![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Два роки тому я писав про виставку Агро-2011:
Але Україна не була б Україною, якби не сталося «покращення вже сьогодні». В усі попередні роки ця виставка відбувалася на ВДНГ. Там достатньо площі, все зелено, приємно прогулюватися. А ще кавказці з Голосієвського парку на час виставки переносили туди свої шашличні. Просто свято і відпочинок, а не виставка. Тепер же все скупчено на випаленому сонцем п’ятачку біля Лівобережної. У секторі тваринництва один з експонентів поскаржився, що тварини дуже погано переносять спеку і скупченість. З однією коровою навіть стався тепловий удар, і викликали ветеринарну допомогу. Під розлогими деревами ВДНГ такого ніколи не траплялося.
Взагалі, здається, що перенесенням виставки роздратована більшість експонентів. Чимало не приховують, що не збираються наступного року у неї брати участь, якщо вона не повернеться на ВДНГ.
Все ж таки бабло перемогло зло. Відтік експонентів змусив жадібних до відкатів чинуш від агро-галузі та бізнесюків від експо-бізнесу повернути виставку на ВДНГ. До колишніх масштабів вона ще не відновилася, але, я впевнений, що відноситься. Принаймні, повернулися тваринники.
Виставку відвідав Янукович, і прохопилося в нього, що сільське господарство єдина надія України чи щось таке. Це так, бо як не нищать аграрієв монополізацією ринків збуту, обмеженнями на експорт, регульованими цінами, дерибаном землі, а агро-підприємництво прозростає як трава крізь асфальт. Хоча втрати неймовірні! У споживчому кошику жителів великих міст частка місцевої сільгоспрпродукції вже впала до майже непомітного рівня - настільки багато імпорту овочів та фруктів, які завжди вважалися візитною карткою України. Втім, виставка дійсно залишає враження, що надія є. Саме тому я її люблю відвідувати, бо лишає позитивний настрій на відміну від виставок промислових.
На виставці присутні нормальні люди з сільської місцевості. Вишиванки - тільки у продавців ковбасних виробів вітчизняних м'ясокомбінатів та в учасників фольклорних ансамблів для музично-пісенного супроводу. Скрізь бринить українська мова. Звісно, часом калічена, коли обговорюються ділові питання, бо ділова термінологія та адміністративні штампи приживаються здебільшого російськомовні. Стенду інституту мовознавства немає, взагалі, мовознавці не помічені за розповсюдженням безкоштовних словничків для ділового спілкування. Не помітно й представників патріотичних партій, які б встановвлювали контакти з людьми від землі, щоб прищеплювати їм правильну свідомість.
Мій етнузіазм з приводу сільського господарства та його працівників та підприємців ніяк не міняє мого ставлення до агро-патротів. Агро-патріотам - ганьба і швидкої дороги на смітник історії!
Світлини (вибачте, як вийшло і тим, що в руці опинилося). Фотографував тільки тварин, техніка та шинки-ковбаски - може, наступного року:
( дивитися )
Але Україна не була б Україною, якби не сталося «покращення вже сьогодні». В усі попередні роки ця виставка відбувалася на ВДНГ. Там достатньо площі, все зелено, приємно прогулюватися. А ще кавказці з Голосієвського парку на час виставки переносили туди свої шашличні. Просто свято і відпочинок, а не виставка. Тепер же все скупчено на випаленому сонцем п’ятачку біля Лівобережної. У секторі тваринництва один з експонентів поскаржився, що тварини дуже погано переносять спеку і скупченість. З однією коровою навіть стався тепловий удар, і викликали ветеринарну допомогу. Під розлогими деревами ВДНГ такого ніколи не траплялося.
Взагалі, здається, що перенесенням виставки роздратована більшість експонентів. Чимало не приховують, що не збираються наступного року у неї брати участь, якщо вона не повернеться на ВДНГ.
Все ж таки бабло перемогло зло. Відтік експонентів змусив жадібних до відкатів чинуш від агро-галузі та бізнесюків від експо-бізнесу повернути виставку на ВДНГ. До колишніх масштабів вона ще не відновилася, але, я впевнений, що відноситься. Принаймні, повернулися тваринники.
Виставку відвідав Янукович, і прохопилося в нього, що сільське господарство єдина надія України чи щось таке. Це так, бо як не нищать аграрієв монополізацією ринків збуту, обмеженнями на експорт, регульованими цінами, дерибаном землі, а агро-підприємництво прозростає як трава крізь асфальт. Хоча втрати неймовірні! У споживчому кошику жителів великих міст частка місцевої сільгоспрпродукції вже впала до майже непомітного рівня - настільки багато імпорту овочів та фруктів, які завжди вважалися візитною карткою України. Втім, виставка дійсно залишає враження, що надія є. Саме тому я її люблю відвідувати, бо лишає позитивний настрій на відміну від виставок промислових.
На виставці присутні нормальні люди з сільської місцевості. Вишиванки - тільки у продавців ковбасних виробів вітчизняних м'ясокомбінатів та в учасників фольклорних ансамблів для музично-пісенного супроводу. Скрізь бринить українська мова. Звісно, часом калічена, коли обговорюються ділові питання, бо ділова термінологія та адміністративні штампи приживаються здебільшого російськомовні. Стенду інституту мовознавства немає, взагалі, мовознавці не помічені за розповсюдженням безкоштовних словничків для ділового спілкування. Не помітно й представників патріотичних партій, які б встановвлювали контакти з людьми від землі, щоб прищеплювати їм правильну свідомість.
Мій етнузіазм з приводу сільського господарства та його працівників та підприємців ніяк не міняє мого ставлення до агро-патротів. Агро-патріотам - ганьба і швидкої дороги на смітник історії!
Світлини (вибачте, як вийшло і тим, що в руці опинилося). Фотографував тільки тварин, техніка та шинки-ковбаски - може, наступного року:
( дивитися )
