Вже рік пишу до ЖЖ
Friday, 2 April 2010 12:57 pmМинув рік від мого першого запису. Зареєструвався я кількома місяцямі раніше, виключно для коментарів, але згодом ЖЖ затягнув...
Збирався вести тут блог на ділові теми, але швидко переконався, що є цікавіші теми. Один день на тиждень зарезервований для ділової і економічної тематики - і цього досить. Цей день середа - як свідчать деякі дослідження, найменш активний день в інтернеті.
Зафіксую тут статистику на сьогоднішній день:
186 записів
1448 коментарів отримано
2237 коментарів додано
119 друзів маю
156 мають в друзях мене
113 взаємних друзів
Скромні цифри? Та ні, нормальні цифри. За рік, що я тут, я для себе прояснив, що ЖЖ - це щось типу спілки письменників. А пісатєлі, як правило, не чітатєлі. Масовість - ознака жовтої преси. Для чого ж тоді писати, як не для читача? І на це легко відповісти. Писати треба для
а) особистої психотерапії
б) для реалізації власного креативного свербіння
в) для свого власного, добірного читача.
З масовістю це не має нічого спільного.
"Ювілейних" переформатувань, чисток френд-стрічки, оголошень про плани, зміни кольорів і т.д. не буде.
Єдине що змінеться, у профілі зникне мій провокативний текст, через який багато хто мене додав, а ще більше мене не додали у друзі. Його теми вже достатньо розкриті в щоденнику, тому він своє відпрацював. Напишу щось нове.
Зазвичай я займаюся новими справами два роки, а далі вирішую їхню долю: варто чи не варто, цікаво чи не цікаво і т.д. Перший рік пройдений. Крокуємо далі.
Збирався вести тут блог на ділові теми, але швидко переконався, що є цікавіші теми. Один день на тиждень зарезервований для ділової і економічної тематики - і цього досить. Цей день середа - як свідчать деякі дослідження, найменш активний день в інтернеті.
Зафіксую тут статистику на сьогоднішній день:
186 записів
1448 коментарів отримано
2237 коментарів додано
119 друзів маю
156 мають в друзях мене
113 взаємних друзів
Скромні цифри? Та ні, нормальні цифри. За рік, що я тут, я для себе прояснив, що ЖЖ - це щось типу спілки письменників. А пісатєлі, як правило, не чітатєлі. Масовість - ознака жовтої преси. Для чого ж тоді писати, як не для читача? І на це легко відповісти. Писати треба для
а) особистої психотерапії
б) для реалізації власного креативного свербіння
в) для свого власного, добірного читача.
З масовістю це не має нічого спільного.
"Ювілейних" переформатувань, чисток френд-стрічки, оголошень про плани, зміни кольорів і т.д. не буде.
Єдине що змінеться, у профілі зникне мій провокативний текст, через який багато хто мене додав, а ще більше мене не додали у друзі. Його теми вже достатньо розкриті в щоденнику, тому він своє відпрацював. Напишу щось нове.
Зазвичай я займаюся новими справами два роки, а далі вирішую їхню долю: варто чи не варто, цікаво чи не цікаво і т.д. Перший рік пройдений. Крокуємо далі.