kerbasi | Персидська мова з русскім духом

Інколи дивовижні речі знаходиш у несподіваних місцях. Я вже писав, що мене збуджують мови, що так просто не прочитаєш, бо значки незвичайні. Частіше всього я розбираюсь з системою письма, основами граматики, фонетики, щось читаю, а потім відкладаю і забуваю, бо щось нове знаходиться. Як вийду на пенсію, все позгадую і стану дідусем-поліглотом.

Зацікавила мене якось мова фарсі. Взагалі, це окрема історія. Я з дитинства у навушниках та з радіо, отже там всіляких мов наслухався. Фарсі мене просто причаровувала своїм урочистим звучанням. Вже у дорослому житті придбав я підручника такого собі товариша Полякова Костянтина Івановича. Пошуковик дає кілька людей з таким прізвищем, ім'ям та по батькові, але скоріш за все це той, що кандидат історичних наук, експерт міжнародної громадської організації "Центр політичних і стратегічних досліджень". Але я не наполягаю.

Наш Поляков дуже великий гуморист. Ну всі, мабуть, колись вивчали іноземну мову. Згадуєте совєцькі підручники? Тексти про те, щоб хтось подав пенал. олівець, посунув стілець, вийшов до дошки. А потім поскладніше: моя родина, моя робота, бесіда русо-турісто з безробітним імперіалістичної країни про мирні ініціативи совєцького керівництва щодо скорочення стратегічних наступальних озброєнь... Підручник товариша Полякова також не виняток. Там теж є такі маразматичні тексти, тільки совєцьку політику дещо поприбирали.

nbsp;

Текст на сторінці, що я тут запостив, називається "Моя родина". Там типова дидактична муть: скільки кімнат у квартирі, на якому поверсі, він працює на автомобілебудівному заводі, вона вчителька, діти є, вранці збираються на роботу, роблять гімнастику, приймають душ... Стоп! А далі підкреслена мною фраза: "але у деякі дні ми тільки обличчя і руки вмиваємо, душ не приймаємо".

Москва, науковець, кандидат наук пише книжку для непересічних студентів, що обрали до вивчення екзотичну мову. і таке чорним по білому! Це ж, мабуть, пан Поляков не в образ якогось інженеру зовнішньо-економічних зв'язків АЗЛК перевтілився. Це ж напевно з себе писав. Це щоб всі знали, що там, як у народних казках, там Русь, там русскім духом пахнєт