Про циган та українців

[kerbasi]

У френд-стрічці пройшли обміни вербальними стусанами навколо циган. Мої ліво-ліберальні френдеси віртуально спробували пом’яти Негребецького, але більшість свідків, здається, скоріш на його боці. Я Негребецького не вважаю поганою людиною, інакше не читав би. На мою думку, він найбільш майстерно артикулює плекання образ, яке стало дуже популярним після приходу до влади агресивних україноненависників. Спробую пояснити, що до чого. Але пояснення поясненнями, а прихильникам плекання образ слід готуватися до можливих наслідків їхньої позиції.

Я виріс у місті, де циган було дуже багато. Звісно, я здебільшого їх бачив неподалік свого будинку: виключно жінок, які торгували привезеними моряками жуйками (50 копійок за пластинку у другій половині 70-х, щоб діти їх не купляли на заощаджені зі шкільних обідів гроші, батьки казали, що циганки ті жуйки самі роблять та отруту туди підсипають). Напевно, вони ще чимсь торгували, але це дітей не цікавило. А ще ми всі знали, де і в кого купують коноплю та саморобну «ширку» з маку. Передмістя таке є у Миколаєві – Широка Балка, де у населенні частка циган найбільша. І в самому місті траплялися місця, так би мовити, компактного проживання.

Отже, повсякдення сприяло вкоріненню стереотипів, тому можете собі уявити мій подив, коли з іншими циганами я перетнувся у спортивній секції. Нормальні хлопці, одного зі мною віку, після 8-го класу (теперішній 9-й) збиралися піти (і таки пішли) до ПТУ вчитися суднобудівним робітничим фахам. Не з Широкої Балки хлопці, з Варварівки. З Широкої Балки я близько нікого не знав. Батько мене потім познайомив з кількома циганами з їхнього заводу. Звичайні роботяги, нічого особливого. Це він так проти моїх підліткових «фашистських» переконань пробував боротися.

Звісно, існували ще й цигани-асимілянти, які повністю русифікувалися-советизувалися, жили не у своїх районах, а у міських бетонках і зайвий раз не згадували привселюдно про своє походження. І десь далеко, в уявних кришталевих палацах з вежами із слонової кістки існувала циганська творча та гуманітарна еліта з їхніми театрами, ансамблями, дослідженнями циганських діалектів, літературою та епізодичною публіцистикою за дружбу народів.

От що було важко з тими циганами зі спортивної секції, це коли після тренувань ми йшли до відомого у місті магазину «сотка» попити газировки, а там поруч – місце «полювання» гадалок та торгівок. Тут і починалися суперечки, і наші цигани завжди були на боці своїх криміналізованих соплемінників. Звісно, це сприяло закріпленню стереотипу, що скільки цигана не годуй, а він все одне в душі крадій коней, майна та навіть дітей.

Я тепер розумію, чому саме так траплялося. Якщо циган скоїть злочин, його «в’яже» нециганська міліція, розслідує справу нециганський слідчий, судить нециганський суд. В цих умовах психологічно дуже важко пересічному цигану не дивитися на ситуацію через протиставлення «свій – чужий», і це підсилювалося тим, що й оточення ж не було надто приязним до циган. Щоб дивитися на ситуацію не з національно-племінних, а з загальнолюдських позицій потрібна неабияка мудрість та внутрішня сила, якої чекати від випускників ПТУ не варто. А інтелігенція – вона ж у кришталевому палаці з вежею із слонової кістки. На жаль, така поведінка тільки сприяла вкоріненню негативних стереотипів, а позитивний досвід спілкування з циганами перекреслювався негативним, бо начебто самі «позитивні цигани» його ж перекреслювали позірною толерантністю до «своїх» злочинців.

Подібно поводяться тепер і численні українські інтелектуали, що можна спостерігати з наших же суперечок у ЖЖ за останні тижні навколо політ коректності, з «єврейського питання», а тепер ще й через циган. Всі аргументи редукуються до «хто перший почав». На кожну критику ксенофобської ескапади, обов’язково з’явиться «захисник українців» і почне міркування, що, мовляв, українців всі ображають, а відповісти на образи - забороняється, нібито йдеться не про відлуння дуелей в інформаційному просторі між пропагандистами з різних фронтів, а про особисто Кагановича, Валуєва та Єкатерину ІІ, які сидять просто перед ображеними.

На жаль, коли образа болить, досвід інших та свій власний у минулому нічого не вчить. В такому разі варто психологічно готувати себе до наслідків. А наслідком буде подальша фрагментація суспільства, ізоляція україномовної її частини, і підживлення негативних стереотипів про українців, які попри всі старання організованих тролів з Півночі, не дуже прищеплялися російськомовному населенню, але напевно тепер процес піде легше.

Всі необхідні посилання до теми тут:

http://maryxmas.livejournal.com/3308973.html

Ще одна думка до теми:

http://morreth.livejournal.com/1930025.html

Disclaimer: я готовий вживати слово «ром» замість «циган» і періодично, мабуть, буду до нього призвичаюватися. Але обов’язковим для себе вважатиму, якщо почую прохання про це саме з боку циганських громад.

Comments

Re: Так, між іншим

[candrika.livejournal.com]

Не зрозуміло, чому має бути образа при нейтральному називанні, якщо ставлення до людини і її походження нормальне? Чи ви вважаєте, що нормального ставлення до людей певних націй чи ентосів бути не може? В такому випадку нашу розмову було б вичерпано.

[aniol7.livejournal.com]

у мене щодо циган дві асоціації:
дитяча - цигани б"ються! і ми дітиська бігли дивитись, нам це видовище компенсувало відсутність у дитинстві трилерів - бились жорстоко, на ножах, до смерті, потім вся вулиця довго була червоною від крові. таке траплялось майже кожного тижня, потім якось минуло;
доросла - пропав мій колишній студент, його шукали роки півтора, казали, що то було викрадення-помста батькові-прокуророві за щось там, врешті знайшли, очевидно теж завдяки тому, що батько займав відповідну посаду і міг натиснути - знайшли на Галицькому ринку у Львові, у стані зомбі - продавав наркоту - його теж відповідно тримали на наркотиках - лікарі казали, ще кілька місяців, і не порятували б,хлопця практично використовували як біомасу, поки б не загнувся. Так що своїм дітям я б наполегливо розповідала про циган страшилки, щоб ті трималися від них подалі, при всій толерантності....

Re: Так, між іншим

[docent030.livejournal.com]

Припустимо я ставлюся до вас і вашого походження нормально, тобто нейтрально, і після якихось ваших слів/дій запитаю - чи ви не єврейка? - ви образитесь чи ні?
==Чи ви вважаєте, що нормального ставлення до людей певних націй чи ентосів бути не може?
Звісно може. Але мова йде, як я розумію, про ставлення не до конкретної людини, а до етносу в цілому. Тобто про попереднє ставлення до незнайомого представника якогось етносу. Це цілком природне явище, і властиве не тільки людині. Наприклад на Елементах була стаття, що птахи після конфліктних ситуацій з окремими представниками інших видів переносять ворожість на вид загалом.

[candrika.livejournal.com]

Не ображуся, звичайно, - на що тут ображатися? В певних ситуаціях може й за комплімент сприйму.

А про конфліктний досвід - то десь в попередніх гілках вже хтось писав, і я погоджуся, що конфліктних ситуацій в мене найбільше було з нашими рідними биками. То що мені тепер через це погано до всіх україномовних ставитися, чи як?

Це на якій стадії еволюційного розвитку треба перебувати, щоб робити висновки на рівні ворони, і вважати, що це нормально коли ти людина, а не ворона?

[kerbasi.livejournal.com]

Чого ж не повірити, повірю. У нас еквівалентом було влаштуватися фарбувати цистерни на кораблях зсередини. А це просто пекло! З міста нікого там не було. Хай там як, але різне бувало. От, наприклад, у кооперативну добу мої старші товариші брали в оренду в радгоспу на сезон помідорові дільниці. Вкалували нєпадєцкі, але й заробітки були пристойні. Але потім це накрилося, коли весь цей бізнес крутелики під контроль узяли з розпадом СРСР. А якби реформи були б розумні, то, можливо, були б приклади і зворотної міграції з міста до села.

[kerbasi.livejournal.com]

Принаймні за совка на півдні не були вони зовсім вже бідними. На людях виглядали - так, але у той самій Широкій Балці подивишся - що не будинок, то два поверхи, у кожному авто. Їхній соціум доволі складний, це прийнято уявляти, що вони всі нібито гомогенні, а насправді в них своя була стратифікація. До того ж, часто вони з різник племен бувають, в яких навіть мови взаємно незрозумілі. От ті, що у Варварівці у нас жили, здається, були бідніші, хоча можу помилятися, я по їхньому кварталу ніколи не вештався. Їх часто повеню заливало. Якби були багаті, мабуть, переселилися б.

Кочовий спосіб популярний. Ця романтика з США і до нас доходить. Тільки це не для мене. Я можу переносити тільки кочування літаками та між пристойними готелями))

[kerbasi.livejournal.com]

Якісь вони у вас... європейські ))) Як у Чехії чи Греції.

[kerbasi.livejournal.com]

Науково це називається "етнічне профілювання". На заході суперечки йдуть навколо використання поліцією етнічного профілювання. Чимало аргументів "за" (переважно з практики поліції) і проти (переважно з досвіду постраждалих від помилок профілювання).

Re: Так, між іншим

[kerbasi.livejournal.com]

http://kerbasi.livejournal.com/164993.html?thread=4791169#t4791169

Re: Так, між іншим

[docent030.livejournal.com]

Дяки за увагу, отже продовжуємо :)

[docent030.livejournal.com]

==і я погоджуся, що конфліктних ситуацій в мене найбільше було з нашими рідними биками
Та мабуть і в мене (правда я з російськомовного регіону), але це - "внутрівидовий" конфлікт, тут інші правила

==Це на якій стадії еволюційного розвитку треба перебувати
Мавп вам буде достатньо? :)

З вашого дозволу перейду на особистості, - ви за освітою хто?
Ой, та ви ще й дівчина!.. То не ви, часом, Негребецькому тумаків давали

[candrika.livejournal.com]

Ну так, це я про стереотипи свого дитинства, вони здебільшого анегдотичні, і з реальністю мають мало спільного. Питання для мене швидше в тому, чому саме такий стереотип побутував, і навіщо...

Про кочування - десь минулого року з друзями краєм ока дивилася документальний фільм про пересувні житла - там почалося з історії (в осносному в США), а закінчилося показами як, де, і кому роблять сучасні найшикарніші трейлери, і що з того виходить. Ну то ми всі (в тому числі і затяті любителі пристойних готелів) однозначно погодилися, що в такому чуді можна і покочувати трохи, особливо на пенсії в країні з відповідними стоянками, дорогами і природніми місцями - США для того зовсім непогано надається :).

А взагалі я теж останнім часом за літак, хоча після 4 перельотів за 4 дні через пів-світу літак втрачає майже весь свій шарм :)

Re: Так, між іншим

[candrika.livejournal.com]

Дякую, Кербасі, і перепрошую за хаотичне розташування відповідей - жж глючить, так виглядає, якщо тиснути "відповісти" прямо із скриньки повідомлень, я такого раніше не помічала...

[maliuk.livejournal.com]

Негри живуть не лише в Америці. Понад те, вони мешкають зокрема в Нігерії та Нігері, самоназиваючись відповідно нігерійцями та нігерцями (Nigerians and Nigeriens)…

[sergm.livejournal.com]

Все вірно. Цигани, жиди, негри, араби тощо мають більше прав уособлювати наше майбутнє, ніж "зиготи", які будь-яка вільна жінка має повне право нищити, аби не заважали їй спокійно крокувати до власної домовини…

[vent-de-la-mer.livejournal.com]

// На жаль, така поведінка тільки сприяла вкоріненню негативних стереотипів, а позитивний досвід спілкування з циганами перекреслювався негативним, бо начебто самі «позитивні цигани» його ж перекреслювали позірною толерантністю до «своїх» злочинців.//

Мабуть, щось подібне було з довоєнним антисемітизмом.

А взагалі, боюсь, що це стосується дуже багатьох етнічних та культурних меншин...

[vent-de-la-mer.livejournal.com]

// А наслідком буде подальша фрагментація суспільства, ізоляція україномовної її частини, і підживлення негативних стереотипів про українців//

Не так давно я намагався висловити схожу думку у статті (http://texty.org.ua/pg/article/editorial/read/34091/) про творчість Шкляра. Але народ образився: як же ж так?! українця "показали героєм", а ти!..

[iglusha.livejournal.com]

Дякую за статтю. Тільки зараз прочитала. А де це було -- про "як нам вмерти за Україну"?

[vent-de-la-mer.livejournal.com]

Про "вмирати за Україну" треба спитати у Зога, бо саме цей абзац писав він.

[kerbasi.livejournal.com]

Правильно, що розглядаєте романидло Шкляра у контексті почуття образи на історичну долю, яке в собі плекає україномовна частина суспільства. На жаль, процес зайшов далеко. Підтримка україномовною інтелігенцією та активістами ксенофобської партії фактично означає, що вони нас, російськомовних "злили". Нас фактично зрадили і при чому вважають це не зрадою, а відновленням справедливості за те, що українців ображали і ображають. Тепер, крім всії інших загроз, для російськомовного патріота України є ще й загроза від тих, кого природно було б вважати своїми.

[vent-de-la-mer.livejournal.com]

Знаєте, Кербасі, мені було досить боляче приводу вишеозначених фактів, але і біль і образа вже перейшли.

Залишилася лише жалість до "патріотичної інтелігенції". Бо їм можна підсунути будь-що. Будь-який маньяк чи провокатор, що кричить "Слава Україні!" може розраховувати на їхню моральну підтримку, бо "показав українців героями".

А ще залишилося щире здивування. От наприклад читаю деякі коменти до цієї статті (http://texty.org.ua/pg/article/editorial/read/42528/Rosijskomovni_ukrajinci_Chomu_vony_ne_ukrajinizujutsa) - і не розумію: невже люди й справді настільки замкнулися у своєму гетто, що нічого не бачать поза його віртуальним парканом?

[vent-de-la-mer.livejournal.com]

А взагалі ситуація мені нагадує парк:

Літо, квіти, грає музика. Алеями гуляють люди різного віку - говорять, їдять морозиво, цілуються... А за кущами сидить купка "свідомих інтелігентів" і уявляє себе повстанцями а ля Чорний Ворон. І плюють у перехожих. Але недопльовують - а тому перехожі їх навіть не помічають.

У "повстанців" - картонні шаблі і пластмасові пістолети. А своє плювання вони вважають "боротьбою за Українську Україну".

Ну і як можна ображатися на таких людей? Як можна на них злоститись?

[kerbasi.livejournal.com]

Зблизу все виглядає драматичніше. Мене вже у житті кілька разів жорстко підставляли різні "ображені на долю". Таке ж може статися у національному масштабі. Легко.

[vent-de-la-mer.livejournal.com]

Інколи мені здається, що останньою помилкою Чикатила було те, що він не оголосив себе українським націоналістом, а свої жертви - "москалями" чи "змаскаленими" чи просто "зайдами". Тоді б зараз ВОС вшановували б пам'ять "герояя-мученика", а блогери-свідоміти перепощували б його портрети ("Він помер за Україну").

От же ж, не здогадалася людина написати правильний заповіт.

:-(