Йога: якщо ви не дятел...

Кажуть не болить голова у дятлів… Хто ж не народився дятлом, мабуть, на головний біль страждає нерідко. Якщо серйозно, то лікарі кажуть, що часто причина головного болю не в голові, а нижче: десь у шиї, шийно-грудному переході або навіть ще нижче – у грудному відділі хребта. Це саме мій випадок. В холодну пору року бувало кожного тижня по кілька разів знеболювальні пігулки приймав. Тепер до пігулок звертаюся дуже рідко, може раз на місяць та й не кожного місяця. Головне – не зловживати алкоголем, бо власне після доброго застілля рецидиви і трапляються. Отже, в мене тепер є залізна відмазка, якщо що...   :-)

Я повязую прорив у боротьбі з болем власне з однією асаною, котра в книжці Андре ван Лізбета (André Van Lisbeth) «Вивчаємо йогу» називається «королівською коброю». Асана не дуже відома серед популярних ресурсів, згадувань про неї небагато, шукати можна під назвами «бхуджагендрасана» (bhujagendrasana) і «маха бхуджангасана» (maha bhujangasana). Картинки під катом (десь 6 Мб, якщо це ще когось хвилює).

Книга в мене у чеському перекладі ще з єдиної соціалістичної Чехословаччини 1988 року. Я встиг її купити 89-го року у магазині міжнародної книги у Миколаєві, поки СРСР не припинив закупати іноземні книжки. До чеській мови в мене якийсь дивний кретинізм. Здавалося б, з моїм лінгвістичним виднокраєм, знанням польської і ерудицією в інших слов’янських мовах подолати якусь чеську мову не складніше, ніж таблицю множення вивчити, але щось не пішло. За життя мав двічі нагоду до чеської звернутися, і обидва рази відкладав, поки життя не підкидало якийсь чеськомовний матеріал. Якась вона не моя, ця мова. Втім, книжку подолав. Правда, лише одно слово пам’ятаю – зацпа (запертя), і тепер в назві київського передмістя нуворишів Конча Заспа мене смішить не тільки перший компонент, а й другий також. :-)

Втім, повернемось до «королівської кобри». Для мене основною фазою цієї асани є не остання, а друга, тобто там, де з позицію лежачи долілиць починається рух стегнами і тазом догори. При цьому важливо, щоб підборіддя не «втикалося» у «йога-мат», а «повзло» за хребтом, формуючи вигин між шийними і грудними хребцями. В ідеалі, взагалі, щоб нижня щелепа, горло і груди  лежали в одній площині вздовж однієї лінії. Решта фаз – зрозумілі з малюнків. Мені ця фаза більше нагадує равлика, ніж якусь позицію кобри, тому моя робоча назва саме «поза равлика».   
( асана )