка дистанція між словом і ділом, а також – головне – тотожність думки-слова-діла. Чого зовсім немає в українських грантово-салонних інтелектуалів.

PS: пісня “Стіна»:
Оригінал каталанською мовою:
http://www.youtube.com/watch?v=ODC-yLJtCpo&feature=related
Польська версія Яцека Качмарського (за іронією історичної долі використовувалася проти комуністичного режиму):
http://www.youtube.com/watch?v=fp8UsxCitqw
Кажуть, є білоруською, але я не знайшов. А українською? Чи є українською протестна пісння, молодша за УПА, крім «Разом нас багато»? Ось чим би займатися творчим інтелектуалам, а не цькуванням російськомовних товстух та проливанням сліз над порівнянням України з екваториальною Африкою.

Comments

Re: про інтелектуалів

[o-teren.livejournal.com]

Та згоден.
(Мені, правда, взагалі слово "інтелектуал" не подобається: занадто воно претензійне, як на мій смак. :))

Re: про інтелектуалів

[odyn-owl.livejournal.com]

погоджуюсь претензійне і не всі його будуть використовувати, але претензії (амбіції) можна і оправдовувати і відповідати поставленій планці.
так само як і називтись письменником, поетом чи художником.

Re: про інтелектуалів

[o-teren.livejournal.com]

Це якщо ця планка заявляється і береться свідомо. Це швидше проблеми суспільства, що воно вважає пророком сантехніка Петровича, а не самого Петровича, якщо сам Петрович на це звання ніколи не претендував.
(Щось мені це нагадало суперечку про "письменників та "літераторів": http://o-teren.livejournal.com/5539.html Гляньте, якщо цікаво :))

Re: про інтелектуалів

[odyn-owl.livejournal.com]

Дякую. цікави висловлювання. короткі а точно формулюють дві різні системи з двома різни різними системами оцінювання. В цю дискусію теж гарно лягають

Еувропейський професійний метод - написав кілька успішних книжок ти митець, це більше професія ніж дар. Далі вдосконалюєшся пишеш, передачі на тв і тд.
Візантійський метод це більш релігійне. дар письмеництва, ірєрархічна система олімпу, від напівбогів - літераторів до верхнього ешалону, ті що непорочні-безгрішні і в рушниках - Кобзарі і Каменярі, причому сам себе ти назватися творцем не маєш права має бути якась посвята премія чпілка чи тд.

Так як Україна на стику цих двох культур маєм досить страшний гібрид. Коли людина написала кілька більш менш успішних книжок, і згідно “европейської” моделі вважає себе письменником. Проте в нього самого а в читачів ще більшою мірою не відкинута візантійська система оцінки, тому при слові” митець”, “поет” чи “письменик” починає клинити - це ж десь за кілька кроків від Кобзаря, це майже Пророк. Причому ота ієрархічна драбина досить свобідна і незайнята, тому відстань до “рушникової зони” швидко скорочується. В новоявлених “митців” теж башню зносить від висот на які їх мимоволі занесло.

Виходить як в класичному анекдоті “або хрестик зніми, або труси надінь”

Re: про інтелектуалів

[kerbasi.livejournal.com]

Я в своїх дописах стараюся дотримуватися власне західного вжитку слів, що належать до суспільної сфери. Тому в мене інтелектуал - це той, хто заробляє або "чистим" розумом, або додає розумову діяльність до психомоторики, при чому частка розумової діяльності за занченням не менша за психо-моторику (наприкад, хірург).
Втім, в читачів є тенденція додавати до слова "інтелектуал" таких саме моральних вимірів, як до слова "інтелігенція", тобто інтелектуал дорівнює інтелектуальній еліті, що занадто.
Інтелігенція, як прошарок, який не стільки визначається джерелом доходів, як самоусвідомленням та накладанням на себе моральних обов'язків, тепер на Заході також починає з'являтися, поки що здебільшого навколо університетів та неурядових бесприбуткових організацій. Особливість інтелігенції - залежність від істеблішменту попри критичне або навіть вороже налаштування до нього. І в царській Росії, і в СРСР інтелігенти отримували гроші з пасад, даних державою. На Заході своїм існуванням нова інтелігенція також завдячує філантропічній частині ненависного капіталізму та державі, яка створює резони інування для інтелігентів (Наприклад, якщо держава декларує права - з'являються правозахисники).
У цьому сенсі Андрухович, наскільки я знаю, інтелектуал (від держави не годується, а Матіос - інтелігентка, бо годується з накладів за державний кошт (що виявилося після каламутної історії з її "переслідуванням", а потім з раптовою аудиєнцією з президентом).

Re: про інтелектуалів

[odyn-owl.livejournal.com]

виходить, що все таки "розбір польотів" потрібно організовувати з самих простих понять, базисних - з означень. Як би це смішно не виглядало.
Письменник - це...
а далі вже про ситуацію

Re: про інтелектуалів

[o-teren.livejournal.com]

Ну так ще Декарт (здається) казав, що "визначтесь в термінах і половина суперечок відпаде". Тільки ж це ніякого здоров'я не вистачить так спілкуватися :)

Re: про інтелектуалів

[o-teren.livejournal.com]

То виходить (за Парандовським), що в Європі довгий час панував візантійській метод, а не європейський? :)

Re: про інтелектуалів

[odyn-owl.livejournal.com]

це ж тільки роздуми, а не структуроване виважене дослідження, причому роздуми про теперішній стан речей, без заглиблень в історію