Про переможні життєві стратегії (відступ на крок у бік)

 Багатьом українським інтелектуалам важко прийняти концепцію, за якою в економічному циклі «гроші – виробництво – продаж – гроші – виробництво…» приділяється найбільшу увагу саме ланці «продаж». Це часто називають проявом «капіталізму» або «консюмерізму».
 
Насправді капіталізм виник не з торгівлі, а з мануфактур. Щоб про це дізнатися можна почитати хоча б тих Маркса та Енгельса. Протягом довгого часу капіталіст диктував, що він виробляє та яким чином. Суспільства були жорстко структурованими, тому всі чітко знали, що потребує селянин, а що буржуа. Аристократ сам міг сказати капіталісту, що для нього виробляти. До того ж капіталіст сам зі штанів вистрибував, щоб походити на аристократа.  Ситуацію змінило виникнення масового суспільства. Капіталісти сконцентрували великі людські ресурсу навколо своїх виробництв, ламаючи при тому старі соціальні верстви, створюючи величезні класи, як то описано власне Марксом і Енгельсом.
 
Врешті-решт капіталісти зрозуміли, що людські ресурси не безмежні, і за них також треба конкурувати. Це призвело до того, що їм стали платити трохи більше за просте фізіологічне відтворення. Згадайте, зарплатну політику Форда. Він був першим таким в автоіндустрії США, але далеко не останнім.
 
І отут почалися зміни в економіці. Якщо раніше зубні щітки замовляли для себе аристократи, їхня челядь, бо аристократом не подобалося, коли в челяді тхне з рота, а також буржуа, що прагнули походити на аристократів, то зненацька за зубними щітками прийшли мільйони. І не тільки за зубними щітками. Мільйони прийшли навіть у театри та в оперу! Про це високохудожньо і витончено інтелектуально пише іспанський мислитель тих часів Хосе Ортега-і-Гассет у своїй праці «Бунт мас». Дуже раджу, хто ще не читав.
 
Отже, за даних умов склад та рівні споживання перестає диктувати виробник, а починає диктувати покупець. Хоча покупець і масовий, але на ринку він вимагає не стандартної зубної щітки-функції, а вибору з червоних-синіх-жовтих та ще й з м’яких-жорстких-середніх. Так виникає потреба у маркетингу. Таким чином, брутальний індустріальних капіталізм породив масове суспільство, а масове суспільство змінило капіталізм. Те ж саме масове суспільство породило й комунізм та фашизм. Про це – у Ортега-і-Гассета. Я не переповідатиму його тут, бо не скажу краще за нього.
 
Хто з вас жив у свідомому віці у СРСР, тому, мабуть, не потрібно пояснювати, що всі основи ідеології з її «кто бил нічєм, то станєт всєм», «кухарка будєт управлять государством», «віддамо палаци народу» - це і є екстремальна форма штучного, прискореного створення масового суспільства. Тільки совітські комуністи не впоралися з задоволенням потреб цього масового суспільства. Вільний ринок ними не визнавався, а інструменти, що мали його замінити, як то соцсорєвнованіє та хозрасчот, виявилися не ефективними.
 
Торгівля є необхідною, і за умов масового споживача найважливішою ланкою економічного циклу, тому що саме перемога в конкуренції за споживача забезпечує виживання тому чи іншому споживачу. Вам це не подобається? Спробуйте обмежити споживання голою функціональністю, тобто «їж, що дають». Тільки почніть з себе. Як Герман Стерлігов. Коли вас таких буде третина населення, ви зміните світ.  
 
Не слід забувати також про такий момент: найбільше крику проти торгівлі та ринку здіймають саме ті, хто на ньому класно влаштувався, а тепер йому потрібні захисники від «ліберастів», щоб його ніхто з конкурентів не посунув. Не важко прищепити ненависть до торгівлі, тицяючи пальцем у «нових русскіх» 90-х років. Забуваючи про те, що пізній СРСР мав бариг, тобто завмагів, зав базами, спекулянтів, центровими особами. Що з них ще могло вийти, крім «нових русскіх»? А ви подумайте трохи: а бабуся, що продає кріп не «торгівка»? А фермер, що продає картоплю? А коли фермеру продають комбайн? А коли виробнику комбайнів продають деталі? А коли виробникам деталей продають станки? А коли виробникам верстатів продають модулі ЧПУ? А коли виробникам модулей ЧПУ продають елементи мехатроніки? А коли …  … …  




Про переможні життєві стратегії (початок) Про переможні життєві стратегії (закіннчення)