І ще один мовний "дибр" з висновками

[kerbasi]

Щойно був на пошті. Попереду стояв чоловік зовнішньості, яку можно прийняти за середземноморську або близькосхідну, але якщо ближче до наших реалій - то кавказьку. Таких зазвичай не розбираючись подумки чи вголос придставники найприязніших, найгостинніших та найдуховніших у світі народів східної Європи називають "хачіками". Так от цей "хачік" звернувся до поштарки пристойною українською мовою. І не просто звернувся, а й продовжував діалог з початку та до кінця, а в нього було дві справи: щось скопіювати та щось отримати.

Ні, само по собі, що людина, яка виглядає "інородцем" вживає українську, ще нічого не означає. Це може бути мовна гра, навіть протестна гра, суто внутрішня справа захисту особистості,  яка не має відношення до реальної України та української мови. Я сам за совітського дитинства та юності встиг побувати грекомовним, польськомовним, англомовним, а чимало інтелігентів - франкомовними, чого рудименти ми можемо спостерігати в творчості багатьох представників творчої еліти (Шкляр, Є. Кононенко, Гримич, Забужко). Це нікого з нас не зробило греком, поляком, англійцем, французом, втім, багатьох захистило від русо-совітизації та дозволило відкритися культурним впливам України.

З іншого боку, україномовні "хачіки" разом з чорношкірими та монголоїдними переможцями конкурсів з декламування віршів Шевченка та олімпіад з української мови свідчать про те, що українська культура - не та культура, що у тусовках, творчих спілках, у бронзі на постаментах та культурних установах, а та, що у повітрі, у тонкому ефірі/етері - ще досі порпи все має асиміляційний потенціал, про який я згадував колись тут:
http://kerbasi.livejournal.com/127372.html

Ті, хто хоче щось робити для розповсюдження та зміцнення української мови, повинні навчитися цей потенціал використовувати. Допоможе "м'яка потуга" (soft power), а не танкові наїзди, до того особисто не на Табачника чи Колесниченка, а на когось з близького кола чи на випадкову російськомовну офіціантку з кав'ярні.

Я наразі не маю своїх особистих рецептів, як це робити, але мислитиму у цьому напрямку.

Попередній мовний "дибр":
http://kerbasi.livejournal.com/168736.html

Comments

[larry-bc.livejournal.com]

Дякую.
До ВК та ФБ.

[kerbasi.livejournal.com]

Ви для популяризації українських блогерів робите, напевно, більше, ніж різні конкурси та рейтинги ))
Дякую!

[larry-bc.livejournal.com]

Бггг )

прОшу. )

[chita-i.livejournal.com]

Це ти кому радиш? Пересічним? Давайтє жить дружно? Так поплюватися це єдина свобода безвільних бідних хворих безпросвітних. Чи державі, яка нічого не зробила для розвитку укр.культури, що навіть ти не віриш у її асиміляційну здібність. Підприємцям? Так олігархи денаціоналізовані крадії біля закону, а мілким не до того буває. Хоча так, "лавочників" ми всє прізєраєм.

[kerbasi.livejournal.com]

Українську блогосферу складають здебільшого ті, хто не потрапляє до жодної з названих тобою категорій. До речі, і ти, і я не потрапляємо також.

[chita-i.livejournal.com]

Тоді це має сенс, мабуть. Але таки дуже важко показати, чого ти хочеш, деколи не показавши, чого саме не хочеш. У твоєму власному блозі того soft power (http://chita-i.livejournal.com/139124.html) небагато зараз, але проскакує часами. ) Але так, постійний протест та лайка то просто хворобливо. Виходить, що мусиш бути власним сонечком, щоб освітлювати. Іво Крастев (http://chita-i.livejournal.com/138698.html) говорить про те, що створюються "резервації" людей у мережах, де слухати іншого стає необов'язково, у кожного своя "церква". Я розумію, що це явище і погане і добре, бо у різноманітності також сила, не тільки поділ. Вчора читала статтю, як приїхав президент PEN до Нікарагуа і розповідав, що у всьому світі величезна кількість письменників і письменниць, блогерів, поетів, журналісток сидить у тюрмах, переслідується державами безглуздими судами, де висуваються абсурдні звинувачення та примушується втратити майно, просто вбиваються, як в Іспаноамериці, наприклад. Intelectuales bajo ataque (http://www.elnuevodiario.com.ni/especiales/282037-intelectuales-ataque). Тобто, в блогосфері йде така ж сама інфо.війна як і всюди, і ігнорувати цей факт то просто сильно недобачати.

[kerbasi.livejournal.com]

Все міняються, і я зі своїм блогом також.

Інфовійна йде у блогосфері, тому я сприймаю формулювання про резервації однодумців не більше, як фігури мовлення, особливо властиві тим, хто очікував шаленої популярності масштабів телеведучого, а отримав кілька десятків читачів, а тепер самозаспокоюється міркуваннями про затишну жежешечку та резервацію однодумців. Блог, навіть з малою кількістю читачав є майданчиком для софт пауер, однак перебільшувати його ефективність без спланованої розкрутки, спільних кампаній з іншими також не слід. Але прийде час, коли з'являться передумови і для організації кампаній. Користувачі ще наберуть більше досвіду, випишуться, вилаються - і захочуть робити щось більше.

Мій блог поки що не притягує уваги ідеологічних борців, можливо, тому що я не дозволяю анонімних коментів, і одразу ж баню ідеологічних ворогів з першого ж їхнього заходу.

[chita-i.livejournal.com]

Вибачаюсь, що не відповіла зразу ж. Випала з жж. Так, ти все вірно кажеш і про те, що ми змінюємося і я ще додам, змінюємо один одного, тим і корисні усі ці базари, ))) і що аудієнція справді не мусить бути міліонною і про набридне співати однакову пісню масової людини і захочимо зробити щось цікавіше.

Тільки от я не знаю, кого ти звеш ідеологічними борцями. А так все дуже правильно, вважаю і погоджуюсь.

[kerbasi.livejournal.com]

"кого ти звеш ідеологічними борцями"

дєжурних по інтернету

[chita-i.livejournal.com]

а )))

[nathan-ketke.livejournal.com]

Чесно кажучи, не вітаю "насідання" з мовою. Як уже чоловік мій російськомовний, то ми з дитиною завжди уважимо це його бажання триматися власного походження. Хоч які ті кубанці росіяни, як на мене... Але у нас цього року "шкільна кампанія" - то тут уже вибачте, тільки українською. І слід віддати належне освітянам в центрі Києва - як щось і вискочить російською на початку розмови - миттю переходять на українську, як чують її у відповідь, звісно. А що вже там у класі робитиметься, то мені важко уявити.

[kerbasi.livejournal.com]

Мова в освітян, може, й українська, але всі шкільні "традиції", починаючи від "дєфчьонкі Наташкі" на перший звоник, всі совітські.

[div4ysko.livejournal.com]

мій чоловік асимілювався. тепер в нього серед колег-експатів мода на українську, бо неконкурентні порівняно з ним.
думаю, що "м'яка потуга" буде малоефективна до часу, поки україніці, почувши українську з акцентом, робитимуть телячі очі, переходити на російську (так-так, тут у Львові) чи впадати в приступ паніки. для початку треба вписати в підсвідомість критичної маси, що українська з акцентом - це нормально.

[kerbasi.livejournal.com]

Коли люди обмежують рідну мову тільки колом своїх це ознака початку послаблення позицій цієї мови у суспільстві. Отже, правий засновник "Фашого офрмату", коли каже, що ще б 20 років, і різниці між Галичиною та Донбасом не було б.

[div4ysko.livejournal.com]

З Кириченком я погоджуюсь, але з першою тезою - ні.
В колі своїх в мене вживається українська і польська в рівних кількостях, а назовні на 90% українськ. В мого польськомовного чоловіка зараз також.
Про мовну асиміляцію я можу говорити на прикладі бізнесу в фіннсових галузях і наукових кіл, що не буде показувати істину картину.

[chita-i.livejournal.com]

Таких зазвичай не розбираючись подумки чи вголос придставники найприязніших, найгостинніших та найдуховніших у світі народів східної Європи називають "хачіками".

Та чого там галантєрєйнічать, москалі їх так називають, їхня мода! Ти так делікатно про "народи східної Європи"! Та й на людину якось дивно дивишся, як на марсианина якогось. От небачене диво: іноземець в Україні розмовляє укр.мовою! Розрив шаблону прям!

[kerbasi.livejournal.com]

Українці майже не відрізняються від росіян у ставленні до "чорних". Це вже багато разів обговорювали у моєму блозі.

[contesina.livejournal.com]

Наш інженер-пакістанець говорив українською так, що пан Азаров, не до ночі, мав би заридати гіркими сльозами і віддати йому посаду:) І писав теж, я за його конспектами геологію вчила, то він був би улюбленець вчительки української мови в школі. Щоправда, й за плечима в нього був франківський вуз та гуртожиток, там було б важко української не вивчити. Отже, як є бажання та які-не-які умови, все можливе.
"М'яка потуга" добре спрацьовує на містечкових посадовцях, водіях маршруток та всіляких агенціях з нерухомості, це що перевірено.
А от що погано викорінюється, то письмовий суржик, який вважають за українську мову.

[kerbasi.livejournal.com]

Більшість приходить до усвідомлення мовних питань, коли школа вже давно позаду, тому навіть в найщиріших патріотів з грамотністю часто бувають проблеми, що ж казати про мовну мішанина реклами та оголошень, які розміщують пересічні громадяни...