![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ТІК-ТІК-ТАК
Sunday, 23 May 2010 09:54 amНу ось вже і ювілейний, двадцятий випуск цієї недільної рубрики.
Кілька місяців тому я вже писав про стару грецьку пісню з Малої Азії “Я тебе більше не хочу”:
http://kerbasi.livejournal.com/43037.html
Мені здається, що та пісня дещо подібна до арії Наталки з “Наталки Полтавки”. Довести нічого не можу, але гіпотетично контакти і взаємні впливи між малоазійськими греками та їхньою діаспорою з освіченою публікою Російською імперії могли відбуватися.
Тепер інша пісня у виконанні цієї ж групи (Естудіантіна ). Перший запис, можливо, 1905, року.
( Τικ τικ τακ )
Риторичне питання: що в нас збереглося у записах сторічної давнини, а до того ж дотепер виконується і дійсно популярно ще зараз? Отож! Отака ціна усьому шароварно-культпросвітницькому патріотизму. Без зусиль нічого не відбувається. А в Україні домінує ставлення до національної культури, що вона якось сама собою житиме і розвиватиметься, якийсь такий абстрактний Народ візьме і вигадає пісні і мелодії. І ці пісні якимсь чином самі повинні на радіо і телебачення потрапити, самі собою рейтинги завоювати і т.д. Або не менш абстрактна і містична, ніж Народ – Держава має втрутитись і все владнати. А дзуськи вам! Без зусиль – нічого не буває.
Кілька місяців тому я вже писав про стару грецьку пісню з Малої Азії “Я тебе більше не хочу”:
http://kerbasi.livejournal.com/43037.html
Мені здається, що та пісня дещо подібна до арії Наталки з “Наталки Полтавки”. Довести нічого не можу, але гіпотетично контакти і взаємні впливи між малоазійськими греками та їхньою діаспорою з освіченою публікою Російською імперії могли відбуватися.
Тепер інша пісня у виконанні цієї ж групи (Естудіантіна ). Перший запис, можливо, 1905, року.
( Τικ τικ τακ )
Риторичне питання: що в нас збереглося у записах сторічної давнини, а до того ж дотепер виконується і дійсно популярно ще зараз? Отож! Отака ціна усьому шароварно-культпросвітницькому патріотизму. Без зусиль нічого не відбувається. А в Україні домінує ставлення до національної культури, що вона якось сама собою житиме і розвиватиметься, якийсь такий абстрактний Народ візьме і вигадає пісні і мелодії. І ці пісні якимсь чином самі повинні на радіо і телебачення потрапити, самі собою рейтинги завоювати і т.д. Або не менш абстрактна і містична, ніж Народ – Держава має втрутитись і все владнати. А дзуськи вам! Без зусиль – нічого не буває.
