хух.. ти не один, наш телефон 911. дякую за коментар! Бо я такої самої думки. І ще думаю що нікуди нічого примусово не треба переносити (у Греції ж теж ніхто декрети про вдосконалення грецької музики не видавав і не придумував способи.. так сталося само собою). Єдине що треба створити шанобливе ставлення до родинних традицій і мови в країні, культури (що, до речі, нам і дала доба Ющенко, я вважаю), сприяти збереженню зв'язку поколінь, без оцінок і спецпредметів, а просто коротенько і цікаво дітям розповісти у школі про народне свято чи пісню (для тих у кого в родині вже не святкують, просто для інформації що таке було і є) перед цим святом, чи принагідно. Треба щоб створилося українське середовище, справжнє, живе - і все. Решта станеться само собою. Бо саме у такому с е р е д о в и щ і здатна виформуватися та музика, яка у нас не встигла - через втручання революцій, колективізацій, ідеологізації пісень і танців, і всього.. Фактично у нас музика пішла в сторону естради типу Білозір, Поповича,Зінкевича і т.і., Мареничів, Тризубого Стаса (авторські пісні) А, можливо, могла колись піти також і по шляху романсів, і може б виникли інші течії у іншому середовищі українського міста.. але міста у нас не були українськими і нерадянськими, можливо, в тому і причина.. і досі немає у нас українського природного середовища у містах, щоб у ньому природно виникло музичне "продовження" етно-музики. А там де є - виникає Океан Ельзи, ВВ, Компаніченко і інші виникнуть, я вірю що поступово - якщо хоча б на тому ж рівні втриматися - виникатиме у пошуках той "стиль".
Вибачаюсь що повторююся, вже писала.. Зачатки, як я вважаю, українського романсу на межі народно-літературній: http://youtu.be/58o20N3XeC8 (моя бабуся 1915р.н.) http://youtu.be/SeCI-MDaCdI (кобза, Компаніченко, він знайшов інший варіант, а чи я не зовсім так поклала бабусин наспів на гітару)
no subject
Date: Friday, 14 December 2012 10:12 pm (UTC)дякую за коментар!
Бо я такої самої думки.
І ще думаю що нікуди нічого примусово не треба переносити (у Греції ж теж ніхто декрети про вдосконалення грецької музики не видавав і не придумував способи.. так сталося само собою).
Єдине що треба створити шанобливе ставлення до родинних традицій і мови в країні, культури (що, до речі, нам і дала доба Ющенко, я вважаю), сприяти збереженню зв'язку поколінь, без оцінок і спецпредметів, а просто коротенько і цікаво дітям розповісти у школі про народне свято чи пісню (для тих у кого в родині вже не святкують, просто для інформації що таке було і є) перед цим святом, чи принагідно. Треба щоб створилося українське середовище, справжнє, живе - і все. Решта станеться само собою. Бо саме у такому с е р е д о в и щ і здатна виформуватися та музика, яка у нас не встигла - через втручання революцій, колективізацій, ідеологізації пісень і танців, і всього..
Фактично у нас музика пішла в сторону естради типу Білозір, Поповича,Зінкевича і т.і., Мареничів, Тризубого Стаса (авторські пісні)
А, можливо, могла колись піти також і по шляху романсів, і може б виникли інші течії у іншому середовищі українського міста.. але міста у нас не були українськими і нерадянськими, можливо, в тому і причина.. і досі немає у нас українського природного середовища у містах, щоб у ньому природно виникло музичне "продовження" етно-музики.
А там де є - виникає Океан Ельзи, ВВ, Компаніченко і інші виникнуть, я вірю що поступово - якщо хоча б на тому ж рівні втриматися - виникатиме у пошуках той "стиль".
Вибачаюсь що повторююся, вже писала..
Зачатки, як я вважаю, українського романсу на межі народно-літературній:
http://youtu.be/58o20N3XeC8 (моя бабуся 1915р.н.)
http://youtu.be/SeCI-MDaCdI (кобза, Компаніченко, він знайшов інший варіант, а чи я не зовсім так поклала бабусин наспів на гітару)