Ранок карнавалу

[kerbasi]

МШФ adamnet виклав альбом боса-нови, де серед іншого є пісня Manhã de carnaval. Це одна з моїх улюблених пісень, тому, дякуючи френду за те, що нагадав, розміщую її під тег "мій плейлист". Пісня з культувого бразильського фільму 1959 року "Чорний Орфей" французьского режисера Марселя Камю. Пісня швидко стала саундтрековою класикою. Можливо, ще й слова такого, "саундтрек", тоді не було, а "пісня з кінофільму" - принаймні, в нашій частині світу. Ну, й мелодія стала одним зі стандартів новонародженого тоді стилю боса-нова, що у перекладі буквально й означає "новий стиль".

Про цю пісню, як і про фільм є статті багатьма мовами у Вікіпедії:
http://en.wikipedia.org/wiki/Manh%C3%A3_de_Carnaval
http://en.wikipedia.org/wiki/Black_Orpheus  (тут є російською)

Композитор - Луиз Бонфа (Luis Bonfá), слова  - Антоніу Карлуш Жобін (Antônio Carlos Jobim - є українською у Вікі) ,
виконавиця - Елізет Кардосу (Elizete Cardoso)

Історія пісні і слова повної версії тут:
http://www.world-music-blog.com/elizete-cardoso-manha-de-carnaval/
Переклад російською тут:
http://es.lyrsense.com/elizeth_cardoso/manha_de_carnaval_ec
Слова прості: ранок... сонце на сходить на небосхил... щасливий день настає ...мрія у серці... чи буде ще такий день... але в нас є цей ранок карнавалу...

Фільма "Чорний Орфей" я не дивився, і ця пісня в мене асоціюється з деякими програмами Сергія Юрьєнєна на "Радіо Свобода" у першій половині нульових, де ця пісня була заставкою. Взагалі, такі пісні змушують згадати багато разів різними людьми сформульовану максиму, що культурній людині жити слід було між 1950 та 1990-м.

Раджу інтернет-канал боса-нова:
http://www.jazzradio.com/bossanova

Соціальний пост-скриптум на завершення нагадаю: у Києві, столиці європейської держави, немає на ФМ жодного каналу не тільки боса-нови, а бодай джазу у широкому сенсі цього поняття. Це означає одно з двох: або українці не є культурною нацією, або те, що клас медійщиків, креативщиків давно час відправити на смітник, не гребуючи методами.

Comments

[ridah.livejournal.com]

Кому і навіщо треба слухати "щось"? Кому це настільки треба, щоб слухати "що є"?

[chita-i.livejournal.com]

У кого немає доступу до гарного, а жити якось треба! І вважати себе культурною людиною як тільки можеш! Не тільки добувати жрачку щодня, коротати час у міському транспорті, чути що в світі коїться, знати що поза парканом містом селом областю країною. А грошей і доступу - зась! Таких переважна більшість. Я б їх поважала більше, призиваю. )

[ridah.livejournal.com]

Народницький пафос був би доречний, якби йшлося про бідолашних козаченьків в турецькій неволі, а так - люди живуть у себе вдома і в тих умовах, які самі для себе створили і продовжують створювати.

І з усієї наявної продукції тяжіють якраз до гівна з якихось своїх міркувань, і це стосується не лише радіо.

[chita-i.livejournal.com]

Ну що теж частоково правда. Вже пройшли часи, коли треба усього боятися, але бояться, бо підтримується атмосфера, не кажіть що ні і що людям здається.

[ridah.livejournal.com]

Деталізуйте, якщо можна, яка саме атмосфера підтримується, бо я не дуже розумію, проти чого тут можна заперечити )

[chita-i.livejournal.com]

По-перше, ви приписуєте мені народництво. Якщо щось має спільні риси, як то нібито ідеалізація "мужика", вибачаюсь за москальське слово, це не означає, що воно саме і є до чого вам примарилося підігнати мої погляди як до чогось знайомого.

Атмосфера невпевненості безправ'я та безсилля підтримується усіми можливими засобами: трудовими відносинами, ЗМІ, владою місцевою та державною, навіть мовними виразами, інфовійною за ресурси та голови з москалією. Але я не розумію, чому ми говоримо про це під таким чудовим мотивом що навів Кербасі.

[ridah.livejournal.com]

Я вам заздрю. Судячи з другої частини вашого коментаря, ваше життя значно яскравіше і цікавіше, ніж моє ))

[chita-i.livejournal.com]

Смєх бєз прічіни прізнак бальшова ума.

[chita-i.livejournal.com]

Тим більше смішні ваші пфеки до тих хто не вимагає, що до них відносяться і хазяїн цього журналу, і п. Негребецький, що озвався у коментарях, і Адам. Але ви так високомірно їм розповідаєте, що не боряться, мол, от і не мають! Ну не досить вже цього биття по голові один одного? Коли вже такі як ви порозумнішають?!