Дустом іх!
Monday, 29 October 2012 08:36 amДуже-дуже давно, року, мабуть, 1977-1978-го ми з бабусею стояли у черзі за овочами у миколаївському магазині «Дари ланів» на центральній вулиці міста. Стояли в двох чергах – для того я й був потрібний. Черги були класично совітські: починалися на вулиці, робили кілька звивин, як великі кишки,заходили в середину магазину, де перепліталися, щоб учасники не нудьгували, а мали привід розважитися виясненням «каво тут нє стояло».
Як завжди за таких обставин, обов’язково з’являвся хтось, хто претендував на «без черги». Офіційно тоді не було багато пільговиків – тільки ветерани війни – саме ветерани, а не до них прирівняні. Звісно, й інваліди само собою. Але чимало було охочих тиснути на жалісливість громадськості.
І ось коли після низки тих, що запізнюються на літак на похорон брата до Воркути, після молодиць з немовлятами на руках до черги прослизнула стара баба. І цього вже не витримала душа кремезного пролетаря дещо на підпитку. «Женшіна, імєййтє совість», - загарчав він. «Ви тожє нє всєгда будєтє маладим, у вас тоже будут балєть ногі», - кричав хтось з черги, з того її місця, де до продавчині з вагами лишалося осіб на кілька хвилин. Зрештою пролетаря перекричали: бабуся, мовляв, важке життя прожила, і зараз, напевно, внуків доглядає. А може, й працює бабуся, десь вахтером, наприклад, бо що там тої пенсії. Сама бабуся при цьому анічичирк, але вже продавчиня їй висипала кіло картоплі до «авоськи». Зрештою пролетаря обламали, він махнув рукою і кинув з гіркотою у голосі: «Газом треба цих бабушок». Моя бабуся ще довго потім згадувала цей випадок, саме тому він запам’ятався і мені.
А згадалося це мені через те, що ці ненажерливі бабусі, що за СРСР виїдали всю картоплю, якої не вистачало пролетарям та інтелігентам, тепер знов взялися за підривну діяльність. Тільки тепер вони не доступ до харчових продуктів перекривають, тепер в них більш відповідальна місія. Вони блокують волевиявлення народу! Тепер вони не картоплю привласнюють, а незалежність і добробут цілої держави під назвою Україна!
На цю гостру загрозу відгукнулися непересічні творчі (без іронії кажу!) особистості з ЖЖ.
«А ще бабушку би спалить разом з гноївкою її, віковічними запасами "виборчої" гречки, консерв, і сервантами з фоточками Сталіна і совковим бздом, повивести як гниду, їй-богу. Бабушка маст дай, однозначно».
http://zzzulfiya.livejournal.com/1021215.html
Був ще один приклад від немолодої людини творчої професії з побажанням переїхати стару, що голосувала за ПР, автомобілем, але він під замком, тому не цітую.
Тут, правда, не про бабусю, але тими ж методами:
Питаю, а чого ви за комуністів?
- Бо я за комуністів жила отак! (проводить рукою риску над головою)
-А зараз як живете?
- А мені і зараз непогано...
ну була б то бабуся столітня, ну то Бог з нею, а це ж 40 літня коровиська, шо з такими робить?! Скільки ж то дусту на неї треба!
http://aniol7.livejournal.com/13754.html
Отже, як тридцять п’ять років тому підступні бабусі позбавляли суспільство харчових ресурсів, тепер нове покоління підступних бабусь та «знов ягідок» позбавляє суспільство права на гідне життя.
Щоб ви не подумали, що я такий ідеально гуманістичний та мудрий, з висоти свого польоту інших повчаю, я визнаю, що я сам періодично у такому ж дусі висловлююся. Раніше більше, тепер менше, але не через те, що став толерантнішим, а просто раціональними роздумами прийшов до висновків, що більшість людей не добра і не зла. Вона набуває якості в залежності від силового поля, яке створюється елітою або так званою елітою, управлінцями, ідеологами, політиками тощо. Поки інтелектуальна, творча частина суспільства епатує з того, дустом чи газом повиводити баб-шкідників, ті, хто створив, підтримує систему керування як розподілом картоплі за совка, так і забезпеченням прав і свобод громадян тепер, чудово собі живуть гедоністичним способом життя і переконані, що нічого їм не загрожує і не загрожуватиме.
Хоч і часто кажуть завчену максиму, що кожний народ має такий уряд, на який заслуговоє, принаймні, у наші дні цей вислів слід перефлрмулювати. Не якийсь абстрактний "народ", а інтелектуальний та креативний клас (чи як їх ще назвають). Якщо ця верства не створює силового поля у суспільстві, щоб маси набували кращих якостей, хтось інший створюватиме поле з протилежним зарядом.
PS: Грузія демонструє наочний приклад, як "поганий народ" можна швидко виправити без дусту, і як душевні страждання та духовні хитання інтелігенції можуть знов створити умови для повернення до минулого.
Як завжди за таких обставин, обов’язково з’являвся хтось, хто претендував на «без черги». Офіційно тоді не було багато пільговиків – тільки ветерани війни – саме ветерани, а не до них прирівняні. Звісно, й інваліди само собою. Але чимало було охочих тиснути на жалісливість громадськості.
І ось коли після низки тих, що запізнюються на літак на похорон брата до Воркути, після молодиць з немовлятами на руках до черги прослизнула стара баба. І цього вже не витримала душа кремезного пролетаря дещо на підпитку. «Женшіна, імєййтє совість», - загарчав він. «Ви тожє нє всєгда будєтє маладим, у вас тоже будут балєть ногі», - кричав хтось з черги, з того її місця, де до продавчині з вагами лишалося осіб на кілька хвилин. Зрештою пролетаря перекричали: бабуся, мовляв, важке життя прожила, і зараз, напевно, внуків доглядає. А може, й працює бабуся, десь вахтером, наприклад, бо що там тої пенсії. Сама бабуся при цьому анічичирк, але вже продавчиня їй висипала кіло картоплі до «авоськи». Зрештою пролетаря обламали, він махнув рукою і кинув з гіркотою у голосі: «Газом треба цих бабушок». Моя бабуся ще довго потім згадувала цей випадок, саме тому він запам’ятався і мені.
А згадалося це мені через те, що ці ненажерливі бабусі, що за СРСР виїдали всю картоплю, якої не вистачало пролетарям та інтелігентам, тепер знов взялися за підривну діяльність. Тільки тепер вони не доступ до харчових продуктів перекривають, тепер в них більш відповідальна місія. Вони блокують волевиявлення народу! Тепер вони не картоплю привласнюють, а незалежність і добробут цілої держави під назвою Україна!
На цю гостру загрозу відгукнулися непересічні творчі (без іронії кажу!) особистості з ЖЖ.
«А ще бабушку би спалить разом з гноївкою її, віковічними запасами "виборчої" гречки, консерв, і сервантами з фоточками Сталіна і совковим бздом, повивести як гниду, їй-богу. Бабушка маст дай, однозначно».
http://zzzulfiya.livejournal.com/1021215.html
Був ще один приклад від немолодої людини творчої професії з побажанням переїхати стару, що голосувала за ПР, автомобілем, але він під замком, тому не цітую.
Тут, правда, не про бабусю, але тими ж методами:
Питаю, а чого ви за комуністів?
- Бо я за комуністів жила отак! (проводить рукою риску над головою)
-А зараз як живете?
- А мені і зараз непогано...
ну була б то бабуся столітня, ну то Бог з нею, а це ж 40 літня коровиська, шо з такими робить?! Скільки ж то дусту на неї треба!
http://aniol7.livejournal.com/13754.html
Отже, як тридцять п’ять років тому підступні бабусі позбавляли суспільство харчових ресурсів, тепер нове покоління підступних бабусь та «знов ягідок» позбавляє суспільство права на гідне життя.
Щоб ви не подумали, що я такий ідеально гуманістичний та мудрий, з висоти свого польоту інших повчаю, я визнаю, що я сам періодично у такому ж дусі висловлююся. Раніше більше, тепер менше, але не через те, що став толерантнішим, а просто раціональними роздумами прийшов до висновків, що більшість людей не добра і не зла. Вона набуває якості в залежності від силового поля, яке створюється елітою або так званою елітою, управлінцями, ідеологами, політиками тощо. Поки інтелектуальна, творча частина суспільства епатує з того, дустом чи газом повиводити баб-шкідників, ті, хто створив, підтримує систему керування як розподілом картоплі за совка, так і забезпеченням прав і свобод громадян тепер, чудово собі живуть гедоністичним способом життя і переконані, що нічого їм не загрожує і не загрожуватиме.
Хоч і часто кажуть завчену максиму, що кожний народ має такий уряд, на який заслуговоє, принаймні, у наші дні цей вислів слід перефлрмулювати. Не якийсь абстрактний "народ", а інтелектуальний та креативний клас (чи як їх ще назвають). Якщо ця верства не створює силового поля у суспільстві, щоб маси набували кращих якостей, хтось інший створюватиме поле з протилежним зарядом.
PS: Грузія демонструє наочний приклад, як "поганий народ" можна швидко виправити без дусту, і як душевні страждання та духовні хитання інтелігенції можуть знов створити умови для повернення до минулого.
no subject
Date: Monday, 29 October 2012 07:01 am (UTC)У запалі виборчої "боротьби" чого не скажеш...
А чому Ви обмежились бабусями? тут не тільки бабусь - народ треба дустом...
no subject
Date: Monday, 29 October 2012 07:06 am (UTC)(no subject)
From:Чомусь саме бабуся стала мемом.
From:Re: Чомусь саме бабуся стала мемом.
From:Re: Чомусь саме бабуся стала мемом.
From:Re: Чомусь саме бабуся стала мемом.
From:no subject
Date: Monday, 29 October 2012 07:17 am (UTC)no subject
Date: Monday, 29 October 2012 07:38 am (UTC)(no subject)
From:Re: давно треба віковий ценз, але
Date: Monday, 29 October 2012 09:09 am (UTC)no subject
Date: Monday, 29 October 2012 07:55 am (UTC)одні старі виживаючі з розумі і в більшості на межі бідності, ініші моляться на світле минуле в якому не жили, здається менше стає тих кому байдуже. Радує що менше ведетья на зовсім підставних осіб типа королевської.
Причому хтось толерує забутому паспорту, а хтось толерує показушній бійці за права.
можливо цей організм вражений надто сильно і попереду вибір між ефтаназією та агонією.
no subject
Date: Monday, 29 October 2012 09:44 am (UTC)А стан суспільства називається словом "аномія", тобто коли втрачені орієнтири, що таке добре, що таке погане.
(no subject)
From:no subject
Date: Monday, 29 October 2012 08:02 am (UTC)no subject
Date: Monday, 29 October 2012 09:53 am (UTC)А бабуся це мем, відомий ще з часів Достоєвського. Тоді - процентщиця, тепер - пенсіонерка з гречкою та виборчим бюлетенем.
no subject
Date: Monday, 29 October 2012 08:25 am (UTC)"Мы с ребятами пошли по Осиевской, потом через Репьяхов яр вышли на гребень и залегли. Внизу стояли столбы с колючей проволокой, за ними было полно чемоданов, вещей и прочего. Какая-то женщина подползла к "колючке", взяла клюку и стала подтягивать к себе один из чемоданов. Пулеметчик на вышке ее заметил и сразу поцелил прямо в голову. Потом заметил нас и полоснул по нам, но мы уже скатились с гребня, и пули просвистели над головами. Ну, и мы, конечно, сразу дали дёру".
no subject
Date: Monday, 29 October 2012 09:48 am (UTC)Офицер опять захохотал, а Раскольников вздрогнул. Как это было странно!
-- Позволь, я тебе серьезный вопрос задать хочу, -- загорячился студент. -- Я сейчас, конечно, пошутил, но смотри: с одной стороны, глупая, бессмысленная, ничтожная, злая, больная старушонка, никому не нужная и, напротив, всем вредная, которая сама не знает, для чего живет, и которая завтра же сама собой умрет. Понимаешь? Понимаешь?
-- Ну, понимаю, -- отвечал офицер, внимательно уставясь в горячившегося товарища.
-- Слушай дальше. С другой стороны, молодые, свежие силы, пропадающие даром без поддержки, и это тысячами, и это всюду! Сто, тысячу добрых дел и начинаний, которые можно устроить и поправить на старухины деньги, обреченные в монастырь! Сотни, тысячи, может быть, существований, направленных на дорогу; десятки семейств, спасенных от нищеты, от разложения, от гибели, от разврата, от венерических больниц, -- и всё это на ее деньги. Убей ее и возьми ее деньги, с тем чтобы с их помощию посвятить потом себя на служение всему человечеству и общему делу: как ты думаешь, не загладится ли одно, крошечное преступленьице тысячами добрых дел? За одну жизнь -- тысячи жизней, спасенных от гниения и разложения. Одна смерть и сто жизней взамен -- да ведь тут арифметика! Да и что значит на общих весах жизнь этой чахоточной, глупой и злой старушонки? Не более как жизнь вши, таракана, да и того не стоит, потому что старушонка вредна. Она чужую жизнь заедает: она намедни Лизавете палец со зла укусила; чуть-чуть не отрезали!
-- Конечно, она недостойна жить, -- заметил офицер, -- но ведь тут природа.
-- Эх, брат, да ведь природу поправляют и направляют, а без этого пришлось бы потонуть в предрассудках. Без этого ни одного бы великого человека не было...
(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: Monday, 29 October 2012 08:38 am (UTC)no subject
Date: Monday, 29 October 2012 09:08 am (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: Monday, 29 October 2012 01:34 pm (UTC)навіть якщо це за бют чи, як зараз, удар.
звичайним є коли старі відаються в молодих за кого треба їм голосувати.
навіть одинокі зазвичай питаються в молодих за кого їм голосувати, бо то ж вам молодим більше треба.
може щось не так там в інших регіонах не лише з бабусями?
чому для одних бабусь молодші родичі чи просто односельці є більший авторитет ніж телевізор і влада, а інші все одно за гречку і КПУ-ПР голосують?
no subject
Date: Monday, 29 October 2012 02:27 pm (UTC)http://kerbasi.livejournal.com/141629.html
А патріотизм там совітський, що в молодих, що в старих, тому те, що одні других не слухають, може, це й добре.
(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:на сході є більша відчуженість між дітьми і батьками
From:расти над сабой
Date: Monday, 29 October 2012 03:43 pm (UTC)у силовому полі. )PS Тільки тепер вони не доступ до продуктів харчування перекривають, тепер в них більш відповідальна місія. Як вчив п. Негребецький, "харчових продуктів".
Re: расти над сабой
Date: Monday, 29 October 2012 07:52 pm (UTC)Re: расти над сабой
From:no subject
Date: Monday, 29 October 2012 03:57 pm (UTC)no subject
Date: Monday, 29 October 2012 04:07 pm (UTC)-------
щось в цьому є.
no subject
Date: Monday, 29 October 2012 04:10 pm (UTC)Вони нас приведуть на смітник бомжувати
From:Мем про бабушек
Date: Monday, 29 October 2012 07:56 pm (UTC)Мем про бабушек
Date: Monday, 29 October 2012 07:56 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 30 October 2012 12:20 am (UTC)комунізмНезалежну Українську Європейську Націоналістичну Демократичну Україну!!!no subject
Date: Tuesday, 30 October 2012 05:30 am (UTC)а раса тут до чого? ми ж не юдеї.
From:Re: а раса тут до чого? ми ж не юдеї.
From:(no subject)
From:Згадався допис
Date: Tuesday, 30 October 2012 04:44 pm (UTC)Re: Згадався допис
Date: Wednesday, 31 October 2012 05:47 am (UTC)no subject
Date: Wednesday, 31 October 2012 07:28 am (UTC)От чогось хочеться винуватими саме цю верству населення зробити. Вони, звісно, бувають незносними, але бувають також нестерпні підлітки та й, загалом, люди будь-якого віку.
no subject
Date: Wednesday, 31 October 2012 07:34 am (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From: