Про акустичну літературу
Friday, 13 January 2012 10:05 pmМШФ (strongowski) навів на відкриту полеміку між Юрієм Винничуком та Діаною Клочко про переклад книги письменника Ігоря Померанцева "Винарні", зроблений другою і розкритикований першим.
У 80-ті на Бі-Бі-Сі, у 90-ті та й дотепер на "Свободі" Померанцев завжди підкреслював, що його найбільш цікавить звучання. Його передачі завжди мають озвучення. Його тексти завжди сильніші на слух, ніж прочитані. Вінграється тим, як бринить слово, як воно резонує зі звуковим супроводом (а це не тільки музика: це може бути що завгодно від дзвону бань до виробничого шуму). Я коли його читаю, завжди чую його голос, а часто згадую й звуковий супровід відповідної передачі. Якщо Померанцев вичитував переклад разом з перекладачкою, особливо, поетичний переклад, то напевно його бентежила не граматична та синтаксична, семантична гармонія перекладу, а відповідність звуку. Не дивно, що підібрані слова могли в результаті виявитися неоковирними з суто лінгвістичної точки зору.
Взагалі, такого "мультимодального" автора, як Померанцев, перекладати можна тільки, якщо прийняти його естетику звуку, прослухати пару сотень його передач, і, можливо... не давати йому переклад на вичитку. :-)
Померанцев - один з останніх могікан радіофонії, боюся, що для людей епохи пост-радіо, значна частина його творчості герметична. Нікого не хочу образити, але якщо ваш досвід з радіо не сягає далі прослуховування дротового "брехунця" та сучасних українських ефемів по прогноз погоди чи сигнали точного часу, то зайвий раз подумайте перед тим, як братися за переклад, літредагування, критику творів Ігора Померанцева (мабуть, і критику перекладів також).
Взагалі, Померанцев - автор концептуальний. А як любить повторювати Лембіт Короєдов (у моєму вільному переказі/перекладі), концептуальність це нове поняття для українського споживача культур-продукту. Тому при ознайомленні українських читачів з творчостю Померанцева слід не лінуватися додати до видання літературознавчий коментар та багато-багато коментарів по ходу тексту, навіть якщо ці коментарі затягнуть на половину книжки.
