Грузинські нотатки: політико-економічні балачки

[kerbasi]

Продовжу замальовки з недавнього візиту до Грузії. На цей раз про політичні теревені. Взагалі, політика – це така тема, що людей не об’єднує, а роз’єднує, тому це не краща тема для посиденьок з діловими контактами. Втім, можна обережно питати і не суперечити.

Отже, загальний настрій зараз більш-менш позитивний. Коли питаєш грузина-підприємця, чи змінилося життя у відповідь слідує набір дуже позитивних фраз, часто завчених з високочолих телевізійних передач: в нас проходить демократична ротація еліт, не все комфортно – але ж це і є демократіє та таке інше. При чому позитивні інтонації настільки підкреслені, що починаєш сумніватися в їхній правдивості.

З критичних зауважень стосовно влади найбільш розповсюджені докори за надмірно велику амністію. Всі підкреслюють, що амністію слід було проводити, бо у в’язницях забагато людей, але випустили дуже багато, причому не подбали про те, чим ці люди займатимуться. Один обізнаний у політиці брат мого ділового контакту, член партії «Грузинська мрія» (партія, яка тепер при владі) каже, що з десяти амністованих вісім виїжджають з Грузії. Отже, грузинська складова в українській злочинності скоріш за все найближчим часом збільшиться. Він же на моє питання про економічну програму його партії чесно відповів, що ніякої немає. Про програму замислилися тільки зараз, коли консолідувалися при владі. Він з цим не погоджується, він бачить багато можливостей для змін у Грузії, але сподівається, що йому вдасться просувати свої ідеї через правлячу партію. Ні мій погляд, це наївняк штибу горбачовської доби.

Також дуже дивує, коли дорослі люди розповідають, що мільярдер Іванішвілі, який купував медичне страхування жителям його рідного району, тепер забезпечить всю Грузію. Також очікують, що на свої капітали він будуватиме дороги, розвиватиме сільське господарство. Я також не вірю у те, що все це говориться серйозно. Дорослі люди не можуть в таке вірити. Це схоже на заворожування від біди.

Стосовно відносин з Росією також як мантру повторюють, що більшість населення симпатизує Росії, «нашим братам росіянам». Це добре, коли попри політичні ускладнення немає ворожості до людей, але знов-таки, наївно ототожнювати симпатію до Росіян з проросійською політикою. Російських туристів в Грузії і за Саакашвілі було неміряно і ніхто їх не ображав. Знов-таки, схоже за вимовляння від біди.

Зміни поки що малого-середнього бізнесу не торкнулися. Великі бізнеси вже деякі постраждали, бо теперішній уряд фактично заморозив, як кажуть «показуху» Саакашвілі, тобто будівництво сучасних доріг та багатьох інших об’єктів. Кажуть, що тепер держава фінансує сільське господарство, зокрема придбання техніки, але що саме фінансується і як розподіляється техніка, я не розбирався.

Я ще торік писав в своїх нотатках про тодішні враження від Грузії, що з сільським господарством там щось слід робити. Ситуація там значно гірша за Україну: практично немає живих грошей, хіба що від родичів-заробітчан, все виробництво в рамках натурального господарства, а зайнято там 55% населення. Фактично цей занедбаний сектор економіки та соціальної сфери став мілиною, на яку міцно сів корабель реформ Саакашвілі. Втім, як партія без програми може поліпшити ситуацію хаотичними діями, не знаю – побачимо. На сьогоднішній день в Грузії натуральні господарства надлишки продукції (переважно фруктів) просто заривають, бо в Грузії практично немає потужностей з переробки. Цікаво, що така проблема була й в Україні, але про неї багато говорили ще з горбачовської доби, і переробна галузь стала чи не першим об’єктом інвестування з переходом до ринку. В результаті вже у середині 90-х почали з’являтися вироблені в Україні кетчупи, майонези, молокопродукти, соки, фасовані продукти у сучасному пакуванні. А після фінансової кризи 1998-го місцевий виробник практично відвоював ринок в імпортерів. Грузія, на жаль, у 90-ті була зайнята іншим, а за Саакашвілі дивно, що не були розроблені способи залучення інвестицій в цей сектор. В результаті грузинський супермаркет нагадує українське «Сільпо». Принаймні, грузинських продуктів там не більше, ніж у Києві.

Підкреслений некритичний позитив, стандартні «мантри» це свідчить про внутрішнє напруження в людей. В кілька моїх співрозмовників прохопилося, що реально бояться того, що може статися, коли Саакашвілі полишить посаду президента.

Comments

[sparrow-hawk.livejournal.com]

правильно роблять, що бояться

[kerbasi.livejournal.com]

Пізно вже боятися. Хіба що вчасно це перейде у протестний тиск на владу, якщо що.

[sparrow-hawk.livejournal.com]

то так...

у Вірменії, я чув, вже заворушення проти вступу в ТС

[kerbasi.livejournal.com]

Вірменія разом з Україною та Киргизстаном посідає місце у десятці найгірших економік світу. Відкриватися більш потужній економіці - глупство, хіба що все повернеться до совка,, коли не продавали, а відвантажували та постачали.

[sabrina-lite.livejournal.com]

Сподіваюся, що бодай у грузинів щось вийде. Бо ми і Киргизія профукали свій шанс.

[kerbasi.livejournal.com]

В них зараз критичний момент, коли на зміну реформаторській владі приходить популістська. Якщо вони його пройдуть без відкату до того, з чого почали, то це буде вперше в країнах СНД. Най їм щастить!

[sabrina-lite.livejournal.com]

А от вірменам я співчуваю. Навіть не чекала такого, правду кажучи.

[kerbasi.livejournal.com]

Якась дуже раптова заява Вірменського президента. Схоже на демарш. Чи його європейці чимось образ или, чи росіяни знайшли, чим дотиснут...

[sabrina-lite.livejournal.com]

Аби нас не дотисли...

[none_smilodon (from livejournal.com)]

домріялись. хоча ходять чутки, що десь третину підтримки партія іванішвілі загубила.

там у цього тубільного черновецького стиль агітації аля-юля. як тільки десь випливає жопа, він починає боротись з міфічними привілеями зрадника ющенко злочинця саакашвілі.

до-речі, розмови про ротацію еліт у нас теж були популярні в часи чехарди з виборами і коаліціями.

[kerbasi.livejournal.com]

Та, я тут забув написати про "суспільство вже не те, воно не допустить повернення назад, хто б не був при владі".
Ну ми вже знаємо, яке в нас суспільство "не те". І про грузинське невдовзі дізнаємося.

[none_smilodon (from livejournal.com)]

я з самого початку історії з "грузинською мрією" не можу здихатись від думки, що Грузія зараз, це така альтернативна Україна, де Ющенко зробив Порошенко прем'єром (Петя, бійся газу!), відправив Тимошенко спікером в парламент (щоб вона потім тікаючи з акції протесту втаранилась в колону ментів), а потім крізь роки Черновецький роздав пайки не тільки в Києві, але й в усіх обласних центрах і виграв парламентську кампанію.

[vmel.livejournal.com]

Что-то вы вчера начали про Грузию "за здравие", а сегодня заканчиваете "за упокой"...

[kerbasi.livejournal.com]

Вчора було про те, як люди відносять до людей. А сьогодні про стосунки між людьми та владою.
Якщо цікаво, клікніть на тег "Сакартвело", там минулорічні нотатки.

[candrika.livejournal.com]

В мене теж приблизно такий коментар напрошувався, але я стрималася :).

[Василь Мельник (from livejournal.com)]

А що нагадує собою українське "Сільпо"? Чесно кажучи ніколи не робив в ньому покупки. Чи може воно чимось відрізняється від інших супермаркетів?

[kerbasi.livejournal.com]

В даному дописі означає, що асортимент переважно від українських виробників. Можна було б іншу мережу назвати, але ця у Києві найбільш розповсюджена.