Сьогодні Міжнародний день кави

[kerbasi]

З чим я вітаю всіх, хто шанує цей напій та пов'язану з ним культуру.

З нагоди цього дня розповім про свій недавній візит до славетної віденської кав'ярні.
Хоча я більш полюбляю чистий кавовий смак без цукру, без вершків, молока, прянощів, алкоголю, сиропів, я не міг встояти перед спокусою долучитися до шарму віденської культури кав'ярень, яка, до речі, знаходиться під захистом ЮНЕСКО, як культурне надбання людства.

На цей раз я завітав до кав'ярні "Моцарт".
http://www.cafe-mozart.at
Кав'ярні на цьому місці і під тією ж назвою відомі з 1794 року, і сучасний заклад добре продовжує лінію успадкування.

В кав'ярні відмітилися чимало відомих представників світу мистецтв. З літератури зокрема, наприклад, Грем Грін. У цій кав'ярні він писав сценарій для фільму "Третя людина". Відтоді один з комплексів у меню так і називається - "Сніданок третьої людини".
Коли я дістався кав'ярні, почало дощити. Мені пощастило потрапити у середину без черги, бо після мене більшості відвідувачів доводилися чекати на вході, поки для них звільниться місце.

Власне на світлині видно спілкування біля дверей адміністратора та відвідувача.

Інтер'єр, можна так сказати, стандартний для віденської кав'ярні.

Обов'язкові підшивки газет:

А ось і кава. Нам ще торік розповів живий клясик Андрухович, що те, що ми тут по-рагульські називаємо віденською кавою, то насправді називається кава-меланж цивілізованими людьми:

Тут кава називалася віденський меланж, 4.90 євро.
До кави добре йде знаковий віденський яблучний штрудель (10.20 євро), який буквально плаває у т.з. Ванільному соусі, схожому на дуже рідкий заварний крем:

Якщо хочеться трохи перекусити, можна спробувати асорті австрійських сосисок-сарделек (11.50 євро + булочка за півтора євро). Не гурманська страва, повсякденна, але у тому ж і смак! І називається не просто асорті, як в готелі, де я мешкав, а Моцартівська ковбасна тарелка! Ці кав'ярні за задумом не святкові, а повсякденні, ну так - трошки пафосу, щоб не як дома. Тепер, щоправда, більше туристичні, хоча австрійських завсегдатаїв також можна швидко навчится відрізняти від випадкових гостей.

У кадр лише частково потрапив бокал з характерним дешевим вином, яке п'ють, додаючи мінеральноі води. Коштує цей мікс 4 євро. Також зовсім не гурме, схоже на пунш чи сидр, які продаються в супермаркетах, де є пиво-квас-напої на розлив, але варто було спробувати, щоб знати.

На особливу згадку заслуговує жінка, що потрапила в один з кадрів. Вона француженка з дуже доброю англійською мовою. Зайшла перекусити зі своєю подружкою такого ж віку. А столиком далі сиділи австрійські мама і донька, років 60 і 40 відповідно. Вони почули французьку мову, і старша вибачилася і запитала англійською: "Це ви французькою розмовляєте? Я питаю, бо моя донька колись давно вивчала французьку на курсах у Парижі". Вони розговорилися, виявилося, що донька таки забула французьку, але їм вистачило англійськоі, щоб прекрасно потеревеніти за життя. Їм було весело і приємно - люди просто насолоджувалися спілкуванням. Ось вам і ламання стереотипів про французів, які ненавидять англійську мову, про західних людей, які не знають навіть, як зовуть сусіда. А нащо знати сусіда? Я не знаю і знати не хочу, а якби наші люди замість того, щоб лізти до сусідського життя, вміли легко і невимушено вести смол-ток (легку розмову) з чужими, життя стало б значно комфортнішим. Що, почнемо вчитися? Асоціюємося ж з Європою...

Comments

[daf-andrew.livejournal.com]

ну ні, melange - це не кава по-віденські - це звичайне капучино так в Відні називається.
те, що у нас кава по-віденські з хімічними недовершками - такого лайна ніде не п'ють.

http://wikitravel.org/en/Vienna#Drink
от тут класифікація.

В кав'ярні дівчина не розуміла, що таке Американо, яке хотіла замовити моя знайома, але на моє Verlängerter - дуже швидко зорієнтувалась, недарма я прочитав цю статтю перед поїздкою)))

[kerbasi.livejournal.com]

Подивись саме меню з цієі кав'ярні:
http://www.cafe-mozart.at/unser-angebot/speisen-und-getraenke/kaffee-spezialitaeten.html
Меланж і капучино - окремо.
Меланж - це прототип нашої кави по-віденськи, бо це свого часу, до інтервенціі італійських кав'ярень, було віденською візитною карткою.
Не стикався з тим, щоб хтось американо не знав, до того ж меню завжди є англійською. Тільки в них італійський американо - для американця це було б напевно рістрето.))

[daf-andrew.livejournal.com]

в тій що я був не було всіх цих не-віденських назв взагалі. я був в Cafe Hawelka

[kerbasi.livejournal.com]

Якщо в них на сайті написано:
Leopolds einziges Zugeständnis an die Moderne ist eine Espresso-Maschine.
(Єдиною поступкою Леопольда модерності є еспресо-машина)

То це означає, що як не називай в меню, а капучино та решта все одно подаються.

[candrika.livejournal.com]

штрудель смачно виглядає (хоч і не дуже красиво), ковбаски так-собі, а що вони там до них додають в тих трьох мисочках?
квашений огірок в обнімку з чілі - ггг, east meets west, точніше, north meets south

[kerbasi.livejournal.com]

В мисочках хрін, гірчиця та ще раз гірчиця, тільки зернятами і негостра, французька, здається, в супермаркетах називається.
Чілі також маринований, тому зовсім не пече. Австрійці все маринують. В робітничій їдальні - селед-рек з маринованим усім, навіть картоплею - безкоштовний додаток до обіду.

[candrika.livejournal.com]

перший раз чую про мариновану картоплю - треба своїх знайомих австрійців при нагоді запитати, що то за чудо таке :) такому картопляному фанатові як я гріх не знати
а хрін свіжий, чи теж маринований?
піду-но я, спечу собі гострих італійських ковбасок на пізній недільний сніданок :)

[kerbasi.livejournal.com]

Хрін такий, що аж очі вилазять.

[candrika.livejournal.com]

в сенсі що дуже свіжий? :)
а нас вдома не їли хрону особливо, то я вперше тут побачила, як тертий хрін заливають оцтом, щоб він не "почорнів" - і так його зберігають, щоб потім до бурячків його можна було в останній момент додати, бо інакше якщо зразу розмішати його з бурячками, він тратить "силу" :)

[kerbasi.livejournal.com]

Мабуть, свіжий, потертий. На перший погляд може здаватися, що це тертий сир. Але я вже давно навчений))

[candrika.livejournal.com]

запитала австріячку про мариновану картоплю сьогодні, вона спочатку сказала те саме, що і я, тобто що перший раз таке чує, потім поміркувала і сказала, що то міг бути просто австрійський варіант картопляного салату, в якому традиційно порізану на плястерки картоплю з цибулею заправляють самим лише оцтом. Але картопля там звичайна, тобто варена, а не маринована.

[kerbasi.livejournal.com]

В неї консистенція не як в звичайної. Можливо, общєпітовський винахід, щоб довше не псувалася виставленою на салатну розкладку.

[candrika.livejournal.com]

а може то і не вовк?
в сенсі, чи може таке бути, що то взагалі не картопля?
яка була консистенція - хрумкаюча?

[kerbasi.livejournal.com]

Ні, не хрумкаюча. Може, й не маринована, але трохи ферментації відчувається. Може, дійсно через витримку певного часу в оцті. Поклади на кілька годин - і отримаєш вже з певними хімтрансформаціями. Хай там як, але в нас так з картоплею не чинять. І в інших краінах я подібного не бачив.

[candrika.livejournal.com]

а може то просто якийсь специфічний оцет був?

шось мені та бульба спокою не дає!

:)))

[kerbasi.livejournal.com]

http://thebakedroad.wordpress.com/2012/12/25/austrian-potato-salad-kartoffelsalat/
Можеш інші рецепти погуглити, та й німецькою.
Бачиш, оцет, гірчиця, перець це і є маринад.
Ясно, картопля не маринована, як огірки з діжки.

[candrika.livejournal.com]

зрозуміло, тоді просто розходження в ітерпретації поняття "маринування" - для нас з австріячкою це просто "заправити салад", тобто "dressing", а маринувати - то довготриваліший процес і стосується сирих продуктів. :)

[kerbasi.livejournal.com]

Природа робітничої їдальні, куди привозить їжу кейтерінгова компанія, саме у тому, що оздоблена оцтом страва подається не одразу ж, а чекає кілька годин. А це вже маринування.

[candrika.livejournal.com]

Так, я вже зрозуміла :). Для мене "маринована" картопля - це сира картопля яку залили оцтом з метою доведення її до якоїсь кондиції :).

Мені нарешті тільки що зремонтували інтернет, останній майстер зробив купу всього що не мусів робити (воно не входило в його обов'язок), просто так, бо вважав що неправильно марнувати мене без нормального інтернету, ну і щоб в мене все було добре і легко (і не треба було купувати якісь додаткові сплітери, і чекати ще одного, чи й не одного майстра) чим зруйнував мій похмуро-песимістичний настрій. Ще й лишив свій телефон на випадок якщо в мене щось не працюватиме, щоб йому подзвонити :).

Тепер кількість смайликів на абзац в мене знову наближається до норми, можна зі мною розмовляти :).