Сказав німець - значить, правда!

[kerbasi]

Три роки тому, а саме 20 лютого 2010 я написав допис "Бідність і еміграція":
http://kerbasi.livejournal.com/49898.html

Досвід у ЖЖ в мене тоді був малий, я навіть не знав, що таке "дупобіль", коментарів мої дописи якщо збирали два десятки, то це був величезний трафік. І раптом - стільки коментарів! Я там ще повидаляв трошки. а хтось і самоліквідувався відтоді і все одно - більше шести десятків.

Можна сказати, що публіка моїх думок не сприйняла, а дехто навіть нахамив. Одна пані з чарівним ніком навіть нещодавно в іншому ЖЖ не могла заспокоїтися і згадувала, хоча вже три  роки минуло.

Що маємо тепер? А тепер маємо книжку "Мама по Скайпу", написану 11 українськими авторами та презентовану на Ляйпцизьскому книжковому ярмарку. Гуглиться легко, але для зручності дам  перше-ліпше посилання на реляції:
http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2013/03/14/893602.html

А ось тут презентація книги за участю німецького посла:
http://interfax.com.ua/news/general/150592.html

"Посол добавил, что трудовая миграция имеет негативные последствия для членов семей трудовых мигрантов и поприветствовал публикацию книги "Мама по Скайпу", результат украинско-немецкого социально-трудового проекта, которая поднимает тему социального сиротства как следствие трудовой миграции и, в более широком понимании, современной коммуникационной бездне между родителями и детьми".

І щось я не спостерігаю в інтернеті обурення україномовної громади!
Отже, шановні читачі, якщо захочете в черговий раз образитися на дописи декоративного українофіла з москальською ментальної матрицей, зрадника України  з іноземними корпораціями, сноба-селяноненависника, поверхахапайського обскурантиста Кербасі, подумайте зайвий раз, чи за три роки не доведеться аплодувати іноземному послу та своїм власним обраним іноземним соціальним проектом авторам за написане та сказане теж саме.

Comments

[larry-bc.livejournal.com]

Цікаво.
Дякую.

Поширю. )

[nboyko.livejournal.com]

Справа зовсім не в грошах, а в тому, що за вікном "сонячна Італія", а не Мордор

[crema-catalana.livejournal.com]

За посиланнями не ходив, тексти не читав :)

[plauntago.livejournal.com]

Срач, раунд другий? :)

[b-al-u.livejournal.com]

Нєт пророка в своьом отєчестве

(frozen)

[chita-i.livejournal.com]

Цей допис не витримує ніякої критики навіть щоб його коментувати. Про пенсії тобі пояснили 3 роки тому, але не знаю, чи ти второпав через свою упереджену думку про рівень "заробітчан". Що буде потім, ясно, страна совєтов нічого не винна своїм "дітям війни" по визначеню як не пару-трійку доларів чи євро і то через те, щоб за кого треба голосували. Тому ділити ту багату пензію якось дуже вже кумедно. Ну а скільки грошей зараз у порівнянні з загальним прибутком країни присилають заробітчани (без них Україні настав би гаплик уже точно прямо зараз, плюс борги папєрєднікав), тобі, сподіваюсь, відомо, але ти анічирк. Ти дивишся в майбутнє, мабуть. гигиги Дітей тобі жалко? Так українці з сел тих дітей давно виштовхують (а тепер, як треба, і з країни), щоб життя у них хоч якесь було. Що деяка частина прожре і не вивчиться, чи не навчиться сама заробляти - то правда. То не стали ті діти квітнути, бо не зрозуміли ситуації, стали совками приватними, не за рахунок держави, а за рахунок родичів. Частина втрачається по любому. Особливо у такому маразмі як в Україні.

Хто аплодує теж неясно. Що твій репресивний дискурс (вибачаюсь за лайливе слово) співпав з ЗМІшним? Ото диво! Що німецький посол гуманізірствуєт? Так історично показано, як німці до турків емігрантів ставились чи до українців і зараз і раніш. Емпатії у тебе з німцями сукупно ноль. І розуміння ноль. Ти так не вирішиш ніякої проблеми, бо рівень розуміння твій дуже вже совковий, дуже вже містечково-снобський. І так, усі епітети, які ти наводиш до себе, на жаль, поки залишаються в силі. Щось ти не ростеш над собою, Кербасі. Ще ж молодий нібито.

(frozen)

[chita-i.livejournal.com]

А які саме цінні думки ви поширюватимите? Можна запитати щоб своїми словами?

[plauntago.livejournal.com]

Срач, срач, срач!!! :)

[candrika.livejournal.com]

Знаєте, за що я люблю ваші дописи? За те, що ви часто щось таке кажете що ламає мої стереотипи (в широкому сенсі цього поняття як звичні схеми розуміння), це перше, а друге, те що ваша позиція, принаймні з вашої точки зору має детальне обґрунтування, навіть якщо воно не завжди присутнє, і не завжди з першого разу зрозуміле, воно є.
Я далеко не завжди з вами погоджуюся, от, на приклад, про викладання літератури в школі - я навіть ще не вирішила, наскільки саме я не погоджуюся - мені це треба би було ще обдумати, в будь-якому випадку це питання для мене не нагальне, і не центральне, хоч і цікаве. Але я дуже ціную саму можливість почути позицію, настільки з моєї точки незвичну, і нетрадиційну, що спочатку навіть не знаєш, що сказати. Це насправді велика рідкість і велика цінність - отак от задурно, без особливих зусиль і пошуків, мати доступ до мінного поля для власних стереотипів, і тестову лабораторію для власних поглядів.
Ну але тут йдеться про погляди все-таки трохи відсторонене від особистого - ви рідко пишете про ті речі, які я сприймаю болісно і особисто, рідко коли зачіпаєте власне те, що є важливим і внутрішнім у моїй ідентичності. Ото я сьогодні задумалася, якби ви вели таку підривну діяльність на ідейному полі, скажімо, мого дисеру, чи почала б я точно так само ображатися і реагувати, як ваші традиційні критики.

Про заробітчан - треба було бути сліпим і глухим, щоб не розуміти, що другий бік заробітчанства - тимчасове дитяче сиріцтво, але з іншого боку, чи настільки ця відсутність батьків відрізняється від сиріцтва реального, чи від досвіду дітей розведених батьків, чи дітей, які когось із своїх батьків не бачать, бо ті весь час на роботі? Тобто це нехай сімейно-психологічний аспект. Аспект економічно-світоглядний чи пристосувансько-використальницький - ну то воно або є або нема і в заробітчанських, і в не заробітчанських умовах - між тим чи купити диплом (телефон, машину, весілля) за зароблене в італії, чи за зарізане порося в селі великої різниці нема. Чи за гроші зароблені татом вдома без ніякого заробітчанства.

В нашій родині виникла була зворотня проблема, а саме, як адаптувати назад до життя вдома трохи дивакуватого вуйка, який за двадцять років примітивного заробітчанства настільки здивачів і звик до свого внутрішнього світу і своїх котів, що просто неможливо було знайти, чим би він міг вдома займатися крім як пити, курити і депресувати, і взагалі неможливо було з ним знайти спільну мову, нікому. А діти мають чутися винними, що тато ціле життя гарував "для них", а вони його не досить люблять, не досить цінують, і не досить розуміють, в той час як їх ніхто не питався, коли тато їхав на заробітки.

[chita-i.livejournal.com]

Та ні, я вже все сказала. )) Пройшли ті часи, коли Кербасі "ламав мої стереотипи". Я вже побачила дуже близький горизонт. ) Тепер Кандірка буде його нахвалювати. Світ не без добрих людей.

(frozen)

[chita-i.livejournal.com]

Таки зовсім дикий вуйко? Ти диви! 20 років примітивного заробітчанства! Уй-юй-юй! Так і не побачив світ бідний вуйко! Його родина мусила за цей час сильно інтелектуально підрости!

[crema-catalana.livejournal.com]

Прошу?

(frozen)

[candrika.livejournal.com]

Не дикий, а дивний. Вуйко, між іншим, наклав на себе руки два роки тому. Може це ніяк з його заробітчанським життям не пов'язане, тяжко сказати.

(frozen)

[chita-i.livejournal.com]

А треба було просто поміняти родину! Мабуть, сподобалось йому на батьківщині дуже, що аж руки на себе наклав. Він же, мабуть, відпочивати вже приїхав, а не до роботи хапатись. А його ніхто не зрозумів. Це моє пояснення. Депресувати то адаптація. Не зміг, мабуть.

(frozen)

[chita-i.livejournal.com]

Треба було вуйку пити tylenol (http://blogs.smithsonianmag.com/smartnews/2013/04/tylenol-fights-headaches-and-existential-angst/?utm_source=smithsoniantopic&utm_medium=email&utm_campaign=20130421-Weekender), мабуть. ))

На льдине

Раскололась льдина
И кусок уплыл.
Эх, судьба-скотина,
Если б мог - убил.

Он плывет все дальше,
Как его вернуть?
Льдина-великанша
Может утонуть.

Вдруг перевернется
Айсберг вверх кормой.
Так и распадется...
Где кусок-изгой?

Ты ж, дурак, к Гольфстриму
Прямиком плывешь.
Не величье, силу -
Смерть там обретешь.

Оттепель и слякоть,
Хлюпанье и грязь.
Поздно будет плакать,
В жижу превратясь.

Ты плыви где вьюга,
В нашу сторону,
Чтоб примерзнуть к другу.
"Нет" сказал? Ну-ну...

Яродур Милославский-Свёкл (http://pdrs.dp.ua/doska/index.php/topic,910.msg54476.html#msg54476)
Инвалид труда

Поднялись ПэДэРэСов миллионы,
А с ними коммунисты, Регионы -
Народ советский хочет обновленья –
Союз единый, Путина правленья,

И лишь один дурак идет не в ногу -
В ЕС буржуйский выбрал он дорогу,
За евро купленный коварными врагами,
Идет-бредет неверными шагами,

Ему кричат – давай, товарищ, с нами,
Не с ними, не с вонючими козлами,
Что жить мешают нам, советским людям,
Не слышит их пронырливый иуда,

Но ждет его в Европе обнищанье,
Позор, долги, душевные страданья,
Пока в петлю не влезет на осине –
И поделом ему, продажной псине!

Сеня, начинающий поэт (http://pdrs.dp.ua/doska/index.php/topic,910.msg54477.html#msg54477)
Кав. Орд. Корч. дважды

(frozen)

[candrika.livejournal.com]

Так отож, у всьому винна родина, особливо діти :).

На відміну від вас, я не шукаю винних.

Мій останній шок від відвідувань дорогої родини незадовго до того як власне той вуйко помер, а крім того від раку помирала інша тітка, був від усвідомлення того, що серед родичів з покоління моїх батьків прийнято весь час шукати винних, причому в настільки абсурдний і самооманливий спосіб, що цього неможливо навіть слухати. Тітки, які займалися лікуванням тої хворої на рак, самі "приховували" від неї ж (а також від решти родини) що в неї рак, а потім мені розказували, що винні лікарі, бо то лікарі вчасно не почали якесь інше лікування. При тому, вони до останнього дня приховували від лежачої бабці, при повному розумі, що в сусідній кімнаті вмирає її одна дитина, і що вуйко (друга дитина) спочатку пропав, а потім що його знайшли мертвим. Бабця сама здогадалася, але не стала виясняти відносин - вона була неконфліктна. Ага, і ще бабця була винна в тому, що в свої 90 не хотіла вже ходити, і її мало що цікавило в житті. Ще хтось інший мабуть був винний в тому, що коли бабця впала, вирішили не везти її на рентген, а просто лишили як є, хоч потім, як ми й казали, виявилося, що ніякого перелому там не було.

А серед решти родичів - шукати своєї вини, що теж нездорово, хоч мабуть не настільки абсурдно, як перший варіант.

Я не вважаю винним вуйка в тому, що він не зміг адаптуватися, і теж не вважаю винним його родину, бо знаю, як вони всі старалися, та й навіть заробітки я не вважаю винними - може воно все так само б закінчилося за будь-яких обставин.

(frozen)

[chita-i.livejournal.com]

На відміну від вас, я не шукаю винних.

А де я шукаю винних? Винних у чому, перепрошую? )

[kerbasi.livejournal.com]

Та не буде срачу. Незгідним пропонується піти накидати лайна на німецького посла, спалити видавництво та на що ще фантазії не забракне.

(frozen)

[kerbasi.livejournal.com]

Що ж ти тут робиш, якщо мій допис не вартий коментування?

Стосовно пенсій три роки тому всі притомні люди погодилися, що є персональний рівень - пенсії малі, і є макрорівень - ВВП не вистачає навіть на малі пенсії. От я обговорював друге.

Цей допис не про пенсії, а про соціальні проблеми, які притомні люди порушують. Не бачу причин для твого психозу, інших ніж твоє особисте упередження.

І краще не мене тут тролити, а піти насрати на німецького посла, видавців книги, спонсорів, авторів тощо.

[kerbasi.livejournal.com]

Три роки тому мене на той допис надихнула програма на ТВ Полонія стосовно аналогічних проблем у Польщі. Мене приємно вразило, наскільки глибоко проблема аналізується, наскільки серйозно її суспільство готово обговорювати. Не знаю, наскільки успішно вирішується, бо не настільки маю тісні контакти з поляками, але підхід був здравий. Деякі проблеми сиріцтва знялися самі собою з вступом Польщі до Унії, бо тепер не треба вибирати чи приїхати додому у відпустку і більше не виїхати через нелегальний статус чи полишити на роки дітей.

(frozen)

[chita-i.livejournal.com]

Що ж ти тут робиш, якщо мій допис не вартий коментування?

Воюю з совковими поглядами. )))

Цей допис не про пенсії, а про соціальні проблеми, які притомні люди порушують.

Притомні люди мусили б бачити проблему сирітства як успадковану від совку та імперії традицію. У широкому сенсі цього слова. Поширювати це на сучасність. Розуміти витоки, мотивації, наслідки. Тут я бачу сліпе нерозуміння. Битися проблематичними насправді симптомами кровопусканням не робить честі поважному лікарю. А чого мені битися з тим німцем? Мені цілком байдужа його думка. І ЗМІ я мало зважаю. До твоєї думки я поки дослухаюся. Але щось сталося загострене з тобою останнім часом з тим твоїм дупоболем, спостерігати мені який дуже вже неприємно, бо занадто він стандартний для русскодумающєго насєлєнія моєй родінкі.

Не бачу причин для твого психозу, інших ніж твоє особисте упередження.

Я теж не бачу. Тому у мене і нема ніякого психозу. Бачиш у чому справа. Коли мене щось дратує своєю квадратністю маніпулятивністю упередженостю невірністю, я якось не хочу промовчати. Якщо бажаєш щоб я тебе не коментувала, краще тебе розфренджу щоб не чути, що ти там пишеш. Тобі здається добрим це рішення? Якщо не відфреджу, буду таки не погоджуватись. Не можу я терпіти щоб люди блукали між трьома берізками.

(frozen)

[larry-bc.livejournal.com]

Одразу посилання на запис.

[anoushe.livejournal.com]

До твого поперднього допису (я пам'ятаю, я не лише читала, але й сперечалася): http://life.pravda.com.ua/person/2013/04/9/126015/ Про "заробітчанку", яка повернулася і щось таки намагається зробити.
Не з того боку проблему заробітчанства треба вирішувати, по-моєму.

(frozen)

[chita-i.livejournal.com]

А що в ньому для вас цінного?

(frozen)

[larry-bc.livejournal.com]

Те, що в ньому є. )
От те що бачите, те і цінне )