Про цензуру та самоцензуру

[kerbasi]

Небайдужа людина Семесюк написав сьогодні меморандум проти депресивно-журбливого освітлення подій на Майдані та дрібнопузирчастих срачів окремих блогерів. На його думку це інспирується та скеровується ворожою пропагандою, тому слід закусити язика і нічого такого не писати.
http://semesyuk.livejournal.com/438736.html
Цей пост був розповсюджений кількома блогерами і багатьма прокоментований.

Оскільки либонь тільки кваліфіковані психіатри можуть чітко визначити, що є депресивним, яких, підозрюю, серед блогерів небагато, а пересічна людина, зазвичай, цим словом описує незадоволення реальним станом речей у своєму житті, то ці характеристики - депресивний, журбливий - не більше, ніж дуже суб'єктивні  ярлики.

А об'єктивно ми маємо на вулицях Києва та деяких інших міст сукупність представників формальних і неформальних рухів, окремих індивідів, які виступають від імені України та її народу або принаймні від імені її окремих регіонів. Власне, так само, як і влада, яка також на словах тільки за народ. Я є частиною народу України, тому я прискіпливо прислухатимуся і придивлятимуся до того, що і як чиниться від мого імені. І звісно не мовчатиму. Якщо моя критика співпадає з оцінками з ворожої сторони, то це не моя проблема, а, мабуть, таки щось з опозиціонерами або протестувальниками негаразд. І хай вони тоді йдуть тренуватися та вчитися, а не забезпечують собі штучний позитивчик.

ps: тут интересней написано:
http://lb.ua/news/2013/12/06/244878_maydan_bez_provokatorov.html

Comments

[kerbasi.livejournal.com]

Як роса на сонці(с)

[stepom.livejournal.com]

запануємо ми, браття, на своїм Майдані