![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Про можливість партії середнього класу
Friday, 20 April 2012 11:27 amЗ самого початку горбачовських реформ я регулярно натрапляю на аргументи, що запорукою стабільності і сталого розвитку західних суспільств є середній клас, тобто і в нас щастя настане, коли створяться представницькі структури середнього класу у великій політиці та громадському житті, зокрема політичні партії середнього класу. Ідея цілком вірна, але вона потребує кількох уточнень.
По-перше, стабільність та сталий розвиток забезпечуються не самою наявністю середнього класу, а його чисельністю. Є чимало визначень та розумінь середнього класу. Серед них є суто емоційні (на кшталт: я – середній клас, тому що читаю книжки та думаю про високе), соціальні моделі (середній клас це верстви між верствами масових виробників і верхівкою) та суто статистичні («виделки» доходів, що відносяться до середніх). Як просто правило у дискусіях за останні роки розповсюдилося визначення середнього класу, як людей, в яких після витрат на відновлення та житло лишається від третини доходу. Під таке визначення потрапляє вже більше половини населення земної кулі. При чому бурхливий ріст відмічається за останні два десятиліття саме за рахунок країн, що розвиваються. Коли середній клас складає половину, ба навіть більше населення, він стає вагомим чинником, який вже ані політична еліта, ані бізнес не можуть ігнорувати.
Я не знаю статистики України, але судячи з того, що на ринку товарів та послуг для середнього класу практично немає, то середній клас в нас це більш емоційний стан та позиція в соціальній моделі, ніж економічний чинник. Найбільш показовий товарний ринок – одяг та взуття, ринок послуг – готелі.
По-друге, з першого слідує, що той прошарок, в якого дійсно середній дохід, якщо не має емоційної або соціальної складової, то не може виступати запорукою стабільності і розвитку суспільства. За совка середнім класом фактично були високооплачувані робітники з зарплатою 300-600 рублів. Їх було дуже багато у містах з розвиненим машинобудуванням або іншими достатньо складними галузями, але за свідомістю вони були типовим робітничим класом. Тепер же люди середнього доходу це часто дуже не приваблива у плані манер, життєвих пріоритетів, побутової культури, світогляду категорія. Торік я писав на цю тему у дописі про пресу. Отже, самої наявності середньої верстви за соціальною ієрархією мало. Потрібно, щоб в значної її частини співпадали три чинники: емоційна приналежність, соціальна позиція, рівень доходу. І ця частина мусить бути достатньо численною, щоб мати вплив.
По-третє, з того, що середній клас розпадається на кілька категорій в залежності від можливих комбінацій названих трьох складових, слідує, що не можливо створити одну партію, яка представлятиме інтереси всього середнього класу. Вийде партія, подібна до популярних у горбачовську перебудову партій любителів пива або домогосподарок та інших мертвонароджених партій в Росії та Україні, як партія пенсіонерів, партія жінок і т.д. Якщо уявити, що ці партії потрапляють до парламенту, то перші ж голосування з рішень по зовнішньополітичних питаннях, економічних питаннях, мовному питанню пересварять між собою найприязніших любителів пива або домогосподарок.
Сила західної політичної системи не в тому, що там є партія середнього класу на противагу партіям інших соціальних класів та верств, а в тому, що через чисельність та економічну вагомість середнього класу там все провідні партії на середній клас орієнтуються.
Отже, створення партії середнього класу в Україні нічого не вирішить. Сам проект не буде життєздатним. Партії мусять створюватися однодумцями з певною програмою, адаптованою до потреб тої чи іншої складової середнього класу, але не дещо усереднене для всіх, хто знаходиться посередині між нафтотрейдерами та монтажниками металопластикових вікон. З іншого боку, коло однодумців має визріти ще до створення партії, тому навряд чи реалістично скоротити типову схему формування партій минулих століть: неформальні клуби за зацікавленнями (кав’ярні, чайні, пивні, розливочні, кухні) – громадські організації (легальні та нелегальні гуртки та товариства) - політичні партії.
Цей допис розгорнута відповідь у дискусію:
http://kerbasi.livejournal.com/137597.html?thread=3207037#t3207037
Раніше про середній клас України (абзаци 3-4):
http://kerbasi.livejournal.com/94306.html
По-перше, стабільність та сталий розвиток забезпечуються не самою наявністю середнього класу, а його чисельністю. Є чимало визначень та розумінь середнього класу. Серед них є суто емоційні (на кшталт: я – середній клас, тому що читаю книжки та думаю про високе), соціальні моделі (середній клас це верстви між верствами масових виробників і верхівкою) та суто статистичні («виделки» доходів, що відносяться до середніх). Як просто правило у дискусіях за останні роки розповсюдилося визначення середнього класу, як людей, в яких після витрат на відновлення та житло лишається від третини доходу. Під таке визначення потрапляє вже більше половини населення земної кулі. При чому бурхливий ріст відмічається за останні два десятиліття саме за рахунок країн, що розвиваються. Коли середній клас складає половину, ба навіть більше населення, він стає вагомим чинником, який вже ані політична еліта, ані бізнес не можуть ігнорувати.
Я не знаю статистики України, але судячи з того, що на ринку товарів та послуг для середнього класу практично немає, то середній клас в нас це більш емоційний стан та позиція в соціальній моделі, ніж економічний чинник. Найбільш показовий товарний ринок – одяг та взуття, ринок послуг – готелі.
По-друге, з першого слідує, що той прошарок, в якого дійсно середній дохід, якщо не має емоційної або соціальної складової, то не може виступати запорукою стабільності і розвитку суспільства. За совка середнім класом фактично були високооплачувані робітники з зарплатою 300-600 рублів. Їх було дуже багато у містах з розвиненим машинобудуванням або іншими достатньо складними галузями, але за свідомістю вони були типовим робітничим класом. Тепер же люди середнього доходу це часто дуже не приваблива у плані манер, життєвих пріоритетів, побутової культури, світогляду категорія. Торік я писав на цю тему у дописі про пресу. Отже, самої наявності середньої верстви за соціальною ієрархією мало. Потрібно, щоб в значної її частини співпадали три чинники: емоційна приналежність, соціальна позиція, рівень доходу. І ця частина мусить бути достатньо численною, щоб мати вплив.
По-третє, з того, що середній клас розпадається на кілька категорій в залежності від можливих комбінацій названих трьох складових, слідує, що не можливо створити одну партію, яка представлятиме інтереси всього середнього класу. Вийде партія, подібна до популярних у горбачовську перебудову партій любителів пива або домогосподарок та інших мертвонароджених партій в Росії та Україні, як партія пенсіонерів, партія жінок і т.д. Якщо уявити, що ці партії потрапляють до парламенту, то перші ж голосування з рішень по зовнішньополітичних питаннях, економічних питаннях, мовному питанню пересварять між собою найприязніших любителів пива або домогосподарок.
Сила західної політичної системи не в тому, що там є партія середнього класу на противагу партіям інших соціальних класів та верств, а в тому, що через чисельність та економічну вагомість середнього класу там все провідні партії на середній клас орієнтуються.
Отже, створення партії середнього класу в Україні нічого не вирішить. Сам проект не буде життєздатним. Партії мусять створюватися однодумцями з певною програмою, адаптованою до потреб тої чи іншої складової середнього класу, але не дещо усереднене для всіх, хто знаходиться посередині між нафтотрейдерами та монтажниками металопластикових вікон. З іншого боку, коло однодумців має визріти ще до створення партії, тому навряд чи реалістично скоротити типову схему формування партій минулих століть: неформальні клуби за зацікавленнями (кав’ярні, чайні, пивні, розливочні, кухні) – громадські організації (легальні та нелегальні гуртки та товариства) - політичні партії.
Цей допис розгорнута відповідь у дискусію:
http://kerbasi.livejournal.com/137597.html?thread=3207037#t3207037
Раніше про середній клас України (абзаци 3-4):
http://kerbasi.livejournal.com/94306.html
