24 серпня

[kerbasi]

Свято тоді свято, коли його святкують. На свято можна запросити кумів та дядьків і посидіти у широкому родин ньому колі. Можна піти напитися з друзями, купатися у фонтані, побитися та потрапити до лікарні або відділку. Можна гуляти на центральній площі, танцювати на концерті, спонсорованому броварами, та як дитина радіти салюту. Чого на свято не можна так це працювати (за винятком професій, які цього потребують).

Можна з прикрістю констатувати, що це свято не стало загальнонаціональним, як і не стало святом. Рік тому з нагоди Дня Незалежності я згадав вищих політиків початку 90-х, які особисто винні в тому, що Україна не тільки не відбулася як самостійна держава, але й стала однією з найпроблемніших країн світу. Сьогодні ж слід згадати й людей попростіше. Дачники-городники, які перетворили цей день на день заготівлі картоплі, насправді закопали в своїх городах наш історичний шанс.  За турботами за шлунком вони забули, що молодій нації потрібно творити атмосферу свята в цій день для мотивації та об'єднання в радості та веселощах. І не буде дачникам-огородникам ніякого вибачення. Так і увійдуть в історію тими, хто проміняв українську національну ідею на картоплю.

А тих, хто не на городах - зі святом!

Comments

Навзаєм

[plauntago.livejournal.com]

Святкувати дійсно можна по-різному. Але все ж шкода, що немає якогось певного базового уніфікованого розуміння, що таке "святкувати День Незалежності". На Великдень з'їв крашанку та шматок паски або на Маковея - пиріжок з маком, кинув на Трійцю трохи зелені на підлогу - значить святкуєш, причому святкуєш саме це конкретне свято, навіть якщо працюєш.
На День Незалежності також можна було б чимало чого робити - підняти/повісити прапор, вдягнути вишиванку, співати хором гімн або хоча б просто почепити якийсь патріотичний значок. Але потрібне потужне просування подібних традицій.

Re: Навзаєм

[kerbasi.livejournal.com]

Дякую! Дуже вартісний коментар. Допомагаєте мені в уточненні моїх думок)

[vjn.livejournal.com]

[kerbasi.livejournal.com]

Мені наводити аргумент вишиванка ми, це мусить бути людина, яка лише 5 хвилин тому натрапила на мій блог, а не два роки у френдах. Гггггггг)))))))

[vjn.livejournal.com]

Якщо не помітили - я не Вам наводив.
Про батоги я в курсі.

[plauntago.livejournal.com]

Як на мене парад вишиванок - це добре. Погано, коли все зводиться лише до параду вишиванок.

[kerbasi.livejournal.com]

Ось тут чітко сформульовано:
http://semesyuk.livejournal.com/397804.html

[vjn.livejournal.com]

Там думка мабуть дуже вже мудра - бо нам, гуманітаріям-айтішникам допетрати там нічого не вдається.

[plauntago.livejournal.com]

Хех, чомусь всі вважають, що вишиванка це щось застаріле і традиційне. При тому, що абсолютна більшість знайомих мені вишиваноконосців у дитинстві майже не бачили вишиванок на живих людях (тобто бачили головним чином у музеї і на картинках у підручнику історії). Ну то яка ж це традиція? Це винайдення нового під видом повернення до традиції. :) А справжня традиція - це крашанки (не писанки), борщ, вареники, свіже сало, "сусід купив нову машину - а щоб він на ній у чийсь лексус врізався!" і "та якось воно буде".

[kerbasi.livejournal.com]

У нашій школі на тиждень укрмови та літератури були урочистості у вишиванках. Це початок 80х. Підходять до тебе і кажуть, щоб післязавтра був у вишиванці. А де її взяти? А кого це... От бабуся знаходила якісь стрічки з орнаментом та приколювали їх до білої сорочки. Отака от традиція.

Я вже багато разів писав, що біда не в вишиванці, а тим, що нею українство й обмежується.

[plauntago.livejournal.com]

Основна частина школи у мене прийшлась вже на незалежну Україну, але й старші такого не пригадують. Мабуть у Києві того було менше.

[kerbasi.livejournal.com]

Та не знаю. Мабуть, погане забувається. Або зміна слововжитку спантеличує. Тоді не говорили "прийдеш у вишиванці", а "прийдеш у народному костюмі". Слово "вишиванка" я вже за незалежності вивчив.

[plauntago.livejournal.com]

Я бачив. Власне насправді є чимало хороших варіантів святкувати ДН, які люди вже повторюють у різні роки і у різних регіонах - парад вишиванок, викласти тризуба зі свічок, вивісити прапор або поставити прапорець на автівці, пов'язати собі жовто-блакитну стрічку, ходити і горлати гімн або "Слава Україні".
Але вбачаю кілька проблем.
1. Цього все ще дуже мало, маю підозру, що основна маса громадян не приймає участі у подібних акціях навіть як безпосередні глядачі, не кажучи вже про власне участь. Тобто це не є загальнонаціональним дійством. Це все треба ще просувати у народ (про що я і писав).
2. Такі акції як парад вишиванок чи тризуб зі свічок - розраховані головним чином на красиву картинку для телеканалів. Щоб маленький українець міг викопати картоплю і у новинах перед якимось російським серіалом побачити, що все добре - і без нього Україна показала світу, що вона святкує. Натомість Автор, наскільки я зрозумів цей допис, мав на увазі важливість і необхідність особистого, індивідуального переживання Дня Незалежності як чогось дуже хорошого і приємного (я б тут додав, що також це має бути чимось таким, у чому активну участь могла б прийняти і дитина).
3. Я вважаю, що практика є хорошою, якщо вона дозволяє легко підключатись до неї різним людям. Але я маю сумнів, що простий пацанчик з Троєщини чи Борщагівки може легко влитись у ось такий парад вишиванок. А от прив'язати собі стрічку чи погорлати "Слава Україні" - міг би (принаймі десь з місяць тому після якогось матчу у мене під вікнами горлали). Однак саме ці практики чомусь не просувають.

Тобто так - парад вишиванок був, причому не тільки в столиці, але, на жаль, це не відміняє того, про що написано у замітці.