Чому країни стають "фейлд стейтс" тобто невдахами
Thursday, 19 April 2012 10:37 amУ вихідні здебільшого сидів дома та щось робив на тлі інтернет-радіо. Замість радіоточки в мене були Всесвітня служба Бі-Бі-Сі та «Голос Америки». На обох станціях з’явився професор з Масачусетського технологічного інституту економіст Дарон Аджемоглу. Він людина з неабияким міжкультурним досвідом: у школі вчився у Туреччині, в університеті – у Великобританії, науковою роботою займається у США. Поява його одразу ж на двох англомовних станціях глобального мовлення пояснюється виходом у березні його книги «Чому нації занепадають» (Why nations fail). Більш детально про нього є у Вікіпедії.
Одразу ж зазначу, що з кожним словом професора Аджемоглу я згідний. Ба більше, чимало з того, що я почув від нього, я вже сам передумав та чимало написав у своєму щоденнику за три роки його існування.
Основні тези професора Аджемоглу наступні.
По-перше, для того, щоб нація була заможною потрібно лише забезпечити два чинники:
сприятливий клімат для інвестиції в інноваційну діяльність і створити механізми для того, щоб люди максимально розкривали свої таланти з економічним зиском для себе. Зробити це дуже просто. Прикладів історій успіху більш, ніж достатньо для наслідування.
По-друге, причини занепаду деяких країн не у тому, що їм не вдалося створити інституції для забезпечення названих двох чинників, а у тому, що їхні правлячі еліти навмисно створили інституції з протилежним завданням для збагачення небагатьох за рахунок всієї нації. Тобто бідність і занепад не прикра помилка, а навмисний план.
Дарон Аджемоглу розширює значення деяких понять. Так країна-невдаха в нього це не тільки Сомалі або Афганістан, а значна більшість країн з так званою extractive economy. Останньому терміну, який буквально означає «видобувна економіка», тобто економіка, яка заснована на експлуатації природних ресурсів, він також додає нового значення, використовуючи багатозначність англійського слова “extract”, що крім видобутку корисних копалин ще означає й витягування, екстракцію. Отже, витяжна економіка - економіка, в якій еліта витягує всі ресурси задля свого збагачення з решти населення.
У передачі «Голосу Америки» професор Аджемоглу сказав, що він не вірить у можливості трансформації витяжної економіки. Тому що така трансформація протиприродна для правлячого класу. Одразу ж він додав, що трансформації можливі під тиском суспільства. «Тиск суспільства» це, я так вважаю, політкоректний евфемізм для революції.
На жаль, «Голос Америки» не зберігає архів передач. Посилання на відповідну програму «Бі-Бі-Сі» та сайт книги:h
http://www.bbc.co.uk/programmes/p00qdrqv
http://whynationsfail.com/
UPD: http://rizne.livejournal.com/958259.html
Одразу ж зазначу, що з кожним словом професора Аджемоглу я згідний. Ба більше, чимало з того, що я почув від нього, я вже сам передумав та чимало написав у своєму щоденнику за три роки його існування.
Основні тези професора Аджемоглу наступні.
По-перше, для того, щоб нація була заможною потрібно лише забезпечити два чинники:
сприятливий клімат для інвестиції в інноваційну діяльність і створити механізми для того, щоб люди максимально розкривали свої таланти з економічним зиском для себе. Зробити це дуже просто. Прикладів історій успіху більш, ніж достатньо для наслідування.
По-друге, причини занепаду деяких країн не у тому, що їм не вдалося створити інституції для забезпечення названих двох чинників, а у тому, що їхні правлячі еліти навмисно створили інституції з протилежним завданням для збагачення небагатьох за рахунок всієї нації. Тобто бідність і занепад не прикра помилка, а навмисний план.
Дарон Аджемоглу розширює значення деяких понять. Так країна-невдаха в нього це не тільки Сомалі або Афганістан, а значна більшість країн з так званою extractive economy. Останньому терміну, який буквально означає «видобувна економіка», тобто економіка, яка заснована на експлуатації природних ресурсів, він також додає нового значення, використовуючи багатозначність англійського слова “extract”, що крім видобутку корисних копалин ще означає й витягування, екстракцію. Отже, витяжна економіка - економіка, в якій еліта витягує всі ресурси задля свого збагачення з решти населення.
У передачі «Голосу Америки» професор Аджемоглу сказав, що він не вірить у можливості трансформації витяжної економіки. Тому що така трансформація протиприродна для правлячого класу. Одразу ж він додав, що трансформації можливі під тиском суспільства. «Тиск суспільства» це, я так вважаю, політкоректний евфемізм для революції.
На жаль, «Голос Америки» не зберігає архів передач. Посилання на відповідну програму «Бі-Бі-Сі» та сайт книги:h
http://www.bbc.co.uk/programmes/p00qdrqv
http://whynationsfail.com/
UPD: http://rizne.livejournal.com/958259.html