Про циган та українців

[kerbasi]

У френд-стрічці пройшли обміни вербальними стусанами навколо циган. Мої ліво-ліберальні френдеси віртуально спробували пом’яти Негребецького, але більшість свідків, здається, скоріш на його боці. Я Негребецького не вважаю поганою людиною, інакше не читав би. На мою думку, він найбільш майстерно артикулює плекання образ, яке стало дуже популярним після приходу до влади агресивних україноненависників. Спробую пояснити, що до чого. Але пояснення поясненнями, а прихильникам плекання образ слід готуватися до можливих наслідків їхньої позиції.

Я виріс у місті, де циган було дуже багато. Звісно, я здебільшого їх бачив неподалік свого будинку: виключно жінок, які торгували привезеними моряками жуйками (50 копійок за пластинку у другій половині 70-х, щоб діти їх не купляли на заощаджені зі шкільних обідів гроші, батьки казали, що циганки ті жуйки самі роблять та отруту туди підсипають). Напевно, вони ще чимсь торгували, але це дітей не цікавило. А ще ми всі знали, де і в кого купують коноплю та саморобну «ширку» з маку. Передмістя таке є у Миколаєві – Широка Балка, де у населенні частка циган найбільша. І в самому місті траплялися місця, так би мовити, компактного проживання.

Отже, повсякдення сприяло вкоріненню стереотипів, тому можете собі уявити мій подив, коли з іншими циганами я перетнувся у спортивній секції. Нормальні хлопці, одного зі мною віку, після 8-го класу (теперішній 9-й) збиралися піти (і таки пішли) до ПТУ вчитися суднобудівним робітничим фахам. Не з Широкої Балки хлопці, з Варварівки. З Широкої Балки я близько нікого не знав. Батько мене потім познайомив з кількома циганами з їхнього заводу. Звичайні роботяги, нічого особливого. Це він так проти моїх підліткових «фашистських» переконань пробував боротися.

Звісно, існували ще й цигани-асимілянти, які повністю русифікувалися-советизувалися, жили не у своїх районах, а у міських бетонках і зайвий раз не згадували привселюдно про своє походження. І десь далеко, в уявних кришталевих палацах з вежами із слонової кістки існувала циганська творча та гуманітарна еліта з їхніми театрами, ансамблями, дослідженнями циганських діалектів, літературою та епізодичною публіцистикою за дружбу народів.

От що було важко з тими циганами зі спортивної секції, це коли після тренувань ми йшли до відомого у місті магазину «сотка» попити газировки, а там поруч – місце «полювання» гадалок та торгівок. Тут і починалися суперечки, і наші цигани завжди були на боці своїх криміналізованих соплемінників. Звісно, це сприяло закріпленню стереотипу, що скільки цигана не годуй, а він все одне в душі крадій коней, майна та навіть дітей.

Я тепер розумію, чому саме так траплялося. Якщо циган скоїть злочин, його «в’яже» нециганська міліція, розслідує справу нециганський слідчий, судить нециганський суд. В цих умовах психологічно дуже важко пересічному цигану не дивитися на ситуацію через протиставлення «свій – чужий», і це підсилювалося тим, що й оточення ж не було надто приязним до циган. Щоб дивитися на ситуацію не з національно-племінних, а з загальнолюдських позицій потрібна неабияка мудрість та внутрішня сила, якої чекати від випускників ПТУ не варто. А інтелігенція – вона ж у кришталевому палаці з вежею із слонової кістки. На жаль, така поведінка тільки сприяла вкоріненню негативних стереотипів, а позитивний досвід спілкування з циганами перекреслювався негативним, бо начебто самі «позитивні цигани» його ж перекреслювали позірною толерантністю до «своїх» злочинців.

Подібно поводяться тепер і численні українські інтелектуали, що можна спостерігати з наших же суперечок у ЖЖ за останні тижні навколо політ коректності, з «єврейського питання», а тепер ще й через циган. Всі аргументи редукуються до «хто перший почав». На кожну критику ксенофобської ескапади, обов’язково з’явиться «захисник українців» і почне міркування, що, мовляв, українців всі ображають, а відповісти на образи - забороняється, нібито йдеться не про відлуння дуелей в інформаційному просторі між пропагандистами з різних фронтів, а про особисто Кагановича, Валуєва та Єкатерину ІІ, які сидять просто перед ображеними.

На жаль, коли образа болить, досвід інших та свій власний у минулому нічого не вчить. В такому разі варто психологічно готувати себе до наслідків. А наслідком буде подальша фрагментація суспільства, ізоляція україномовної її частини, і підживлення негативних стереотипів про українців, які попри всі старання організованих тролів з Півночі, не дуже прищеплялися російськомовному населенню, але напевно тепер процес піде легше.

Всі необхідні посилання до теми тут:

http://maryxmas.livejournal.com/3308973.html

Ще одна думка до теми:

http://morreth.livejournal.com/1930025.html

Disclaimer: я готовий вживати слово «ром» замість «циган» і періодично, мабуть, буду до нього призвичаюватися. Але обов’язковим для себе вважатиму, якщо почую прохання про це саме з боку циганських громад.

Comments

[nik-adams.livejournal.com]

Цигани- окреме питання. Тут мова йде навіть не про ксенофобію. На відміну від негрів чи азіатів вони співіснують з нами вже багато столітть, Україна для них така ж батьківщина, як і для нас. Вони сприймаються не як чужаки, а, радше, як паразити. І якщо ті ж араби, китайці якось інтегруються в наше суспільство, засновуючи свій бізнес, сплачуючи податки, то ромів цілком задовольняє їх становище. У них нема ні бажання щось змінювати, ні необхідності. Та й українці призвичаїлися до своїх неспокійних сусідів, якім вистачає розуму не красти, де живуть. Найближчим часом надії на те, що щось зміниться нема.

[kerbasi.livejournal.com]

Авжеж, а ненавидять паразитів-циган представники народу, який дозволив побудувати на своїй землі клептократичний режим і голосує за гречку. Це якщо вже продовжувати узагальнювати.

[jabogdan.livejournal.com]

між ненавистю і стійкою неприязню є велика різниця, але допускаю, що ви їх будете саме ненавидіти коли вони поселятьться по сусідству з вами.
з різними народами ми русини маємо як позитивний так і негативний досвід співжиття, в тому числі з жидами і московитами, з циганами в більшості тільки негативний, хоча це не привело до ненависті до цього народу в фолькльорі.
цигани дійсно самі не бажають інтегруватися в українське чи румунське суспільство бо це протирічить їх національній традиційній сутності.
інтегрувавшись вони б швидко асимілювались, бо не мають за спиною того багажу, що мають жиди чи вірмени.
ну і не симпатизувати циганам це зовсім не гірше аніж так само ставитись до: селюків, жлобів,хрунів, галичан, феміністок,содомітів, негрів, кацапів, шароварників ,-- кожен на це має право когось любити і навпаки.
я критично ставлюсь до узагальнень, бо навіть серед ворожих нам московитів є кілька українофілів, але цигани це таке одне велике узагальнення, бо надто мало є серед них бажаючих це спростувати.
щодо того чи бу3в би кращим світ без циганів і комарів, то вважаю, що навіть без серійних вбивць і гвалтівників, без смертельних епідемій і стихійних лих, -- світ був би гірший.
якби не було зла ми б не мали уяви про добро.

[kerbasi.livejournal.com]

Та з ким тільки поруч я не жив. Більш строкатого в етнічному сенсі регіону, ніж український Південь в Україні немає. Мене більше дратували завжди корейці, хоча особисто мені вони нічого не зробили, але їм за совка дозволялося практично приватне використання колгоспних земель, чого не дозволялося василям та ванькам і навіть мойшам. А цигани це ж просто своєрідна прикраса вулиць. І тест на дуреп і дурників.

Любити чи не любити когось всі мають право, але цей допис навіяний не просто нелюбов*ю, а закликами до "остаточного вирішення" циганського питання.

Якщо йдеться особисто про мене, то особисто я не люблю нікого. Як ходив свого часу жарт інтернетами: я не нацист, я до всіх народів ставлюся однаково погано.))

[jabogdan.livejournal.com]

буковина і закарпаття строкатіші ніж південь і схід, які є гомогенними в мовно культурному відношенні регіонами.
себто російсько-малоросійськими з незначним вкрапленням гагаузів,болгар,татарів і греківю

[jabogdan.livejournal.com]

коли біля якогось нашого села стають закарпатські цигани - то це не прикраса, це серйозна проблема для мешканців села.
бо замість роботи доводиться пантрувати свої обійстя.
в місті з ними значно безпечніше, а в селі часто хати на чесне слово запираються, а господарські приміщення ще простіше, циганки ж не обминають жодного подвіря.
вони ще буває проклинають, коли нічого їм не даси, або дасте мало.

[kerbasi.livejournal.com]

Якісь вони у вас... європейські ))) Як у Чехії чи Греції.