Про ситуацію в Грузії
Monday, 24 September 2012 11:33 amНапевно ви чули про події у Грузії, де на передодні парламентських виборів були оприлюднені кадри знущань у збоченій, варварській формі з ув’язнених в одній з в’язниць. Цим скористалася опозиція, народ наелектризований, а правляча партія, здається, втратила популярності.
Я не буду заглиблюватися у тему, бо всі деталі можна знайти в інтернеті, зокрема дописи Гели Васадзе
gelavasadze . Я тільки дещо додам з моїх вражень з поїздок та ділових контактів у Грузії.
По-перше, про знущання у в’язницях я чув ще задовго до цього скандалу. Мої співбесідники це називали одним з чинників зниження злочинності, бо до в’язниці потрапляти тепер людям страшно. Це не те, що я міг спостерігати під час контактів з грузинами у совітській армії, де кожен з моїх однолітків пишався, що в нього брат сидів та сам (принаймні, на словах збирався): «Кто нє сідєль в турме, тот не мужік»! Вже тепер мені деякі люди розповідали про опитування, які показували, що до початку реформ, більшість підлітків на питання, ким вони хочуть бути, відповідали – крадієм. Отже, це може здатися дивним, але крім галасливих юрб молоді, що проспектом Руставелі носять карикатури з голим Саакашвілі з віником замість прутня, є чимало людей, які вважають, що не було іншого способу переломити тренд перетворення кримінальності на національну традицію. Я не можу судити звідси, чи були знущання у в’язницях частиною державної політики, але, напевно, якщо й були, то зайшли занадто далеко.
По-друге, у Грузії чимало явищ, які можна сказати зайшли далеко, як для режиму, очолюваного сучасним, прозахідним президентом. Наприклад, тут представники влади змушують (радять) підприємцям оплачувати автобуси для перевезення людей на події, де паряться очільники правлячої партії. Щоправда, більшість цих подій була скасована через скандал, але «осад залишився». І чого варте саме тільки вилизування центру Тбілісі, показова активізація будівництв, що люди починають жартувати, що вибору слід проводити щороку, щоб більше всього було відремонтовано та швидше просувалися будівельні роботи. Так само осад лишають відкриття нових державних об’єктів саме напередодні виборів, як, наприклад, новий т.з. Палац Юстиції. Платники податків, напевно, у більшості хочуть отримати більш ефективну державну систему, тому не проти нового об’єкту, але, напевно, далеко не всі згодні, щоб на їхні гроші піарилися чинні політики та можновладці.
На жаль, так виходить в пост-совітських країнах, що сучасних, прозахідних лідерів надовго не вистачає. Роги та ратиці феодалізму все одно вилазять з-під європейського вбрання. І через це власне реформатори програють, і знов до керма повертаються совітського штибу феодали. Сподіваюся, що Грузія цього уникне, але, на жаль, помилок та прорахунків зроблено забагато діючим режимом. Можуть і не проскочити.
Я не буду заглиблюватися у тему, бо всі деталі можна знайти в інтернеті, зокрема дописи Гели Васадзе
По-перше, про знущання у в’язницях я чув ще задовго до цього скандалу. Мої співбесідники це називали одним з чинників зниження злочинності, бо до в’язниці потрапляти тепер людям страшно. Це не те, що я міг спостерігати під час контактів з грузинами у совітській армії, де кожен з моїх однолітків пишався, що в нього брат сидів та сам (принаймні, на словах збирався): «Кто нє сідєль в турме, тот не мужік»! Вже тепер мені деякі люди розповідали про опитування, які показували, що до початку реформ, більшість підлітків на питання, ким вони хочуть бути, відповідали – крадієм. Отже, це може здатися дивним, але крім галасливих юрб молоді, що проспектом Руставелі носять карикатури з голим Саакашвілі з віником замість прутня, є чимало людей, які вважають, що не було іншого способу переломити тренд перетворення кримінальності на національну традицію. Я не можу судити звідси, чи були знущання у в’язницях частиною державної політики, але, напевно, якщо й були, то зайшли занадто далеко.
По-друге, у Грузії чимало явищ, які можна сказати зайшли далеко, як для режиму, очолюваного сучасним, прозахідним президентом. Наприклад, тут представники влади змушують (радять) підприємцям оплачувати автобуси для перевезення людей на події, де паряться очільники правлячої партії. Щоправда, більшість цих подій була скасована через скандал, але «осад залишився». І чого варте саме тільки вилизування центру Тбілісі, показова активізація будівництв, що люди починають жартувати, що вибору слід проводити щороку, щоб більше всього було відремонтовано та швидше просувалися будівельні роботи. Так само осад лишають відкриття нових державних об’єктів саме напередодні виборів, як, наприклад, новий т.з. Палац Юстиції. Платники податків, напевно, у більшості хочуть отримати більш ефективну державну систему, тому не проти нового об’єкту, але, напевно, далеко не всі згодні, щоб на їхні гроші піарилися чинні політики та можновладці.
На жаль, так виходить в пост-совітських країнах, що сучасних, прозахідних лідерів надовго не вистачає. Роги та ратиці феодалізму все одно вилазять з-під європейського вбрання. І через це власне реформатори програють, і знов до керма повертаються совітського штибу феодали. Сподіваюся, що Грузія цього уникне, але, на жаль, помилок та прорахунків зроблено забагато діючим режимом. Можуть і не проскочити.
no subject
Date: Monday, 24 September 2012 08:39 am (UTC)no subject
Date: Monday, 24 September 2012 09:53 am (UTC)no subject
Date: Friday, 28 September 2012 10:40 pm (UTC)для таких країн як Грузія надто демократичні і малогрішні заледво чи здужають багатовікову традицію.
no subject
Date: Saturday, 29 September 2012 07:08 am (UTC)no subject
Date: Saturday, 29 September 2012 01:57 pm (UTC)відкат до попереднього стану може відбутися ще швидше, для закріплення (ламання) позицій потрібна (мінімум) зміна двох поколінь.
no subject
Date: Saturday, 29 September 2012 06:54 pm (UTC)Але що вражає, так це досягненя у сфері народної свідомості.. Молоді люди, десь до 25 років, взагалі, не розуміють, як це вимагати якусь платню поза зарплатою або пропонувати її. Мені надала людина послугу в підготовці до презентації, що в її обов'язки не входило. Обов'язок - просто відчинити двері та підключити обладнання, але не розставляти "наглядну агітацію" тощо. Я даю молодику 20 ларі, а він не бере. Без всіляких поз та гримас. Просто каже: "В нас не прийнято"!
А один діловий дядько мені розповідав, як його племінник з податкової виховує! То, взагалі, сюр!
Звісно, вони ще дуже молоді, щоб запезпечети незворотні зміни...
no subject
Date: Monday, 24 September 2012 09:21 am (UTC)До речі, цікаво було б почути вашу думку щодо критеріїв розподілу бюджетних видатків, який відсоток спрямувати на "реформування пенітенціарної системи" в ситуації хронічної нестачі коштів. Ну і як при цьому не втратити голоси вчителів-лікарів-шахтарів-офіцерІв.
no subject
Date: Monday, 24 September 2012 09:52 am (UTC)Стосовно бюджету. Тут же йдеться не про те, щоб додати вітамінів до тюремної пайки, а щоб в'язням в дупу віника не встромляти. Отже, питання не про кошти, а про відносини. А в цілому я за те, щоб умови утримання у місцях позбавлення волі були гідними людини. Лікар-вчитель-офіцер мають вибір, де їм працювати, жити, а в'язні не мають. До того ж, якщо йдеться про Україну, то, взагалі, коштів, переплачених в рази на державних закупівлях через корупцію, вистачило б всім.
no subject
Date: Saturday, 29 September 2012 02:11 pm (UTC)чи його сім'я приватизувала якісь прибуткові бізнеси користаючи становищем, або нажилась на приватизації?
no subject
Date: Saturday, 29 September 2012 06:49 pm (UTC)Взагалі, багато людей в Грузії йому дорікають, що почав добре, а тепер стає самодержцем. А власне аргументи привезу, коли наступного разу відвідаю Грузію.
До речі, про забрані в опонентів бізнеси в Грузії також просторікують.
no subject
Date: Monday, 24 September 2012 03:32 pm (UTC)можливо Саакашвілі таки буде старатись тримати високі стандарти. зрештою всі в уряді повинні це робити.
no subject
Date: Tuesday, 25 September 2012 11:48 am (UTC)no subject
Date: Tuesday, 25 September 2012 04:55 am (UTC)no subject
Date: Tuesday, 25 September 2012 11:47 am (UTC)Не тільки в Грузії така проблема. Вона ж і серед українських націоналістів: звісно, можна оплакувати братів-сербів, але тоді не варто дивуватися, якщо завтра прокинешся від канонади російської артилерії за околицею свого міста. Політичному прагматизму важко навчитися людям з міфологічною свідомістю.