Цього не вчать у бізнес-школах-7: порт призначення - Сінгапур, спосіб доставки - автостоп

Наприкінці 90-х я вирішив, що мені потрібна бізнес-освіта. На пристойну освіту грошей не було, тому так звана «перепідготовка» на «другу вищу» була варіантом. Мене цікавив менеджмент зовнішньоекономічної діяльності, міжнародний бізнес або щось наближене за змістом. Отже, обійшов я кілька відомих і достатньо рейтингових на той час вишів, що пропонували таку програму. Звертався я до них заздалегідь, за кілька місяців до прийому, тому вдавалося порозмовляти не з клерками приймальної комісії, а з самими деканами факультетів перепідготовки. Звісно я просив подивитись програму навчання і ставив прості питання. Ось такі діалоги відбувались у кожному з вишів.

Діалог № 1
Я: Курс бухгалтерського обліку містить український облік чи GAAP?
Декан: Український облік.
Я: А GAAP хоча б узагальнено даєте?
Декан: Гм…
Я: Тобто «західний» бухоблік…
Декан: А на що він?
Я: Так ви ж зовнішньоекономічній діяльності навчаєте.
Декан: Але ж менеджер з зовнішньоекономічної діяльності працює на українському підприємстві…
Я: Гм…

Діалог № 2
Я: Курс маркетингу дається за якими базовими підручниками?
Декан: називає безсмертного Котлера та кілька російських та українських самоуків-плагіаторів.
Я: В названих джерелах міжнародному бізнесу приділяється лише кілька сторінок.
Декан: А на що поринати у деталі? Головне знати загальні принципи.
Я: Там найбільший акцент роблять на роздрібному продажу товарів масового попиту, а я б хотів, щоб мене навчали маркетингу товарів у сфері міжнародної торгівлі, відповідно переважно не товари масового попиту, а сировина, промислове обладнання і т.д.
Декан: Я ж вам кажу: головне – знати загальні принципи!
Я: Гм…

Діалог № 3
Я: У програмі навчання я не знайшов курсу міжнародних перевезень. Чи десь висвітлюється ця тема в інших курсах?
Декан: А чи це так важливо? Головне – знайти, що продати, а вантажівку ви завжди спіймаєте.
Я: …………………нема слів…………………..

Це все відбувалося давно, наприкінці 90-х, але це багато що пояснює з нашої сучасності. Наприклад, кричущу некомпетентність української ділової періодики стосовно питань міжнародної торгівлі, постійні поразки України в торгівельних дуелях з державами-конкурентами, втрату Україною морської транспортної інфраструктури і маргіналізацію її портів, сталий і швидкий дрейф України до периферії транзитних товарних потоків.

Можновладці комплексують через брак освіти, звідси ж така тяга до «професорських» титулів з різних дворових «академій». Тому можновладці дуже полюбляють призначати викладачів, ректорів вишів своїми радниками, часом призначають і на відповідальні посади, чимало різних керівників в біографії мають досвід викладання економічних чи управлінських дисциплін. А якість цих кадрів також «проффесорська».

Якщо ви бажаєте вивчати бізнес-дисципліни або спрямувати на це своїх дітей, краще не зв’язуйтесь з бізнес-освітою в Україні. Це  просто викинуті гроші і купа змарнованого часу. Поцікавтеся закордонною освітою, можливістю отримати гранти і стипендії. Або займіться чимось іншим.

PS: Ця рубрика йде на канікули до середини вересня. На її місці, тобто по середах можливо на цей час з’являться «дибри» або інші теми.