Головне за тиждень: розділ України

Емоційна рефлексія у русо-ігтелігентському стилі шановного автора з ЖЖ спровокувала бурхливі емоції. Ще дивно, що не надбурхливі, бо зазвичай націонал-бовдурська частина українства разом з різними прекраснодушними мрійниками зацьковують значно брутальніше за значно менш єретичні думки.

Чи варто ділити Україну? Ось моя відповідь.

Треба розділити не Україну, а питання. Помилкою націонал-патріотів і націонал-демократів ющенківського розливу було вкидання всіх питань у пакеті: мова, Бандера, Голодомор, євроінтеграція, релігійна пропаганда, НАТО, геть від Москви. Тим самим навіть потенційних симпатиків більшості з переліченого відкинули, а аполітична більшість просто пакетом це все і заперечила.

Вихідці з заходу України здивуються, якщо знайдуть час відвідати Нікополь чи Кривий Ріг. Красиву літературну мову вони там почують просто на вулицях не рідше, ніж у Львові. А менш вишукану, не літературну - так само часто, як і діалектну мову у тому ж самому Львові. І ці жителі масово голосують за ПР. Треба розібратися з причинами, а поки нема чого їм запропонувати у політичній площині, потрібно розвивати мову. Зв"язок між мовним питанням і питаннями політичними і історичними абсолютно зайвий. Краще пишіть  тексти, які були б цікаві не тільки вам, а то виходить, що як українською, то або стьоб, або матюки, або шароварщина.

Так само і з історією. Бандера - це Бандера, Голодомор - це Голодомор. Ці історичні явища не відбувалися синхронно і не треба їх загортати в одну обгортку.  Війна СРСР з Рейхом - це одне, війна бандерівців проти всіх - це друге, придушення західноукраїнського спротиву СРСР після війни - це третє. Сучасні оцінки цих подій, ідей і явищ через призму того чи іншого бачення України - це четверте.

І з рештою питань - так само.

І не треба поспішати об"єднуватись аби з ким тільки, щоб проти Януковича та ПР. Бо флот від цього все одно не піде, а з протиприродних стосунків може якийсь мутант народитись, що потім вас самих і проковтне.