Скромнєє надо бить

[kerbasi]

Я не з тих, хто пророкує занепад західної цивілізації, але певні тенденції розчаровують, якщо не казати приголомшують.
Два місяці мав платний акаунт на LinkedIn'e, почитав форуми, і натрапив на дещо неймовірне. Нічого нового у тому, що працедавець не дуже схиляється до того, щоб брати на роботу надмірно кваліфікованих. Це було й раніше. Але тепер вражають масштаби. Люди з великим досвідом та багатьма цінними навиками роками шукають роботу, бо фірми, від великих до малих, наймають найдешевший можливий персонал. На якість послуг та роботи всім начхать, бо головне економія.

Але навіть не це найгірше. Найгірше, що вже з'явилися фірми та консультанти-фрілансери, які пропонують за невеликі гроші переробити сі-ві шукача роботи так, щоб воно не виглядалo, як сі-ві надмірно кваліфікованого. Робити це слід обережно, щоб не виглядати в очах кадровика брехуном, тобто таке собі мистецтво власного притлумлення.

Мене це особливо вражає, тому що я звик до іншого. До протилежного. Коли в дрібного клерка вся стінка позаду його обклеяна сертифікатами з різник курсів та тренингів, коли ніхто не вдає з себе скромнягу та демонструє свої знання, хист, часто надмірно роздмухані, але амбітність, активність вибачають перебільшення. Це часом дратувало, викликало бажання кпинити та посміюватися, але тепер це все історія. Тепер слід замовчувати свої успіхи. Таке було за пізнього совка: попри пропагандистську риторику активізму у реальному світі мали шанс ті, хто вмів "не висовуватися", не кидатися в очі. "Скромнєє надо бить" - слова, які розумні хлопчики та дівчатка чули на кожному своєму кроці у кар'єрі. І де той совок? На звалищі історії. Чи не туди ж піде й західний світ, якщо заниження власного досвіду стане загальною чеснотою?

Єдине, що ще, на мою думку, рятує Захід, це наявність можливостей у приватному секторі. Чимало людей, що не можуть знайти роботу через надмірну кваліфікацію, зрештою опиняються у власному бізнесі або у спільному бізнесі з кількома іншими "сільна умнимі". До нас, напевно, також дійде цей тренд необхідності заниження свого досвіду. Мабуть, навіть у гіпертрофованій формі, як майже все, що сюди запозичується. Тільки в нас можливостей для приватного бізнесу катма.  Так що, готуймося "бить скромнєє"?

Comments

[kerbasi.livejournal.com]

Вони працюють по процедурах, не відступаючи ні на крок. Якщо сказали, що останній день подачі сіві вчора, а мьогодні вранці прийшло сіві обдарованого кандидата - ніхто не поворухнеться, ба більше вони часто тимчасовий імейл для аплікантів блокують. Ще й хизуються таким підходом, начебто вони диспетчери на залізниці. Це не таке вже давнє явище, ще якихось років 10 тому серед них було чимало людей з фантазією, але десь поділися. І це не тільки ейчару стосується - практично усіх бізнес-сервісів.

[mazhorka-klusha.livejournal.com]

Залишається ставити риторичне питання: де тоді людський підхід? Якщо фахівців до своїх потреб набирає керівник підприємства, то може йтися про фаворитизм, ніпотизм, ще казна-який суб'єктивізм. Коли через таку фірму - взагалі казна-що. Бо фірма, якщо придивитися - як якийсь колОс на глиняних ногах...

[kerbasi.livejournal.com]

Не так вже й багато фірм, де сам директор наймає. Зазвичай, якщо не цілий ейчар відділ то спеціаліст є. А біда наочна: здібні працівники не можуть знайти роботу та зрештою перекваліфікуються, а працедавці скаржаться, що не можуть заповнити вакансії спеціалістами. Ми нє встрєтімся нікак.