І про Каськіва со товариші

[kerbasi]

Я в дискусіях зустрічав аргумент, шо Каськів і Ко - аферисти, а цей випадок з каламутним представником іспанської фірми - це прикриття афери. Я на це у дискусіях відповідав таким коментарем:
Може, й аферисти. Але не варто забувати про такий анекдотичний діагноз: "психічних відхилень не має. Просто дурень".
Я все своє життя в іноземних фірмах потерпаю від та веду боротьбу з різними розумниками, які спочатку висувають велику ініціативу, розгортають кипучу діяльність зі збору різних даних, організації зустрічей, підпису протоколів намірів, роздачі обіцянок, а тільки після цього йдуть до Великого Босса питатися про повноваження та бюджет. Чому дегенерати такого калібру, як українські можновладці, не могли повестися на такого "гормонального юношу"?

Тут хочу дещо пояснити на прикладах.

1. Новопризначений менеджер з розвитку бізнесу з одного з продуктів обриває телефон та зафлуджує імейл, як йому терміново потрібно об'їхати потенційних клієнтів в Ураїні, і зустрітися з тими, хто приймає рішення. Адреси він, звісно, брав з "Амадеуса", тобто якість його інформації на рівні перукарня з усіма видами діяльності у статуті серед перших п'яти в алфавітному порядку: автосервіс, агротехніка, високоточні верстати тощо. Тим не менш, відфільтрувавши зайве, про кілька зустрічей для нього домовилися. Раптом імейл: не можу приїхати, бо шеф не дав добро на далеке відрядження. Ну, ми досвідчені люди, ми особливо важливих людей не турбували, тому шкоди від такого стрибка у бік не було. Але коли я був молодий та зелений, то "попадав" інколи.

2. Заїжджий "гайковерт" Клаус, що мав місію замінити якогось підшипника глибоко у середині одиниці обладнання, проводить "тренінг" інженерам нашої партнерської фірми, і делегує їм право гарантійного ремонту обладнання, бо з Європи гайковертам їздити до України дорого і лячно. Мене ніхто не слухає, бо в очах українських розумників від бізнесу гайковерт Клаус вище за будь-якого місцевого, най навіть і з усіма довіреностями та повноваженнями. В результаті, коли інженери з партнерської фірми наступного разу "по гарантії" роблять спробу відремонтувати обладнання клієнту, компанія гарантію не підтверджує і між "гарантувальниками" та клієнтом починається суперечка, хто ж "попал на дєньгі". Виявилося, що в Клауса просто була ініціатива відтренувати партнерський персонал і делегувати їм гарантійне обслуговування, з якою він збирався йти до керівництва, але не з голою думкою, а вже з результатом. В результаті Клауса начальство обламало, а його думкою місцеві наївні специ точно тепер розбогатіли.

3. Потрібно було терміново організувати зустріч між фахівцем клієнта і вузькопрофільним фахівцем з підприємства-виробника хай-тек-деталі. Найкраще це було зробити на відомій виставці у Європі. Ніхто з нашого офісу не мав можливості супроводжувати клієнта, отже, він поїхав сам. Попри те, що він мав ім'я особи та домовленість про зустріч, його взяв у оборот якийсь гіпер-ініціативний молодик, перший, кого клієнт побачив на виставочному стенді Молодик почав одразу ж "окучувати" клієнта, їздив по вухах якоюсь інформацією, запевняв, що власне він все вирішує та вирішить. В результаті спантеличений клієнт так і не потрапив до фахівця Довелося давати дипломатичні пояснення а потім організовувати витратний візит фахівця вже на підприємство.

Таких прикладів я можу навести десятки. На Заході добрим тоном вважається йти до начальства не з думками, а вже з пророботкою, бажано з практичною бажано вже з результатами. Дуже-дуже часто це призводить до перевищення штатними працівниками та контрактними агентами їхніх повноважень. 

А що про Каськіва казати? Почитав його біографію у Вікіпедії. Типова біографія грантоїда. А ще й Фонд "Відродження" у 90-ті. Тоді там вибухав скандал за скандалом. Коли я шукав роботу, в кадровій агенції просив, щоб мене не направляли до компаній, бо я не хотів продажу, тобто роботи, орієнтованої на результат. Я хотів експертної роботи, щоб бути таким собі мудрагелем-чарівником у вежі зі слонової кістки. Мені рекрутер відповів: "Та ви що! Невже ви у "Відродження" вас послати"! "Ні-ні-ні"!!! - закричав я, і  от вже багато років маю роботу, орієнтовану на результат.
І кепкую з каськівих  виводжу на чисту воду подібних тому Джорді Як-Його-Там-Біса-Бонвеї. Грошей в мене менше, але й про мене весь світ не дізнається так, як про каськівих.
----
Думка людини, яка також має досвід у міжнародному бізнесі:
http://div4ysko.livejournal.com/32888.html

Comments

[div4ysko.livejournal.com]

скажу Вам як юрист з досвідом в зовнішньоекономічній діяльності - диявол ховається в деталях. такими деталями є основи належності правочину. модні юристи при згадуванні слова "основи" перегортають сторінку - вони ж бо модні, нащо їм основи? саме тому модних юристів мережевих юридичних компаній легко підловити на представництві. якщо йдеться про юристів державних органів, то, за невеликим винятком, там самі марноти.
і поки українські юристи читаючи перелік необхідних додатків до договору будуть говорити: "козли якісь, нащо їм витяг з Реєстру для укладення договору?" доти я їх буду карати дисциплінарно чи гривнею (якщо їм пощастило/не пощастило працювати зі мною), а Бойки і Каськіви будуть "усміхатись і махати".
що ж до того як боси прислухаються до юристів, то kerbasi все правильно написав. наші корпоративні юристи ще не навчились бути псами, а боси, що ті пси оберігають їхню дупу.

[kerbasi.livejournal.com]

На держслужбі ще не народився той юрист, який піде сперечатися з Самим. Хоча, як свідчать недавні події, коли проти юриста якоїсь структури порушили кримінальну справу за дії "папєрєднікав", юрист, який підкорюється вказівкам Самого і візує неправовий документ, ризикує собою. Найбільше , що зробить держслужбовець, це розповість "не під протокол" про неподобства у конторі якомусь своєму "куратору" з "правоохоронної організації", який з бодуна завітає по матеріал для звіту, та для демонстрації, що органи бдять. Це безперечно поповнить чиюсь валізу компромату, але ніяк не сприятиме наведенню ладу. Але якщо що, ніяк не допоможе "стукачку", мовляв, він не мовчав, бив алярм, бо не під протокол же ж.

Стосовно іноземних юридичних контор, то вони відпрацьовують суто по поставлених завадннях. "Ви каламутно сформулювали питання, і вам відповіли не зовсім на те, що ви хотіли? - От вам рахунок на 15 тисяч доларів, і приходьте ще, з новим формулюванням - завжди ради вам допомогти". Як формулюють завдання українські держслужбовці - то вже можна починати сміятися. Як, в принципі, може ясно сформулювати питання людина, яка не має такої властивості розуму, як ясність,і, взагалі, є недорікуватою "па жизні"? А інших там немає, бо кращі люди не підставлятимуть себе під свавілля Самого.

Правова культура тих Самих просто відсутня в принципі, як будь-які натяки на управлінську та загальну культуру та мінімальну ділову ерудицію. Вони переконані, що юридична справа - це просто "документик підкласти". як студент курсові передирає та результати підганяє. Главноє, чтоби костиюмчік сідєл. В результаті часто замість серйозного опрацювання документів референт біжить до юрдепартаменту по підпис, поки Сам йде обідати з "іноземною делегацією". А юрист - читай перше речення.

Буває, що посадовці та юристи таки мізки трахають, пардон, дійсним офіційним представникам інофірм, бо знають, що великі іноземні фірми хабарів не дають, в оборудках участі не беруть, тому все робиться так, щоб замість представника прийшов "представник", замість офіційного ділера - якийсь каламутний "агент".

Disclaimer: Останнє речення не містить наклепу, звинувачень конкретних осіб, не базується на подіях, які можна підтвердити фактами, та тому подібного. Воно є даниною літературної графоманії автора блогу, як і все інше в цьому коментарі, дописі та в усьому блозі.

[div4ysko.livejournal.com]

цю відповідь, з дозволу, скопіюю собі в архів, щоб при потребі не друкувати з нуля, бо погоджуюсь з кожним словом.
а дісклеймеру (не тільки змісту, але й факту наявності) аплодую стоячи ;)

[kerbasi.livejournal.com]

Так, звісно. Можна копіювати.