Не їж "біфу" - козльоночком станеш

[kerbasi]

Почув рекламу на Еф-Емі: м’ясний ресторан Beef, що на Шота Руставелі, запрошує тих, хто бере участь у перегонах справжніх тарганів, у битві справжніх чоловіків. Змагаються справжні чоловіки, на думку якогось велемудрого представника «креативного класу» з рекламного бізнесу, за владу і дуже потребують м’яса. І це б ще було нічого, якби не головний «месідж»: знижка до 28 жовтня всім пред’явникам депутатського посвідчення.

Ну, що тут казати? Beef не дуже схожий на депутатський ресторан – пафосу замало. Втім, маркетологам видніше… Принаймні, вони вибір зробили. От тільки відтепер цей ресторан потрапляє до мого чорного списку закладів, куди я ніколи не завітаю ані за свої гроші, ані за корпоративні. Моїм читачам пояснювати причину, напевно, не потрібно, але спеціально для «креативного класу» та рестораторів, якщо такі під час моніторингу соціальних мереж на згадки про їхні заклади натраплять на цей допис, поясню. Розумієте… як би це там літературно сформулювати… Інтереси українського середнього класу і інтереси депутатського корпусу всіх рівнів – це вектори протилежних напрямків. Ба більше, депутатський корпус своїм стилем життя відверто демонструє, що в їхньому баченні суспільства роль середнього класу відводиться тільки як вигляді челяді. Власне той представник «креативного класу», який цю рекламу створив, сам себе челяддю й усвідомлює, щоб він/вона не говорили на словах.

Якщо літературною мовою не зрозуміло, можна й засобами мегапопулярних телесеріалів північно-східного виробництва пояснити: їсти за «депутатським» столом це самому «зашквареним» стати. Притомна і пристойна людина собі це мусить заборонити. Ну, недоторкані вони, депутати всіх рівнів. У індійському кастовому сенсі недоторкані.

От так я вас люблю, панове «елітарії» та панове челядь!

Comments

[chita-i.livejournal.com]

Це тому що тільки бидло при нинішніх "хазяєвах життя" і знайде визнання? Решта будуть "не такими"? Так я це і зву цілеспрямованою політикою. Хто не пригнеться того поламати хочуть.

[kerbasi.livejournal.com]

Політика, може, й цілеспрямована, але вона не централізована. Вона не виходить з якогось центру. Ніхто не вказує ресторатору вважати, що його клієнтурою може бути тільки бидло і на бидло слід орієнтуватися. Просто в силу нашої викривленої економіки люди з характерним мисленням потрапили до бізнесу, пов'язаного з роботою на маси: реклама, розваги, ресторани, медія, книговидання і т.д. Звідси й агресивне просування несмаку.
Найкращий спосіб з цим боротися - бойкотувати. Я ігнорую заклади та товари, які просувають на ринку за допомогою засобів з бидлячим месіджем. І роблю це принципово і багато років. Я краще ходитиму 15 років до двох-трьох ресторанів, хоча їх сотні, але не фінансуватиму зі своєї кишені тих, хто годує тіло, але загаджує душу клієнтам. Принаймні, у Києві вже достатньо середньої верстви, щоб оператори ринків відчули втрати. Щоправда, з цієї верстви чимало челяді...