Про переможні життєві стратегії (відступ на крок у бік)

[kerbasi]

 Багатьом українським інтелектуалам важко прийняти концепцію, за якою в економічному циклі «гроші – виробництво – продаж – гроші – виробництво…» приділяється найбільшу увагу саме ланці «продаж». Це часто називають проявом «капіталізму» або «консюмерізму».
 
Насправді капіталізм виник не з торгівлі, а з мануфактур. Щоб про це дізнатися можна почитати хоча б тих Маркса та Енгельса. Протягом довгого часу капіталіст диктував, що він виробляє та яким чином. Суспільства були жорстко структурованими, тому всі чітко знали, що потребує селянин, а що буржуа. Аристократ сам міг сказати капіталісту, що для нього виробляти. До того ж капіталіст сам зі штанів вистрибував, щоб походити на аристократа.  Ситуацію змінило виникнення масового суспільства. Капіталісти сконцентрували великі людські ресурсу навколо своїх виробництв, ламаючи при тому старі соціальні верстви, створюючи величезні класи, як то описано власне Марксом і Енгельсом.
 
Врешті-решт капіталісти зрозуміли, що людські ресурси не безмежні, і за них також треба конкурувати. Це призвело до того, що їм стали платити трохи більше за просте фізіологічне відтворення. Згадайте, зарплатну політику Форда. Він був першим таким в автоіндустрії США, але далеко не останнім.
 
І отут почалися зміни в економіці. Якщо раніше зубні щітки замовляли для себе аристократи, їхня челядь, бо аристократом не подобалося, коли в челяді тхне з рота, а також буржуа, що прагнули походити на аристократів, то зненацька за зубними щітками прийшли мільйони. І не тільки за зубними щітками. Мільйони прийшли навіть у театри та в оперу! Про це високохудожньо і витончено інтелектуально пише іспанський мислитель тих часів Хосе Ортега-і-Гассет у своїй праці «Бунт мас». Дуже раджу, хто ще не читав.
 
Отже, за даних умов склад та рівні споживання перестає диктувати виробник, а починає диктувати покупець. Хоча покупець і масовий, але на ринку він вимагає не стандартної зубної щітки-функції, а вибору з червоних-синіх-жовтих та ще й з м’яких-жорстких-середніх. Так виникає потреба у маркетингу. Таким чином, брутальний індустріальних капіталізм породив масове суспільство, а масове суспільство змінило капіталізм. Те ж саме масове суспільство породило й комунізм та фашизм. Про це – у Ортега-і-Гассета. Я не переповідатиму його тут, бо не скажу краще за нього.
 
Хто з вас жив у свідомому віці у СРСР, тому, мабуть, не потрібно пояснювати, що всі основи ідеології з її «кто бил нічєм, то станєт всєм», «кухарка будєт управлять государством», «віддамо палаци народу» - це і є екстремальна форма штучного, прискореного створення масового суспільства. Тільки совітські комуністи не впоралися з задоволенням потреб цього масового суспільства. Вільний ринок ними не визнавався, а інструменти, що мали його замінити, як то соцсорєвнованіє та хозрасчот, виявилися не ефективними.
 
Торгівля є необхідною, і за умов масового споживача найважливішою ланкою економічного циклу, тому що саме перемога в конкуренції за споживача забезпечує виживання тому чи іншому споживачу. Вам це не подобається? Спробуйте обмежити споживання голою функціональністю, тобто «їж, що дають». Тільки почніть з себе. Як Герман Стерлігов. Коли вас таких буде третина населення, ви зміните світ.  
 
Не слід забувати також про такий момент: найбільше крику проти торгівлі та ринку здіймають саме ті, хто на ньому класно влаштувався, а тепер йому потрібні захисники від «ліберастів», щоб його ніхто з конкурентів не посунув. Не важко прищепити ненависть до торгівлі, тицяючи пальцем у «нових русскіх» 90-х років. Забуваючи про те, що пізній СРСР мав бариг, тобто завмагів, зав базами, спекулянтів, центровими особами. Що з них ще могло вийти, крім «нових русскіх»? А ви подумайте трохи: а бабуся, що продає кріп не «торгівка»? А фермер, що продає картоплю? А коли фермеру продають комбайн? А коли виробнику комбайнів продають деталі? А коли виробникам деталей продають станки? А коли виробникам верстатів продають модулі ЧПУ? А коли виробникам модулей ЧПУ продають елементи мехатроніки? А коли …  … …  




Про переможні життєві стратегії (початок) Про переможні життєві стратегії (закіннчення)

Comments

[sparrow-hawk.livejournal.com]

Меркурій завше змінював світ ефективніше за Марса :0)

[kerbasi.livejournal.com]

Так, сама правда! :))

Згодна

[chita-i.livejournal.com]

Не слід забувати також про такий момент: найбільше крику проти торгівлі та ринку здіймають саме ті, хто на ньому класно влаштувався, а тепер йому потрібні захисники від «ліберастів», щоб його ніхто з конкурентів не посунув. Не важко прищепити ненависть до торгівлі, тицяючи пальцем у «нових русскіх» 90-х років. Забуваючи про те, що пізній СРСР мав бариг, тобто завмагів, зав базами, спекулянтів, центровими особами. Що з них ще могло вийти, крім «нових русскіх»? А ви подумайте трохи: а бабуся, що продає кріп не «торгівка»?

Ортега-і-Гассета - почитаю. Тільки заголовки, ням! Як раз те, про що я хотіла почути.

[chita-i.livejournal.com]

Може не зараз, може колись, щоб не флудити.

Ще хотіла запитати, що ти думаєш про тезу (невідємно російську, я бачу, але все таки):

"Чтобы организм двигался, скелет должен быть подвижным, в нем должны быть хрящи, обеспечивающие шарнирные соединения.
Сейчас роль таких хрящей выполняет коррупция. Она дает окостеневшим законам возможность вращаться относительно друг друга.

В цивилизованных странах подвижность обеспечивается за счет трех систем: судебной, кредитной и страховой, собственно это принято называть демократией.

В режимах типа сталинского или северокорейского такой соединительной тканью являются страх и доносы. С ослаблением страха все страна начинает разваливаться, что мы и наблюдали.

Коррупция- это та соединительная ткань, которая образуется по умолчанию, для получения демократической или тоталитарной схемы уже надо приложить некоторые усилия."

http://domkratov.livejournal.com/145216.html

[chita-i.livejournal.com]

Я саме чому питаю. Мені здається, що у пост-совку, економічні напрацювання людства трактуються відмінно від "оригіналу" та вводиться ряд модифікуючих негативних понять, які діють ще з совка, щоб впровадити такі зміни, але нейтралізованими та беззубими для існуючого стану речей. Щоб вони працювали тільки на тих, хто втримує владу. Не знаю, чи ясно я вже сформулювала що хочу сказати. Я ще сама не додумала.

[kerbasi.livejournal.com]

Ти ясно сформулювала. Крім перекручування іноземних концепций через мовне невігластво та брак ерудиції, ще є навмисне пропагандонство. А стосовно корупції, то такі інтерпретації я багато разів читав в іноземних джерелах. Корупція дозволяє обходити непролазні хащі неефективної управлінської системи. Саме тому найефективніша боротьба с корупцією полягає не у покараннях, а у скасуванні зайвих корупціємістких процедур (дозвільні, розподільчі і т.д.), у вдосконаленні тих, що залишаються. У нас на словах це також повторюють, але насправді процедур все більше і більше стає. А у різній публіцистиці та блогах часто ці ази перекручуються, що, мовляв, західний шлях розвитку нам не підійде, бо як прибрати корупцію, то все стане.
До речі, давній допис на цю тему. (http://kerbasi.livejournal.com/7701.html)
Відтоді я трохи дивлюся на проблему дещо інакше: для подолання корупції, крім названих у тому дописі, потрібно ще миттєве, одномоментне, фактично революційне впровадження. Якщо ж розтягувати поступові реформи - нічого не вийде. Система себе відтворить.

[viewpoint.livejournal.com]

Пане kerbasi!

Ваша згадка про Ортегу-і-Гассета в порівнянні з радянською ідеологією дуже слушна.

Наприклад, сьогодні ми спостерігаємо реакцію interntet-спільноти на смерть Стіва Джобса.

Приблизно 70 років тому був такий собі Ніколай Островський. У своєму програмному творі "Как закалялась сталь" він казав речі, приблизно тотожні тому, що казали сучасні "смертники" Америки, що, помираючи від смертельної хвороби, кажуть напутствіє нині живущим.

І тоді Островський був настільки "героєм", що тодішній український радянський уряд надав йому віллу(житло) біля моря у пожиттєве користування.

Тобто, я згоден з Вами, що радянське суспільство було діючим прототипом сучасного масового суспільства. Трохи механістичним, але зробленим за планом.

Чому ж воно таки програло?

Але чи таки програло? Моя класна керівниця втокмачувала дітям ідеї Островського через 50 років після його смерті.

Побачимо, чи згадають нащадки такого собі Стіва Джобса через 50 років по його смерті.

Мабудь, що згадають, якщо масове суспільство твориться за одими й тими ж лекалами, що його перший прототип.

[kerbasi.livejournal.com]

Стів Джобс, мабуть, не кращий приклад героя масового суспільства. США унікальна система, там навіть некомерційне мистецтво примудряється становитися прибутковим. Тому туди всі й їдуть. За О.-і-Гассетом він скоріш представник добірної меншини, щоправда він використовува свій талант на задоволення мас. Але ж не найгірший спосіб задоволення, ні?

[skapirus.livejournal.com]

> Врешті-решт капіталісти зрозуміли, що людські ресурси не безмежні, і за них також треба конкурувати
Думаю, нас нині чекає не менш "цікавий" поворот з природними ресурсами, які вже не можуть задовольнити зростання попиту. Планета стає надто тісною. Тому капіталістам саме час замінити стратегію зростання стратегією сталого добробуту. Було б цікаво почути Вашу думку на цю тему. Ось ще книжка по цій же темі: http://www.wiley-vch.de/publish/en/books/ISBN978-0-7456-4617-6

[kerbasi.livejournal.com]

sustainable development вже активно пропагується.

З енергозбереження та використання відновлювальних джерел енергії спостерігається певний поступ. От якби ще якість повернули, як у 60-70-ті, коли телевізор міг 30 років служити... Але тут вже останнє слово за споживачем. Навіщо виробляти вічний мобільний телефон, якщо споживач вважає його морально застарілим вже наступного дня після покупки?
Тут не стільки місія капіталістів, скільки культурних еліт. Це вони повинні привчити маси, що дещо пригальмувати технічний поступ це крутіше, ніж його вимагати щомиті.

[skapirus.livejournal.com]

Як по мені, то твердження стосовно вибагливого споживача досить спірне з розряду первинності курки та яйця. Я особисто з великим задоволенням користувався б речами зі строком служби 10 років і вище. Тільки де ж вони? Шукати досить довго доводиться. Реальний строк служби ширвжитку не перевищує гарантійного строку, нехай 3 роки, після чого прилад ламається і треба купувати нове. Пропозиція породжує попит, а не навпаки, бо тим же капіталістам постійно треба обертання капіталу.

[kerbasi.livejournal.com]

споживач хоче купувати дешевеньке
а капіталіст-виробник використовує верстати, яким і по 20 років.
До того ж, головне зараз, що споживач хоче супер-нового. Всі ці гаджети-віджети... Тут найбільше марнотратство, у цій сфері. Він тут навіть не як споживач поводиться, а як модник.

[magner58.livejournal.com]

https://phonebloks.com/en/goals

[kerbasi.livejournal.com]

О! Дякую! По діагоналі переглянув, слід буде ретельніше розібратися.
Виглядає, як саме те, що треба!