Про консерваторів

На Радіо Свобода (рос.) обговорювали книгу професора соціальної психології Джонатана Хейдта "Справедливий розум: чому добрі люди мають розбіжності у політиці та релігії".
У книзі наочно показані складні переплетіння понять "ліберал" і "консерватор" у сучасному світі на прикладі США.

http://www.svobodanews.ru/content/transcript/24565576.html

Класичного американського консерватора в Україні напевно обізвали б "ліберастом", бо він проти державної опіки людини. А ліберала - соціалістом, бо він виступає за розширення соціальних програм.

Хейдт вважає, що виднокіл консерватора ширший за ліберала, тому що консерватор має шість засадничих принципів: віра, патріотизм, доблесть, цнота, закон і порядак, а в лібералів їх тільки дві: піклування про людину та особиста свобода. На українському грунті всі шість консервативних принципів повністю узурповані проросійськими силами, просовітськими реваншистами, клерикалами всіх конфесій та іншими антицивілізаційними групами, з яких, на жаль, теперішній український політичний спектр складається більше, ніж повністю.

Важливо підкреслити ще одну ознаку консерватизму. У центрі консервативного світогляду стоїть людина, що важкою працею створила себе з ноля, справжній добувач і годувальник своєї родини, а в українських консерваторів в центрі стоїть невдаха, якого обікрали жиди, побили москалі, увели дружину араби, доньку звабили негри, сина - геї, а тепер він сам потребує державної соціальної допомоги, бо за мить подохне з голоду або від хвороб.
Якщо деконструювати український консерватизм, то вийде мрія про тоталітарну систему. А позитивний міф українського консерватора - це описана в моєму попередньому пості "довершена система", де консерватору дістається пост хоча б фельдфебеля.

Про автора, Дж. Хейдта:
http://en.wikipedia.org/wiki/Jonathan_Haidt
Його сторінка на сайті Ун-ту Вірджінії:
http://people.virginia.edu/~jdh6n/
Сайт згаданої книги:
http://righteousmind.com/

День радіо

Щороку пишу про цей день, єдине совітське свято, яке має для мене значення. Про радіо в мене теґ радіоностальгія.
Там і всі попередні дописи, кому цікаво.

Кажуть, що радіо вмирає... Як знать, як знать... Власник Пі-Сі-Джей Мідіа Кіт Перон вже відродив одну найстарішу радіо програму, тепер з серпня почне тестове віщання на коротких хвилях. Поспішили знищити радіо державні службовці розвинених країн, піддалися надмірному ентузіазму від дігітальної доби. Аматори відродять.
І ще одне. Колись всі передані землянами радіопередачі сягнуть інших галактик, бо все передане всіма радіостанціями за всю радіо-добу подорожує космосом. Можливо, там знайдуться слухачі. Радіо - вічне. 

Сучасні ж дігітальні прилади віщають тільки безпосереднього до вуха, і навіть сусід/ка по ліжку нічого не чує. Саме через цю не повну відповідність я не перейшов на святкування нового, міжнародного дня, еквівалентного дню радіо - дня телекомунікацій, 17-го травня. Ці комунікації "теле" (від грецької "далекий") дуже умовно і віртуально. 

Зі святом всіх, кого стосується!
Особливо, зі святом друже barcaroly!