Про циган та українців

[kerbasi]

У френд-стрічці пройшли обміни вербальними стусанами навколо циган. Мої ліво-ліберальні френдеси віртуально спробували пом’яти Негребецького, але більшість свідків, здається, скоріш на його боці. Я Негребецького не вважаю поганою людиною, інакше не читав би. На мою думку, він найбільш майстерно артикулює плекання образ, яке стало дуже популярним після приходу до влади агресивних україноненависників. Спробую пояснити, що до чого. Але пояснення поясненнями, а прихильникам плекання образ слід готуватися до можливих наслідків їхньої позиції.

Я виріс у місті, де циган було дуже багато. Звісно, я здебільшого їх бачив неподалік свого будинку: виключно жінок, які торгували привезеними моряками жуйками (50 копійок за пластинку у другій половині 70-х, щоб діти їх не купляли на заощаджені зі шкільних обідів гроші, батьки казали, що циганки ті жуйки самі роблять та отруту туди підсипають). Напевно, вони ще чимсь торгували, але це дітей не цікавило. А ще ми всі знали, де і в кого купують коноплю та саморобну «ширку» з маку. Передмістя таке є у Миколаєві – Широка Балка, де у населенні частка циган найбільша. І в самому місті траплялися місця, так би мовити, компактного проживання.

Отже, повсякдення сприяло вкоріненню стереотипів, тому можете собі уявити мій подив, коли з іншими циганами я перетнувся у спортивній секції. Нормальні хлопці, одного зі мною віку, після 8-го класу (теперішній 9-й) збиралися піти (і таки пішли) до ПТУ вчитися суднобудівним робітничим фахам. Не з Широкої Балки хлопці, з Варварівки. З Широкої Балки я близько нікого не знав. Батько мене потім познайомив з кількома циганами з їхнього заводу. Звичайні роботяги, нічого особливого. Це він так проти моїх підліткових «фашистських» переконань пробував боротися.

Звісно, існували ще й цигани-асимілянти, які повністю русифікувалися-советизувалися, жили не у своїх районах, а у міських бетонках і зайвий раз не згадували привселюдно про своє походження. І десь далеко, в уявних кришталевих палацах з вежами із слонової кістки існувала циганська творча та гуманітарна еліта з їхніми театрами, ансамблями, дослідженнями циганських діалектів, літературою та епізодичною публіцистикою за дружбу народів.

От що було важко з тими циганами зі спортивної секції, це коли після тренувань ми йшли до відомого у місті магазину «сотка» попити газировки, а там поруч – місце «полювання» гадалок та торгівок. Тут і починалися суперечки, і наші цигани завжди були на боці своїх криміналізованих соплемінників. Звісно, це сприяло закріпленню стереотипу, що скільки цигана не годуй, а він все одне в душі крадій коней, майна та навіть дітей.

Я тепер розумію, чому саме так траплялося. Якщо циган скоїть злочин, його «в’яже» нециганська міліція, розслідує справу нециганський слідчий, судить нециганський суд. В цих умовах психологічно дуже важко пересічному цигану не дивитися на ситуацію через протиставлення «свій – чужий», і це підсилювалося тим, що й оточення ж не було надто приязним до циган. Щоб дивитися на ситуацію не з національно-племінних, а з загальнолюдських позицій потрібна неабияка мудрість та внутрішня сила, якої чекати від випускників ПТУ не варто. А інтелігенція – вона ж у кришталевому палаці з вежею із слонової кістки. На жаль, така поведінка тільки сприяла вкоріненню негативних стереотипів, а позитивний досвід спілкування з циганами перекреслювався негативним, бо начебто самі «позитивні цигани» його ж перекреслювали позірною толерантністю до «своїх» злочинців.

Подібно поводяться тепер і численні українські інтелектуали, що можна спостерігати з наших же суперечок у ЖЖ за останні тижні навколо політ коректності, з «єврейського питання», а тепер ще й через циган. Всі аргументи редукуються до «хто перший почав». На кожну критику ксенофобської ескапади, обов’язково з’явиться «захисник українців» і почне міркування, що, мовляв, українців всі ображають, а відповісти на образи - забороняється, нібито йдеться не про відлуння дуелей в інформаційному просторі між пропагандистами з різних фронтів, а про особисто Кагановича, Валуєва та Єкатерину ІІ, які сидять просто перед ображеними.

На жаль, коли образа болить, досвід інших та свій власний у минулому нічого не вчить. В такому разі варто психологічно готувати себе до наслідків. А наслідком буде подальша фрагментація суспільства, ізоляція україномовної її частини, і підживлення негативних стереотипів про українців, які попри всі старання організованих тролів з Півночі, не дуже прищеплялися російськомовному населенню, але напевно тепер процес піде легше.

Всі необхідні посилання до теми тут:

http://maryxmas.livejournal.com/3308973.html

Ще одна думка до теми:

http://morreth.livejournal.com/1930025.html

Disclaimer: я готовий вживати слово «ром» замість «циган» і періодично, мабуть, буду до нього призвичаюватися. Але обов’язковим для себе вважатиму, якщо почую прохання про це саме з боку циганських громад.

Comments

[anoushe.livejournal.com]

А що не так зі словом "цигани"? Воно не подобається представникам етносу? Питаю, бо я ніколи не чула, щоб воно саме по собі мало негативний віддінок.

[b-al-u.livejournal.com]

Воно не подобається політкоректним, інтелегентним людям. Циганам, наскільки я знаю, пофіг. Воно приблизно як негр, у америці.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Щоб нікого не ображати, треба обмежити кількість слів у слововжитку. Лишити, скажімо, двоє. "Ку" і "кю".

[b-al-u.livejournal.com]

Єгеж

[anoushe.livejournal.com]

Ну, негр (ніггер) в Америці, наскільки я розумію, образливе. Невже співвідношення "циган" і "ром" дорівнює співвідношенню "жид" і "єврей" чи "хохол" і "українець"?

[b-al-u.livejournal.com]

>Ну, негр (ніггер) в Америці, наскільки я розумію, образливе.
З неграми чудно те, що вони себе там без всіляких проблем так називають.

> Невже співвідношення "циган" і "ром" дорівнює співвідношенню "жид" і "єврей" чи "хохол" і "українець"?
В певних колах політкоректної інтелигенції так. Циганам, наскільки мені відомо - пофіг.

[maliuk.livejournal.com]

Негри живуть не лише в Америці. Понад те, вони мешкають зокрема в Нігерії та Нігері, самоназиваючись відповідно нігерійцями та нігерцями (Nigerians and Nigeriens)…

[candrika.livejournal.com]

"Цигани" - то не самоназва, і негативний відтинок має (наскільки я розумію, не лише в українській мові). Те саме з англійським варіантом.
Тут нижче пишуть, що українським байдуже, як їх називають, можливо це й так, але я б не стала поспішати, без якогось ширшого обговорення чи аналізу, бо тема їх назви - не локально-українська, а міжнародна, і питання їх назви в інших країнах стоїть, ними ж і підняте.

Це приблизно як питання про чорних - навіть якщо українським байдуже, якщо їх називатимуть неграми, саме слово негр набуло такої глибини неполіткоректності в міжнародному просторі, що, хоч-не-хоч на український дискурс теж впливає...

Або назва "ескімосів", яка вважається глибоко неполіткоректною, скажімо, в Канаді вже досить довгий час, але частково чи повністю прийнятною досі в деяких інших країнах, де вони живуть і де їм ніби-то байдуже, що їх називають ескімосами.

Тобто, питання часу і свідомості з одного боку, і питання небайдужості чи байдужості зі сторони самих носіїв назви - з іншого. Тобто, як Кербасі слушно зауважив - якщо вони самі проти, щоб їх називали "циганами" - тоді це міняє нагальність зміни назви.

[kerbasi.livejournal.com]

Провідні установи з питань коректності, а саме ООН, ЄС та Бібліотека Конгресу США рекомендують "ромів". Детальніше можна у Вікіпедії почитати (англомовній).

[anoushe.livejournal.com]

Ясно. Це ж треба. Вперше про це чую.

[kerbasi.livejournal.com]

Прикольно, що не всі цигани - роми. Роми це назва тільки одного з циганських субетносів, який найбільш розповсюджений у центральній та східній Європі. Оскільки свого часу найбільша хвиля циганських міграцій до США була саме з цих регіонів, то в амерікен інгліш назва роми прижилася як назва для всіх циган, а тепер через те, що ліберальні кола США найбільші провідники політкоректності в англомовному світі, саме ця не зовсім точна назва розповсюджується на всіх циган і в усі міжнародні інституції, де англійська використовується, як офіційна мова.